Перейти до вмісту

Кононенко Тарас Петрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кононенко Тарас Петрович
Народився3 грудня 1964(1964-12-03) Редагувати інформацію у Вікіданих (60 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, викладач університету
Alma materфілософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1989Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКДУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Науково-дослідний інститут українознавства МОН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званнядоцент Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософських наук Редагувати інформацію у Вікіданих (2011)
БатькоКононенко Петро Петрович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» нагрудний знак «За наукові досягнення» нагрудний знак «Петро Могила»

Тарас Петрович Кононе́нко (нар. 3 грудня 1964, Київ) — український філософ; доктор філософських наук з 2012 року[1]. Син літературознавця Петра Кононенка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 грудня 1964 року в місті Києві (нині Україна). 1989 року закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка; у 1992 році — аспірантуру кафедри історії філософії[1].

З 1992 року у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка обіймав посаду асистента кафедри історії філософії, згодом кафедри теорії та історії філософії. 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Історико-філософська концепція Володимира Соловйова». З 1998 року — доцент кафедри історії філософії[1].

Протягом 2004—2012 років обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України. 2012 року захистив докторську дисертацію на тему «Українознавчі виміри філософської спадщини Григорія Сковороди. Розвиток методології науки»[1].

З 2013 року — доцент кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка; з 2015 року виконує обов'язки завідувача кафедри історії філософії. Читає курси: «Нова філософія XVI—XVIII століть»; «Київська філософська традиція»; спецкурс «Філософія Нового часу: традиції і сучасність»[1].

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Наукові дослідження у сфері історії філосо­фії, методології історико-філоського піз­нання та гуманітарних наук, украї­нознавства, української філософії, історії, літератури та культури. Автор понад 140 наукових та навчально-методичних публікацій[1], зокрема:

  • Освіта ХХІ століття: філософія родинності (2001, у співавторстві);
  • Український етнос: ґенеза і пер­спективи (2002, у співавторстві);
  • Укра­їн­ська освіта у світовому часопросторі (2007, у співавторстві);
  • Народно-звичаєві обрії філософії Григорія Сковороди: Вступ до методології українознавства (2008);
  • Українознавство ХХІ століття: проблеми мето­­дології і шляхи розв'язання // Збірка наукових праць НДІ українознавства. Том 23, (2009, у співавторстві);
  • Україносяжне світовідчуття та світорозуміння як філософське дже­­рело творчості та самоідентифікації особистості: Григорій Сковорода, Микола Гоголь, Тарас Шевченко // Збірка наукових праць НДІ українознавства. Том 24 (2009);
  • Боже­­ственна симфонія Григорія Сковоро­ди: Українознавчі виміри філоської спадщини (2010).

Брав участь в укладанні «Підручника з історії філософії» (Київ, 2002), словника «Історія філософії» (Київ, 2005), підручника «Історія філософії» (Київ, 2007; 2010; Ужгорож, 2010).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]