Перейти до вмісту

Комета Понса — Брукса

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
12P/Понса — Брукса
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відкриття
Першовідкривач:Ж.-Л. Понс
Дата відкриття:21 липня 1812[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Альтернативні позначення:1812; 1884 I; 1954 VII
Характеристики орбіти
Епоха:2 серпня 2023 рокуd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Афелій:33,8 а. о.
Перигелій:0,77 а. о.
Велика піввісь орбіти:17,13 а. о.
Ексцентриситет орбіти:0,955
Період обертання:70,9 років
Нахил орбіти:74,2°
Останній перигелій:22 травня 1954
Наступний перигелій:21 квітня 2024
Фізичні характеристики
Розміри:34 +- 10 км
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 12P.

Комета Понса—Брукса (12P/Pons–Brooks) — короткоперіодична кріовулканічна комета галеєвського типу з періодом 71 рік. Є однією з найяскравіших відомих періодичних комет: під час наближення до перигелію досягає абсолютної зоряної величини ~5[2]. За оцінками, ядро комети має приблизно в 30 км у діаметрі, якщо припустити, що під час фотометрії 2020 року воно не виділяло занадто багато пилу і газу[3]. Комета Понса — Брукса може бути материнським тілом слабкого грудневого метеорного потоку κ-Драконіди.

Наступний перигелій комети відбудеться 21 квітня 2024 року, а максимальне наближення до Землі у 1.55 а. о. — 2 червня 2024 року. Очікується, що яскравість комети сягне приблизно до 4,5 зоряної величини[4]. Максимальне зближення із Землею відбудеться 2 червня 2024 року на відстані 1,55 а. о. (232 млн км[5].

Історія спостережень

[ред. | ред. код]

До 1812 року

[ред. | ред. код]

Комету Понса—Брукса ідентифікували як комету, яку спостерігали в 1385 і 1457 роках. Поява 1385 року була дуже сприятливою, і спостереження комети були задокументовані китайцями в Мін Шилу, також вона згадувалась у деяких європейських джерелах. Комета, яку спостерігав Паоло дал Поццо Тосканеллі в січні 1457 і згадується в китайських джерелах, також ідентифікована як комета Понса Брукса. В обох появах комета мала величину 3 або менше, без урахування можливих спалахів. Можливо, це також була комета, зареєстрована в китайських джерелах у вересні 245 р. н.

So-Yeon Park & Jong-Chul Chae (2007)[6] припустили, що комета Понса-Брукса також була кометою, зареєстрованою в азіатських джерелах у 1313 та 1668 роках[6]. Однак Маєр та інші стверджують, що під час появи 1313 року комету було б важко спостерігати, оскільки вона була тьмяною та близькою до Сонця, тоді як запропоноване положення в Близнюках суперечить розрахунковому положенню комети Понса—Брукса в Овні. Березнева комета 1668 року, описана корейцями, ймовірно, є яскравою кометою, яку спостерігали європейці, чия орбіта ніяким чином не сумісна з орбітою комети Понса—Брукса.

Відкриття у 1812 році

[ред. | ред. код]

Комета Понса—Брукса була відкрита 12 липня 1812 року Жаном-Луї Понсом. Незалежно від цього цю комету пізніше знайшов Вінсент Вишневський 1 серпня, а Алексіс Бувар — 2 серпня того ж року. Комета була помічена неозброєним оком 13 серпня і до кінця місяця було повідомлено про хвіст довжиною 2 градуси. Незабаром після першого відкриття було встановлено, що вона має орбітальний період близько 70 років з похибкою близько 5 років. Йоганн Франц Енке визначив остаточну орбіту з періодом 70,68 років. Ця орбіта була використана для створення ефемерид для повернення 1883—1884 років.

1884 рік

[ред. | ред. код]

2 вересня 1883 року Вільям Роберт Брукс випадково відкрив комету, яку пізніше ототожнив з кометою 1812 року. Спалах спостерігався 21–23 вересня 1883 року, коли комета стала яскравішою від зоряної величини 10–11 до 8–8,5, і її вигляд змінився з дифузного на зіркоподібний[7]. Комету стало видно неозброєним оком 20 листопада — вона пояскравішала до зоряної величини 3. Повідомлялося, що комета зазнала спалахів 1 січня та 19 січня.  

1954 рік

[ред. | ред. код]

Комета була знайдена 20 червня 1953 року, коли була на відстані 4,5 а. о. від Сонця. Перший спалах комети від величини 18 до величини 13 відбувся 1 липня 1953 року. Інший спалах стався в березні 1954 року[8]. 23 квітня була оцінена зоряна величина комети у 6,4, а її хвіст був півградуса завдовжки[8]. Комета Понса—Брукса була у перигелії 22 травня 1954 року. Після перигелію її стало краще видно з південної півкулі. Востаннє вона спостерігалася 4 вересня 1954 року, коли він була на відстані 1.9 AU від Сонця[8]. 10 грудня 1954 року метеорний потік комети Понса—Брукса пройшов на відстані близько 0.12 а. о. від Землі, в результаті чого потенційні метеори стикаються з атмосферою Землі з відносною швидкістю 45 км/с[9].

2024 рік

[ред. | ред. код]

10 червня 2020 року комета Понса—Брукса була знайдена за видимої величини 23 телескопом Lowell Discovery, коли вона була за орбітою Сатурна на відстані 11.9 а. о. від Сонця, з невизначеністю геліоцентричної відстані комети, яка на той час становила приблизно ± 10 000 km. Комета зазнала спалаху від величини 16-17 до 11–12 (пояскравіщала у ~100 разів) 20 липня 2023 року, коли вона була на відстані 3.9 AU від Сонця[10][11]. Спалах призвів до того, що комета отримала форму підкови. Ймовірно, він утворився в результаті викиду в космос близько 10 мільярдів кілограмів пилу та льоду[12]. Кома розширилася до діаметра 600 000 кілометрів до 5 серпня зі швидкістю 220 м/с. Хоча спочатку кома була сферичною, вона стала асиметричною через вплив тиску випромінювання на пил[13]. 5 жовтня 2023 року знову відбувся спалах від зоряної величини 15 до 11. Ще два спалахи зафіксовано 1 листопада та 14 листопада, з яскравістю комети до видимої зоряної величини 9.3 після останнього[14]. Спалахи також спостерігалися 14 грудня 2023 року[15] і 18 січня 2024 року[16].

Комета 12P/Понса-Брукса досягне найближчої точки до Сонця 21 квітня 2024 року, і саме в цей момент її яскравість максимально зросте. За прогнозами, це найкращий час для спостережень, адже комета стане однією з найяскравіших у нічному небі. Комета буде видима не тільки 21 квітня, а й протягом наступних кількох ночей. Однак, спостерігати її буде набагато легше з Південної півкулі, оскільки вона знаходитиметься вище в небі, що забезпечує кращі умови для астрономічних спостережень[17].

Орбіта

[ред. | ред. код]

Комета має лібрацію в резонансі 6:1 з Юпітером[18]. Інваріант Тіссерана відносно Юпітера ( J ) становить 0,60[18]. Афелій (найвіддаленіша точка від Сонця) знаходиться відразу за орбітою Нептуна на відстані 33,6 а. о..

Маючи крутий нахил орбіти (74,2°), комета не проводить багато часу поблизу екліптики. Вебсайт Лабораторії реактивного руху (JPL) показує, що між 1900 і 2200 роками комета була і буде найбільше збурена Сатурном 29 липня 1957 року. У той момент вона пройшла у межах 1,6 а. о. від впливу гігантської планети ; хоча навіть цей підхід мав незначний ефект. Орбіта комети здається стабільною у період між 1740 і 2167 роками, без сильних збурень жодною з планет[18].

Кірквуд у 1884 році помітив, що комета Понса—Брукса має спільні елементи з кометою Де Віко 1846 року. Він припустив, що остання відірвалася від комети Понса—Брукса кілька століть тому[19]. Пізніше він ідентифікував захоплення двох комет на їхні еліптичні орбіти (або захоплення їх батьківського тіла) із спільним афелієм, близьким до Нептуна 991 року нашої ери[20].

Інші комети з подібним орбітальним періодом включають 13P/Olbers, 23P/Brorsen-Metcalf і 1P/Halley.

Потоки метеорів

[ред. | ред. код]

Існує гіпотеза, що комета Понса—Брукса є джерелом слабкого грудневого потоку метеорів κ-Драконіди, що є активним 29 листопада — 13 грудня та має частоту менш як 2 метеори на годину. У той же час, це найбільший потік метеорів, який може бути пов'язаний із кометою. Комета Понса—Брукса також може бути джерелом потоку метеорів на Венері[21].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Комета Понса — Брукса (12P/Pons-Brooks) завдяки своїй формі отримала прізвисько комета Диявола.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  2. ↑ https://arxiv.org/abs/2012.15583
  3. ↑ Ye, Quanzhi; Farnham, Tony L.; Knight, Matthew M.; Holt, Carrie E.; Feaga, Lori M. (2020-07). Recovery of Returning Halley-type Comet 12P/Pons-Brooks with the Lowell Discovery Telescope. Research Notes of the AAS (англ.). Т. 4, № 7. с. 101. doi:10.3847/2515-5172/aba2d1. ISSN 2515-5172. Процитовано 15 січня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ https://ssd.jpl.nasa.gov/horizons_batch.cgi?batch=1&COMMAND='90000223'&START_TIME='2024-Apr-21'&STOP_TIME='2024-Apr-22'&STEP_SIZE='10%20minutes'&QUANTITIES='19,22'
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20220623214001/https://ssd.jpl.nasa.gov/horizons_batch.cgi?batch=1&COMMAND='90000223'&START_TIME='2024-Jun-01'&STOP_TIME='2024-Jun-04'&STEP_SIZE='1+hours'&QUANTITIES='20%2C39'
  6. ↑ а б Park та Chae, (2007)
  7. ↑ Chandler, S.C. Jr. (1 листопада 1883). On the outburst in the light of the comet Pons-Brooks Sept. 21-23. Astronomische Nachrichten. 107 (9): 131—133. Bibcode:1883AN....107..131C. doi:10.1002/asna.18841070902. ISSN 0004-6337.
  8. ↑ а б в Porter, J.G. (1 квітня 1955). Comets (1954). Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 115 (2): 190—198. doi:10.1093/mnras/115.2.190.
  9. ↑ Chebotarev, G.A.; Kazimirchak-Polonskaya, E.I.; Marsden, B.G. (1972). The Motion, Evolution of Orbits, and Origin of Comets. D. Reidel Publishing Company. с. 473. ISBN 978-94-010-2875-2. Процитовано 6 липня 2020.
  10. ↑ (Звіт). {{cite report}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. ↑ 12P/Pons-Brooks in outburst!. groups.io/g/comets-ml. Процитовано 19 березня 2024.
  12. ↑ Vergano, Daniel (26 липня 2023). Millennium Falcon comet sprouts icy wings as it loops around the Sun. Scientific American. Процитовано 30 липня 2023.
  13. ↑ Manzini, Federico; Oldani, Virginio; Ochner, Paolo; Bedin, Luigi R.; Reguitti, Andrea (17 серпня 2023). Comet 12P/Pons-Brooks outburst and coma expansion rate. The Astronomer's Telegram (ATel #16194).
  14. ↑ Thursday 16 November 2023. spaceweather.com. Spaceweather.com Time Machine. Процитовано 17 листопада 2023.
  15. ↑ Cometas visibles en Enero de 2024. CometoGrafía (ісп.). Процитовано 20 січня 2024.
  16. ↑ Friday 19 January 2024. spaceweather.com. Spaceweather.com Time Machine. Процитовано 20 січня 2024.
  17. ↑ Науковці оприлюднили деталі про аномальну комету-вулкан, що наблизиться до Землі цього тижня. 17.04.2024, 5:33 pm
  18. ↑ а б в Carusi та ін., (1987).
  19. ↑ Kirkwood, Daniel (February 1884). The Comet of 1812 and 1883. Popular Science Monthly. Т. 24. с. 488—491.
  20. ↑ Kirkwood, Daniel (January 1886). The Comets 1812 I, and 1846 IV. The Sidereal Messenger. 5: 13—14. Bibcode:1886SidM....5...13K.
  21. ↑ Christou, A.A. (March 2010). Annual meteor showers at Venus and Mars: Lessons from the Earth. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 402 (4): 2759—2770. Bibcode:2010MNRAS.402.2759C. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.16097.x.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Комета_Понса_—_Брукса&oldid=42851944