Черінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приготування їжі на дні-черені печі (п.1).
Сушка трав на черені (п.2.).
Приготування їжі на дні-черені печі (п.1).

Чері́нь або під[1] — нижня площина, дно печі, де горять дрова, місце для випікання хліба та варіння страв; площина над зводом печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно тощо.[2] Хліб, випечений на поді, називають «подо́вим» (на відміну від формово́го, випеченого у формах).

Слово «черінь» (прасл. *čerěnь з пра-і.є. *kuer-/*ker- — «плести»)[3] може бути як чоловічого (род. відм. череня), так і жіночого роду (род. відм. черені). Інше значення слова — площина над склепінням печі (між комином і стіною), призначена для спання, сушіння зерна, різних трав тощо.

У літературі

[ред. | ред. код]
Ти краще позашпаровуй та черінь добре вирівняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба, то примха.

Іван Карпенко-Карий, «Хазяїн»

Цінь-цвірінь, Цінь-цвірінь, Аби тепла черінь Та гаряче просо, То й спав би я досі!

— Народна пісня

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Під // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Черінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Посилання

[ред. | ред. код]