Коляда Дмитро Степанович
| Коляда Дмитро Степанович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 21 лютого 1980 УРСР, Велимче | |
| Смерть | 18 листопада 2014 (34 роки) Україна, Володимир-Волинський(вбивство) | |
| Громадянство | Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро́ Степа́нович Коляда́ (нар. 21 лютого 1980, с. Велимче, Ратнівський район, Волинська область, Українська РСР — пом. 18 листопада 2014, м. Володимир-Волинський, Волинська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1980 року в селі Велимче на Волині. Закінчив місцеву сільську школу, допомагав батькам у веденні господарства.
У зв'язку з російською збройною агресією проти Україну призваний за частковою мобілізацією у квітні 2014 року.
Солдат, стрілець танкового взводу 2-ї танкової роти 51-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2331, м. Володимир-Волинський.
Брав участь в антитерористичній операції. Після атаки терористів на блокпост в районі Волновахи військовослужбовців його роти повертали на полігон у Миколаївську область, а Дмитро виявив бажання залишитися на фронті. 22 серпня поблизу Красногорівки снаряд потрапив у танк, в екіпажі якого перебував Дмитро. Він встиг вискочити з машини та ще й витягти механіка-водія і непритомного командира танка Романа Киричука, після чого танк вибухнув. Отримавши опіки, лікувався у шпиталях в Дніпрі та Луцьку, проходив реабілітацію. 18 листопада був викликаний у Володимир-Волинський — в ще на той час не розформовану 51-шу бригаду.
За повідомленням прес-служби Військової прокуратури Західного регіону України, 18 листопада 2014 року близько 20:00 старший лейтенант військової частини А2331 командир танкового взводу Р., перебуваючи на території частини, під час словесної суперечки, яка виникла, згідно з попередніми даними, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно завдав удару ножем в грудну клітину солдату К. Заподіявши смерть останньому, офіцер самовільно залишив територію військової частини. За фактом вбивства Військова прокуратура Луцького гарнізону Західного регіону України розпочала кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 (умисне вбивство) та частиною 1 статті 408 (дезертирство) КК України[1]. Старший лейтенант мав вирушати нічним потягом до Києва, в очікування від'їзду він перебував у казармі. Близько 20-ї години військові вийшли з казарми на перекур, і тоді між офіцером та солдатом Дмитром Колядою виникла словесна перепалка. Коли знайшли Дмитра, він був ще живий. Відразу ж викликали «швидку допомогу» та міліцію, але врятувати життя солдата не вдалося[2]. Офіцера затримали на Черкащині увечері наступного дня. За навмисне вбивство і дезертирство підозрюваному командиру взводу загрожує до 15 років ув'язнення[3].
Похований на кладовищі рідного села Велимче. Залишились батьки Степан Андрійович та Галина Іванівна, і брати.
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- Нагороджений відзнакою командира 14-ї окремої механізованої бригади (посмертно).
- 18 листопада 2015 в с. Велимче на фасаді будівлі НВК «ЗОШ I-III ступеня — дитячий садок» встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Дмитра Коляди[5].
- У травні 2017 на сесії Велимченської сільської ради депутати одноголосно проголосували за перейменування вулиці ім. Франка на вулицю Дмитра Коляди.
- ↑ На Волині офіцер під час суперечки вбив підлеглого [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Волинські новини, 19 листопада 2014
- ↑ Подробиці вбивства солдата на Волині [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Волинські новини, 20 листопада 2014
- ↑ Затримали офіцера, який вбив бійця на Волині, — ЗМІ [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Волинські новини, 20 листопада 2014
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про нагородження державними нагородами України»
- ↑ Життя — спалах [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Анастасія Самарчук. Газета «Ратнівщина», 30 листопада 2014
- Коляда Дмитро Степанович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Віта Мажула. Дмитра Коляду з Велимчого нагородили посмертно [Архівовано 12 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Газета «Ратнівщина», 22 червня 2015.
- Валентина Борзовець. Згорьованій мамі не близька дорога до сина [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Газета «Ратнівщина», 27 листопада 2017.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |