Копані (Старобільський район)
| село Копані | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Тер. громада | Біловодська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44140010130080653 |
| Облікова картка | с. Копані, Луганська область, Біловодський район |
| Основні дані | |
| Населення | 133 |
| Площа | 1 км² |
| Густота населення | 133 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92821 |
| Телефонний код | +380 6466 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°14′21″ пн. ш. 39°23′34″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
180 м |
| Водойми | річка Євсуг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92800, Луганська обл., Біловодський р-н, селище Біловодськ, вул. Центральна ,буд. 105 |
| Карта | |
  Копані | |
 Копані | |
| Мапа | |
| |
Копа́ні — село в Україні, у Біловодській селищній громаді Старобільського району Луганської області.
Населення становить 133 осіб.
Під час Голодомору 1932—1933 років, незважючи на врожайний рік, багато людей померли від голоду. Селянам, навіть тим, що працювали у колгоспі, не дозволяли збирати навіть колоски на вже скошених полях. Тих, хто пробував робити таке, нещадно карали. Люди варили юшку з різних трав, корінців, птахів, але це не всіх врятувало. На місцевому цвинтарі людей ховали у великій ямі, але не тільки вже померлих, а й часом і з ознаками життя.[1]
На околицях Степового розташована пам'ятка історії місцевого значення — братська могила радянських воїнів, які загинули у 1943 році під час Другої світової війни:[2] Поблизу села розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Євсуг-Степове».[3]
За даними перепису 2001 року населення села становило 133 особи, з них 96,99 % зазначили рідною мову українську, а 3,01 % — російську[4].
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Розділ 3. Свідчення очевидців Голодомору. Черняєва Варвара Наумівна, житель с. Копані Біловодського району[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ [[Міністерство культури України]]. Пам'ятки Луганської області. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013.
- ↑ Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 98 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |