Перейти до вмісту

Коннелл Тод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коннелл Тод
англ. Connell Percy Thode
Народження11 березня 1911(1911-03-11)
Окленд, Нова Зеландія
Смерть9 жовтня 2014(2014-10-09) (103 роки)
Окленд, Нова Зеландія
ПохованняNorth Shore Memorial Parkd
Країна Нова Зеландія
ОсвітаMount Albert Grammar Schoold
Званнялейтенант-командер
Війни / битвиДруга світова війна
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії

Коннелл Персі «Кон» Тод (англ. Connell Percy «Con» Thode; 11 березня 1911(19110311) — 9 жовтня 2014) — новозеландський військово-морський офіцер і яхтсмен, учасник Другої світової війни, один з трьох новозеландців — командирів підводних човнів, офіцер ордена Британської імперії. Після закінчення війни брав активну участь у розвитку яхтингу та навчанні молоді.

Біографія

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Народився 11 березня 1911 року в Окленді, Нова Зеландія[1]. З 1925 до 1926 рік навчався в гімназії в Маунт-Альберті[en][2], проте у 15 років був змушений покинути навчання, щоб почати заробляти собі на життя[3]. Він влаштувався в торгову компанію «LD Nathan & Co», потім працював на фермі свого батька у Вайпапакаурі, а пізніше в британській хімічній компанії «ICI»[3].

У 1933 році приєднався до Королівської яхтової ескадри Нової Зеландії[en] і став шкіпером шлюпа «Iorangi»[en]. У яхтингу Тод досяг значних успіхів, за що його пророкували в головні суперники британському промисловцю Томасу Сопвізу[en] у боротьбі за Кубок Америки, проте проведення турніру відклали через початок Другої світової війни[4].

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

З початком війни Тод захотів піти добровольцем в армію, проте потім по лінії Співдружності та Домініонів[en] відплив з Дарвіна, Австралія до Великої Британії, де вступив до Королівського військово-морського добровольчого резерву[4] й отримав направлення на навчально-тренувальне судно HMS «King Alfred»[en] у Брайтоні[3].

Незабаром після закінчення навчання в середині 1941 року Коннелл на гідроплані через північ Африки був доставлений до Александрії, Єгипет, де призначений штурманом на HMS Proteus — підводний човен типу P[3][4]. 3 листопада 1941 року він вперше вийшов у морський похід на субмарині, яка атакувала в Егейському морі танкер «Tampico». У лютому 1942 року підводний човен Тода торпедував італійський есмінець-міноносець Sagittario(інші мови)[3]. У червні він був згаданий у донесеннях за видатні заслуги під час служби на цьому човні при проведенні патрульних рейдів[5].

Після проходження тесту «перішер», 20 червня 1943 року Тод прийняв командування навчальним підводним човном «H-33»[en]. Одного разу, коли Тод був на танцях у Деррі, він дізнався про наказ всім морякам негайно повернутися на свої кораблі, але коли прибув на причал, то виявив, що «H-33» зірвало з якорів і забрало вниз за течією річки Фойл. Комісія з розслідування даного інциденту визнала винним начальство Коннелла, яке не знало природи місцевих припливно-відливних явищ, звільнивши останнього від відповідальності, проте Тода відіслали на Мальту як «запасного» командира[3]. Там він став першим лейтенантом на підводному човні «HMS Ultor» типу U[4].

У вересні 1943 року після перемир'я з Італією Тоду було поставлено завдання супроводу 23 італійських підводних човнів від Катанії та Сицилії для інтернування в Марсашлокк (Мальта). Однак Коннелл захворів на дизентерію і москітну лихоманку, які викликали рецидив астми, на яку Тод страждав у дитинстві. Його визнали непридатним для подальшої служби на підводних човнах за медичними показаннями і з власної ініціативи вирушив до Лондона для лікування в клініці Гарлі-стріт. Після лікування, Тод ще раз пройшов тест «перішер», і 15 серпня 1944 року отримав у командування «HMS Scythian[en][3] - новий підводний човен типу S[4]. Перший бойовий похід на цьому підводному човні він здійснив у Північне море. Після цього був рейс в Індійський океан - до Тринкомалі на Цейлоні, а пізніше три походи в Малаккську протоку і до берегів Бірми. У цей час його підводний човен торпедував кілька невеликих японських вантажних суден і військових кораблів, а також переслідував[en] японський крейсер «Haguro»[3][4]. Біля берегів Малаї, куди підводний човен пристав через збій у механізмі запуску торпед, Тод дізнався про атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі, паралельно отримавши повідомлення про відкликання в Тринкомалі[3]. У листопаді 1945 року за зразкове несення служби Тода вдруге згадали у донесеннях[6].

За підсумками Другої світової війни Коннелл Тод став одним з лише трьох новозеландців-командирів підводних човнів і єдиним новозеландцем членом добровольчого резерву[7]. Він вийшов у відставку з військової служби у званні лейтенант-коммандера і був зарахований до Волонтерського резерву Королівського флоту Нової Зеландії[en][3].

Подальше життя

[ред. | ред. код]

Після війни Тод продовжив працювати в «ICI», займався фермерством в Матакані[en], був шкіпером на баржах і буксирах, які курсували біля берегів Нової Зеландії, а з 1969 року і до виходу на пенсію займався продажем москательних товарів[en] для кораблів і брокерським бізнесом[3]. Крім цього, він присвятив 25 років свого життя управлінню навчальними судами, на яких навчав молодих новозеландців морській справі[4].

У 1996 році Коннелл Тод «за заслуги в яхтингу» отримав звання офіцера ордену Британської імперії[8][9].

2010 року у 99 років отримав визнання гімназії в Маунт-Альберті, і його ім'я увічнили у Залі Пошани[10][11].

У 2013 році у 101 рік став найстарішою людиною, яка брала участь в онлайн-перепису населення Нової Зеландії[en][4][12].

Смерть і похорон

[ред. | ред. код]

Помер 9 жовтня 2014 року у віці 103 років в Окленді. Відспівування відбулося в Каплиці святого Христофора на військово-морській базі Девенпорт[2][4], після чого пройшла кремація в приватному порядку[13].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 1947 року був одружений з Марсією Максвелл (померла 2011 року)[3]. У них було 9 рідних і названих дітей, 12 онуків та 4 правнуки[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ BIRTHS. Auckland Star. 14 березня 1911. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  2. ↑ а б Oldest Albertian farewelled as youngest member of Hall of Distinction inducted. Гимназия в Маунт-Альберте. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 20 жовтня 2014.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н Lieutenant-Commander Con Thode - obituary. The Telegraph. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
  4. ↑ а б в г д е ж и к Centenarian Kiwi sailor dies. Stuff.co.nz. 14 жовтня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  5. ↑ Mention in Despatches // Supplement to the London Gazette. — London : His Majesty's Stationery Office, . — No. 35613. — P. 2866. Архівовано з джерела 7 листопада 2014.
  6. ↑ (Supplement) no. 37358. p. 5658 (PDF). The London Gazette. 16 листопада 1945. Архів (PDF) оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 20 жовтня 2014.
  7. ↑ The depths of submariner bravery. New Zealand Herald. 22 вересня 2001. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  8. ↑ (Supplement) no. 54256. p. 34 (PDF). The London Gazette. 30 грудня 1995. Архів (PDF) оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  9. ↑ New Year Honours List 1996. Департамент премьер-министра и правительства[en]. 19 января 1996. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 20 жовтня 2014.
  10. ↑ Hall of Distinction. Inducted 2010. Гимназия в Маунт-Альберте. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  11. ↑ Inductee - 9 December 2010. Гимназия в Маунт-Альберте. 9 грудня 2010. Архів оригіналу за 27 січня 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  12. ↑ WWII vet completes census forms online. Stuff.co.nz. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  13. ↑ а б Connell Percy Thode obituary. New Zealand Herald. 11 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коннелл_Тод&oldid=43397089