Кома (музика)
Зовнішній вигляд
Інтервали р: |
Див.також: |
Кома (англ. comma, рос. комма від грец. κόμμα — відрізок) — в музичній акустиці один з найменших музичних інтервалів.
З античних часів існує проблема незамкнутості натуральних ладів. Розрізняють піфагорійську кому, що дорівнює близько 1/9 тону та синтонічну, або дідімову кому, що дорівнює приблизно 1/10 півтону.

Дванадцять квінт у сумі повинні дати сім октав. Однак у піфагорійському ладі існує розходження, що зветься піфагорійською комою і дорівнює приблизно чверті півтону:

Чотири чистих квінти (2:3) складені разом дають велику терцію. Піфагорійська терція (дитон):
- .
Однак отриманий інтервал вищий за натуральну терцію (4:5) на синтонічну кому або дідімову кому:
- .
Різницю між піфагорійською та дідімовою комами називають схизмою.
- Кома (музична нотація) — знак, яким у нотному записі позначають місця, де виконавець може перевести подих чи підняти смичок.
- Комма [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Словник-довідник музичних термінів
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- Енциклопедія мікроінтервалів [Архівовано 29 травня 2007 у Wayback Machine.](англ.)