Константін Бібл
| Константін Бібл | |
|---|---|
| Konstantin Biebl | |
 Константін Бібл у 1928 | |
| Псевдо | Їржі Дьорфлер (Jiří Dörfler), К.Бава (K. Bava), Константа (Konstanty), К.Славєтінский (K. Slavětínský) |
| Народився | 26 лютого 1898 Славєтін, Австро-Угорщина |
| Помер | 12 листопада 1951 (53 роки) Прага, Чехословаччина ·Падіння |
| Поховання | Славєтін |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  Чехословаччина |
| Національність | чех |
| Діяльність | поет, прозаїк |
| Галузь | поезія[1][1][…], література[1][1][…] і проза[1][1][…]  |
| Знання мов | чеська[2][1][…] |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Деветсил |
| Напрямок | пролетарська поезія, поетизм, сюрреалізм |
| Жанр | поезія, проза |
| Magnum opus | З кораблем, що привозить чай і каву, Новий Ікар |
| Партія | Комуністична партія Чехословаччини |
| Родичі | Арношт Раж (дядько) |
| У шлюбі з | Марія Буловова (Marie Bulovová) |
| Автограф |  |
| IMDb | ID 10835166 |
| Список творів: SKČR | Knihovny.cz | |
| |
Константін Бібл (чеськ. Konstantin Biebl, [bíbl]; *26 лютого 1898, Славєтін[3], Австро-Угорщина — †12 листопада 1951, Прага[4], Чехословаччина) — чеський поет і прозаїк, представник поетизму та сюрреалізму. Його творчість відзначалася ліричністю і сновидною атмосферою.
Бібл був активним учасником літературної групи Деветсил, що об'єднувала чеських авангардистів. У своїх творах він поєднував елементи екзотики, мрійливості та революційного пафосу. Значний вплив на його поезію мали подорожі, особливо його візит до Індонезії, який відобразився у збірках «З кораблем, що привозить чай і каву» (чес. S lodí, jež dováží čaj a kávu) та «Новий Ікар» (чес. Nový Ikaros).
Після Другої світової війни зазнав політичного та психологічного тиску, що, за деякими версіями, стало причиною його трагічної смерті. Бібл лишив помітний слід у чеській літературі, оскільки його творчість залишається важливою частиною літературного надбання Чехії.
Константін Бібл народився у містечку Славєтін поблизу Лоун у родині стоматолога Петра Бібла. В архівних документах його батько згадується як практикуючий лікар, тоді як у літературних джерелах зазначено, що він був стоматологом. Під час Першої світової війни Петр Бібл служив військовим хірургом на Галицькому фронті. Там він захворів на черевний тиф, а під час одужання вчинив самогубство.[5] Великий впив на Бібла мав й дядько Арношт Раж, який був поетом.
Константін навчався у початковій школі в Славєтіні, після чого вступив до школи в Лоунах. У п'ятому класі він не склав іспит з чеської мови, через що змушений був повторювати рік у Празі, де й завершив навчання, отримавши атестат зрілості вже в статусі військовослужбовця австро-угорської армії. Після цього його відправили на фронт Першої світової війни. У січні 1918 року Бібл був поранений на Балканському фронті, потрапив у полон і був засуджений до страти. Йому вдалося втекти з полону, після чого він проходив лікування в Сараєво.
У 1918 році він повернувся до Праги, де йому діагностували загрозу туберкульозу. У 1921 році він склав іспит з латини у Новоміському піяристському гімназії в Празі і вступив на медичний факультет Карлового університету, але незабаром покинув навчання заради літературної діяльності. У 1922 році разом із своїми друзями вступив до Комуністичної партії Чехословаччини.
Серед найближчих друзів Бібла були Карел Конрад і Їржі Волкер. У 1922 році Бібл проводив канікули в Югославії, у санаторії в Башці на острові Крк, де закохався у пацієнтку з туберкульозом Яну Мікшовську. Її смерть вплинула на його творчість, зокрема на написання збірки "Злодій з Багдаду" (чес. Zloděj z Bagdádu).
У 1921–1924 роках був членом експресіоністів "Літературної групи", а згодом приєднався до "Дев'єтсіл". У 1925 році відвідав Францію, а в 1926–1927 роках подорожував екзотичними країнами – Явою, Цейлоном та Суматрою, що надихнуло його на створення збірки "З кораблем, що привозить чай і каву" (чес. S lodí, jež dováží čaj a kávu) та численних репортажів і публіцистичних творів. У ці роки він почав вживати алкоголь і наркотики, що вплинуло на його психічний стан.
У 1931 році одружився з Марією Булововою (1909–1997), і вони провели медовий місяць у Алжирі та Тунісі. У 1934 році підписав декларацію про створення "Групи сюрреалістів у Чехословаччині" та став її членом, однак його світогляд залишився незмінним. Переважно жив у Лоунах, працюючи зубним техніком в стоматологічному кабінеті матері.[6] Його дружина займалася перекладацькою діяльністю, працюючи з німецькою, російською та французькою мовами. У 1974 році вона з підтримкою Арношта Ража, дядька Бібла, видала власну поетичну збірку "Pianissimo", яка, однак, не здобула широкого визнання.
Під час Другої світової війни Бібл мешкав то в Празі, де працював у кінематографі, то в сільській місцевості, зокрема в Б'єловсі та Лібнічі. Останнє десятиліття його життя було надзвичайно плідним у творчому сенсі. Після війни, у 1945 році, він почав працювати чиновником у Міністерстві інформації та був обраний членом Фільмової ради. Планував видати чотири поетичні збірки, але вийшла лише одна.
Розбіжності між його поетичним світобаченням і реальністю, особисті проблеми та хвороба, атмосфера політичних репресій та переслідувань довели Бібла до самогубства.[7] Він наклав на себе руки, вистрибнувши з вікна.
Публікував свої твори в різних часописах і газетах:
- Альманах студентів з Лоуни "Cíl" - 1921
- "Průboj" та "Host" - з 1921
- "Lumír" - 1923
- "Rudé právo" - 1923
- Пісні сухотника (чес. Písně souchotináře) (1919) – не була опублікована у вигляді книги, містить враження від війни, депресії, вплив пролетарської поезії та подорожей.
- Вірний голос (чес. Věrný hlas) (1924) – присвячена Їржі Волькеру.
- Злодій з Багдаду (чес. Zloděj z Bagdádu) (1925) – містить елементи поетизму й екзотизму, присвячена Яні Мікшовській.
- Золотими ланцюгами (чес. Zlatými řetězy) (1926) – експерименти з евфонічною будовою вірша.
- З кораблем, що привозить чай і каву (чес. S lodí, jež dováží čaj a kávu) (1927) – натхненна подорожами до Азії та Африки.
- Новітній Ікар (чес. Nový Ikaros) (1929) – сюрреалістична поема з елементами поетизму, що містить філософські роздуми про життя і смерть.
- Зеркало ночі (чес. Zrcadlo noci) (1939) – реакція на окупацію Чехословаччини.
- Без страху (чес. Bez obav) (1951) – остання збірка, містить політичні мотиви.
- Plancius – антиклоніальна подорожня проза.
- Подорож на Яву (чес. Cesta na Jávu) – видана посмертно (1958).
- Вечір; Метелик; Вечір над морем; Ялинка; Пісня зубчатого колеса; Воєнна тиша; Бетховен (З циклу «Карлові Вари») / К. Бібл ; Пер. з чес. Г. Кочур // Чеська поезія: Антол. — К., 1964. — С. 325—333.
- Пошепки; Похоронна; Яванка (З циклу «Карлові Вари») / К. Бібл ; Пер. з чес. М. Пригача// Чеська поезія: Антол. — К., 1964. — С. 325—333.
- Сільський театр (З циклу «Карлові Вари») / К. Бібл ; Пер. з чес. О. Новицький // Чеська поезія: Антол. — К., 1964. — С. 325—332.
- Рушниця (З циклу «Карлові Вари») / К. Бібл ; Пер. з чес. Ю. Петров // Чеська поезія: Антол. — К., 1964. — С. 325—332.
- Ялинка; Бетховен (З циклу «Карлові Вари»); Воєнна тиша / К. Бібл ; пер з чес. Г. Кочур / Відлуння: Вибрані переклади / [Авт. передм. В. Коротич; Ред. Ф. Ф. Скляр] — К.: Дніпро, 1969. — 146 с.
- "Новітній Ікар" / поема К. Бібла ; пер. з чес. П. Марусик/ Хроніка Україна- Чехія. Ч.ІІ. С. 364-380.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Archivní vademecum SOA v Litoměřicích. vademecum.soalitomerice.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Ústav pro českou literaturu AV ČR, v. v. i. | Digitalizovaný archiv časopisů | RudePravo/1951/11/14/5.png. archiv.ucl.cas.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Agroselekt. Systematik für das Dokumenten-Informationsrecherchesystem (IRS) der Land-, Forst- und Nahrungsgüterwirtschaft. De Gruyter. 31 грудня 1985. ISBN 978-3-11-259502-2.
- ↑ Danckelmann (1898-04). Forst-Akademie Eberswalde. European Journal of Forest Research. Т. 20, № 4. с. 229—229. doi:10.1007/bf01843061. ISSN 1612-4669. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Bartoš, Josef; Kovářová, Stanislava; Trapl, Miloš (1995). Osobnosti českých dějin. Olomouc: ALDA. ISBN 978-80-85600-39-1.
- FORST, Vladimír та ін. Lexikon české literatury: osobnosti, díla, instituce. Т. 1. A–G. Прага: Academia, 1985. 900 с. ISBN 80-200-0797-0. С. 228–231.
- Osobnosti – Česko: Ottův slovník. Прага: Ottovo nakladatelství, 2008. 823 с. ISBN 978-80-7360-796-8. С. 52.
- PELC, Jaromír. Vůně, pohyb, barva doby. In: BIEBL, Konstantin. Modré stíny pod zlatými stromy. Прага: Československý spisovatel, 1988. 324 с., С. 295–302.
- TOMEŠ, Josef та ін. Český biografický slovník XX. století. Т. 1, A–J. Прага: Paseka, 1999. 634 с. ISBN 80-7185-245-7. С. 95–96.
- ÚSTAV PRO ČESKOU LITERATURU; BLAHYNKA, Milan (ред.). Čeští spisovatelé 20. století. Прага: Československý spisovatel, 1985. 830 с. С. 33–37.
- VOŠAHLÍKOVÁ, Pavla та ін. Biografický slovník českých zemí. Bi–Bog. Прага: Libri, 2006. 478–585 с. ISBN 80-7277-309-7. С. 486–487.
- NEZVAL, Vítězslav. Vzpomínky na Konstantina Biebla. Прага: Československý spisovatel, 1952.
- HRABAL, Bohumil. Biebl a poetismus. In: Česká literatura ve 20. století. Прага: Academia, 1975.
- SEIFERT, Jaroslav. Konstantin Biebl – básník moře a exotiky. Прага: Československý spisovatel, 1960.
- BLAHYNKA, Milan. Konstantin Biebl a český surrealismus. Прага: Чеськословенська академія наук, 1982.