Колегіум нобіліум
| Шляхетська колегія | |
|---|---|
| КН | |
 | |
м. Варшава,  Польща | |
| Назва латиною | Collegium Nobilium |
| Тип | лицарська академія |
| Країна | Республіка Польща  |
| Засновано | 1740 |
| Закрито | 1832 |
| Засновник | Станислав Конарський |
| Приналежність | Католицька Церква |
| Кампус | зруйнований під час польського повстання |
| Випускники | [[:]] |
| Адреса | вул. Мьодова № 22/24 |
| ліквідований 1832 | |
 | |
 Collegium Nobilium у Вікісховищі | |
Шляхетська колегія[1] (лат. Collegium Nobilium) — у 1740—1832 роках лицарська академія в Речі Посполитій, Варшавському герцогстві й Царстві Польському. Заснована у Варшаві Станіславом Конарським. Сучасна назва історичної будівлі на варшавській вулиці Мьодовій № 22/24, де ця академія розміщувалася. Зараз в будівлі розташовується Театральна академія імені Александра Зельверовича і комплекс державної музичної школи № 1.
Зазначений Колегіум заснований у Варшаві піарами в 1740 році спочатку як «Колеґіум Новум» лат. Collegium Novum. Його тип — «конвікт». Але назву було змінено восени 1741 року на «Колегіум нобіліум». Цей навчальний заклад розташовувався на варшавській вулиці «Длуга». А потім переведений на вулицю «Мьодову». Станіслав Конарський підібрав добре освічених вчителів для викладання історії, права (дворічний клас навчання з уперше включеним польським й міжнародним правом), економіки, література (сучасних письменників) та інших наук. Навчальний заклад був елітним, де навчалися сини шляхтичів як й інші дворянські навчальні заклади тодішньої Європи, де учням прищеплювали добрі манери поведінки, навчали правилам спілкування та фехтування. Це була перша в історії Польщі освітня будівля, що мала всі необхідні приміщення для гігієни. Колегіум належав чернечому католицькому орденові Піарів, мав статус приватного закладу, а отримував кошти на утримання з державної скарбниці.
Мета цієї установи було виховувати нове покоління громадян своєї держави, еліти Речі Посполитої. Випускники цього навчального закладу причетні до відомих реформ і державних перетворень, історичного Чотирирічного Сейму та Конституції 3 травня 1791 р..
Колегіум мав п'ять класів. Навчання тривало вісім років (класи II, IV і V були по два роки). Вишкіл мав новаторську педагогічну методику, концентрував увагу на галузі природничих наук, математики, філософії (з веденням дискусії в стилі «цицеронської» риторики). А також, сучасні мови з меншим натиском на латинську та грецьку мови. Але основною мовою навчання була латина[2]. На основі методики цього закладу пізніше була основана реформа у 1773—1794 роках, впроваджена «Комісією Народної Освіти» (пол. Komisja nad Edukacją Młodzi Szlacheckiej Dozór Mająca, пол. Komisja Edukacji Narodowej від лат. educatio — «виховання»).
Даний навчальний заклад проіснував до 1832 року — після польського повстання 1830—1831 рр. був ліквідований владою Російської імперії. Був одним з попередників Варшавського університету.
Засноване театинцями:
Засноване піарами:
- Варшава, Станіславом Конарським у 1740 році
- Вільно
- у Львові, Самуель Ґловінський в 1758 році
Засноване єзуїтами
- Адам Нарушевич
- Теодор Островський (1750—1802)
- Іґнацій Заборовський (1754—1803)
- Едмунд Андрашек (1784—1837)
- Антоні Якуб Вишневський (1718—1774)
- Францишек Сярчинський (1758—1829)
- Стефан Люскіна (1725—1793)
- Міхал Димітр Краєвський (1746—1817)
- Онуфрій Копчинський (1735—1817)
та ін.
(лат. Notable alumni)
- Тадеуш Рейтан
- Юзеф Анквич
- Іґнацій Роман Потоцький
- Станіслав Костка Потоцький
- Томаш Каєтан Венгерський
- Людвік Шимон Гутаковський (1738—1811)
- Тадеуш Антоній Мостовський (1746—1842)
- Станіслав Мицельський (1743—1818)
- Зенон Казімеж Вислоух (1727—1805)
та ін.
- ↑ Зашкільняк, Л. Історія Польщі. С. 220.
- ↑ Encyclopædia Britannica — Collegium Nobilium [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Блинова Тамара Борисовна // «ИЕЗУИТЫ В БЕЛАРУСИ» (Их роль в организации образования и просвещения). — г. Гродно: «Гродненский государственный университет имени Янки Купалы», 2002 г. 425 с. (рос.)
- Bartczakowa A., «Collegium Nobilium», Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1971. (пол.)
- Bielski Sz., Vita et seripta quorumdam e Congregatione Cler. Reg. Scholarum Piarum in provincial polona prefeasorum…, Varsaviae 1812, p. 57.
- Kamieński K., Dzieje konwiktu pijarów n. Żoliborzu, oprac. R. Mączyński. (пол.)
- Karczewski A., Z działalności budowlanej i artystycznej oo. Pijarów w Polsce, в «Nasza Przesłość» 1962, p. 237. (пол.)
- Łagowski F., Collegium Nobilium Stanisława Konarskiego, Warszawa 1888 (Warszawa: K. Kowalewski). (пол.)
- Mączyński R., Gdzie mieścił się konwikt Konarskiego? : rozważania o gmachach szkolnych Collegium Regium w Warszawie, Warszawa, Kraków: IHNOiT. PAN: Wydaw. ZPPP, 1993 (Kraków: KPZP).
- Mączyński R., Pijarski pałac Collegium Nobilium w Warszawie, Warszawa: Upowszechnianie Nauki Oświata «UN-O», 1996. (пол.)
- Mączyński R., Teatr pijarskiego konwiktu Collegium Nobilium w Warszawie «Pamiętnik Teatralny» 1988 No. 3-4, p. 287–358.
- Mączyński R., Zespoły architektoniczne Collegium Regium i Collegium Nobilium warszawskich pijarów 1642—1834, Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2010.
- Ordynacje wizytacji apostolskiej dla polskiej prowincji Szkół Pobożnych в S. Konarski, Pisma pedagogiczne, ed. Ł. Kurdybach, Wrocław 1959, p. 283. (пол.)
- Żolibor: i w nim konwikt Xięży Piiarów założony przez Stanisława Konarskiego S: P: przy Miodowéy Ulicy r: 1744 przeniesiony w to przyiemne miéysce r: 1807,S.l., post 1822. (пол.)
- Блинова Тамара Борисовна. ИЕЗУИТЫ В БЕЛАРУСИ (Их роль в организации образования и просвещения). — г. Гродно: «Гродненский государственный университет имени Янки Купалы», 2002 г. 425 с. [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- про «Колегіум нобіліум» [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Collegium Nobilium Theatre [Архівовано 26 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Collegium Nobilium [Архівовано 4 вересня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
