Колосникова решітка
Колосникова решітка, також колосникові ґрати, діал. рушта — конструктивний елемент гарнітури топки, що являє собою чавунну решітку, яка служить для підтримки шару твердого палива. Колосникові решітки застосовують у промислових топках різноманітних конструкцій, у побутових опалювальних приладах.
Колосникова решітка має отвори або щілини, через які, зокрема, під неї сиплеться зола. Для топок великих розмірів колосникові ґрати робляться з окремих елементів — колосників. У дров'яних металевих печах колосник часто не має сенсу застосовувати.
Колосникова решітка є в більшості шарових топок. Якщо дуття нижнє, крізь неї надходить повітря на горіння, якщо верхнє, через неї видаляються продукти згоряння і недогорілі складові палива (дим, зола виносу). При верхньому дутті колосникові решітки можуть набиратися з труб, охолоджуваних зсередини, це збільшує термін служби металу й дає додаткову високоефективну поверхню теплообміну. У піролізних котлах замість колосникових решіток може бути вузьке сопло для газів, що утримує тепло в камері завантаження. У котлах верхнього горіння колосника немає, повітря проходить тільки у верхній частині шару палива по горизонталі.
У деяких котлах середньої потужності (продуктивністю до 10 кг/с пари) решітка робиться рухомою. Ланцюгова решітка — це полотно з фасонних колосників, з'єднаних ланцюгами, які приводяться в рух зірочками. Основний недолік таких решіток — підвищені втрати теплоти від неповноти згоряння палива.
Колосникові решітки паровозів мають прямокутну форму і збираються з окремих елементів. При проектуванні їхню площу розраховують виходячи з типу палива, на якому буде працювати паровоз. З радянських паровозів найбільші колосникові ґрати були в паровоза АА20-01 — площа його колосникових решіток становила 12 м². У американських паровозів площа колосникових решіток могла досягати 17 м².
Колосникова решітка, діал. ру́шта (через пол. ruszta від нім. Rost)[1] — жаротривка решітка в печах, камінах та інших опалювальних приладах, що слугують перегородкою між верхньою паливною камерою і нижньою — попільником, в який осипається попіл. Через цю решітку до вогню, як правило, поступає повітря.
Рушта виливаються, переважно, з чавуну як суцільні, так і окремими брусками. Для їх виготовлення також використовують кераміку, нержавіючу або звичайну сталь тощо. У печах ці решітки встановлюють таким чином, щоби щілини були направлені вздовж руху гарячих газів, при цьому віддалений від дверцят край піднімається на висоту 25-30 мм. Кладуть решітку нижче рівня черіні на одну цегляну кладку. Для запобігання руйнування кладки внаслідок різного коефіцієнту розширення від високої температури, між бічною цеглою і металом роблять проміжок не менше, ніж 5 мм. У деяких твердопаливних котлах використовують рушта, зварені з металевих труб, якими циркулює вода. У камінах часто використовують ковані рушта, виготовлені у вигляді скриньки. Не лише у споруджених для випічки печах з арковим склепінням, де нема руштів, але й у кухонних варних плитах, по вигорянню дров, українці теж зрідка випікають хліб: «пекти на руштах», «садити тісто на рушта»[джерело?].
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Двойнишников В. А. и др. Конструкция и расчёт котлов и котельных установок: Учебник для техникумов по специальности «Котлостроение». М.:1988.
| Загальне |   | |
|---|---|---|
| Різновиди печей | ||
| Будова печей | ||
| Інше | ||