Перейти до вмісту

Компанієць Григорій Ісакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Компанієць Григорій Ісакович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження16 березня 1881(1881-03-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняПолтава, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті16 січня 1959(1959-01-16) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіКиїв, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, хоровий диригент, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіСоколов Микола Олександрович[d] і Язепс Вітолс Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніБерденников Михайло Андрійович і Чистяков Борис Ілліч Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка композиторів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих

Григорій Ісакович Компані́єць (нар. 16 березня 1881, Полтава — пом. 16 січня 1959, Київ) — український радянський композитор, хоровий диригент і педагог; член Спілки композиторів України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 березня 1881 року в місті Полтаві (тепер Україна). 1916 року закінчив Петроградську консерваторію ((клас композиції Миколи Соколова, Язепса Вітолса). Впродовж 19041905 років у Мілані брав уроки співу в А. Броджі.

З 1906 року працював диригентом оперних театрів і симфонічних оркестрів. Впродовж 19321934 років — викладач Хар­ківського музично-драматичного інституту, одночасно завідував музичною частини Єврейського театру.

З 1934 року, з перервою, викладав у Київській консерваторії, її професор у 19401952 роках.

У 19411943 роках — хормейстер Будинку культури в Ульяновську, завідувач музичною частиною театру в Нукусі Кара-Калпацької АРСР.

Серед учнів Григорія Компанійця — Михайло Берденников, Борис Чистяков тощо.

Помер в Києві 16 січня 1959 року.

Творчість

[ред. | ред. код]
  • дитячі опери;
  • для соліста, хору та симфонічного оркестру або фортеріано — «Атлант» («У бій, джигіт!», 1942, слова А. Бикадорова);
  • для духового оркестру — два марші (1952);
  • для струнного квартету — Квартет (1925), «Українсь­кий танець» (1947);
  • для фортепіано — Соната (1925), Скерцо (1948), 2 сюїти (1952, 1958), Варіації на українську народну пісню (1953);
  • хори, дитячі пісні, обробки народних пісень;
  • музика до радіовистав.

Література

[ред. | ред. код]