Перейти до вмісту

Комарниця (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Комарниця
50°58′13″ пн. ш. 26°48′33″ сх. д. / 50.97016° пн. ш. 26.80921° сх. д. / 50.97016; 26.80921
Витікна північному сході від Яцьковичів
ГирлоСлуч
• координати50°58′19.5″ пн. ш. 26°48′33″ сх. д. / 50.972083° пн. ш. 26.80917° сх. д. / 50.972083; 26.80917
Похил, м/км1,3[1] м/км
БасейнДніпра
Країни:Україна Україна
РегіонРівненська область
Довжина19[1]-20[2] км
Площа басейну:94,8[1]-96[2] км²
Притоки:Переспа (ліва)
Мапа

Комарниця[2] (також Комарня[1][3]) — річка в Україні, у Березнівському районі Рівненської області. Права притока Случі (басейн Дніпра).

Довжина річки 19 км[1] або 20 км[2], похил річки — 1,3 м/км[1]. Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 94,8 км²[1] або 96 км²[2]. Має 2 притоки довжиною до 10 км (струмок) із сумарною довжиною 15 км в області[2].

У басейні річки Комарниця така типологія лісів: 65 % від загальної площі лісів — сосна, 15 % — дуб, 15 % — береза, 5 % — вільха чорна. Співвідношення площ антропогенних ландшафтів до площ зайнятих лісами для річки Комарниця складає 1:2,94. На одну одиницю площі промислових та урбанізованих територій припадає 58,54 одиниць площі лісів[4].

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок на північному сході від Яцьковичів. Тече переважно на південний захід через Балашівку і на північному сході від Моквина впадає у річку Случ, праву притоку Горині.

Притоки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Каталог річок України / Уклад. Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко ; Відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 81.
  2. а б в г д е Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 256.
  3. Етимологічний словник топонімів України // річка Комарня в бас. Прип'яті // с. 275 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 Жовтня 2018.
  4. Волкова Л. А. Природно-господарське використання земель (на прикладі басейнів малих річок Рівненської області) // Географія та туризм. — 2012. — Вип. 22. — С. 299-307. Архівовано з джерела 27 Вересня 2018. Процитовано 31 Березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]