Перейти до вмісту

Копиленко Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Іванович Копиленко
Олександр Копиленко у 1928 році
Народився1 серпня 1900(1900-08-01)
Костянтиноград, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер1 грудня 1958(1958-12-01) (58 років)
Київ, Київська область, УРСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоУНР, СРСР
Діяльністьписьменник, педагог, критик
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
Мова творівукраїнська
Роки активностіз 1922
Жанроповідання
Автограф

CMNS: Копиленко Олександр Іванович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Олекса́ндр Іва́нович Копиле́нко (1 серпня 1900, Костянтиноград — 1 грудня 1958, Київ) — український письменник, педагог, критик, вояк полку ім. Костя Гордієнка Армії УНР[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Надгробок О. Копиленка на Байковому цвинтарі в Києві

Народився 1 серпня 1900 року в місті Костянтиноград у сім'ї залізничника (нині — Берестин) Полтавської губернії.

Тут у 1912 році вступає до Костянтиноградської вчительської семінарії і в 1916 році закінчує круглим відмінником природничий факультет.

У 1925 році закінчив біологічний факультет Харківського інституту народної освіти.

  • 1922 рік — перше оповідання: «Там мабуть край»
  • 1923 рік — виходить перша збірка «Кара-круча»
  • 1926 рік — оповідання для дітей «Сенчині пригоди»

Протягом 20-х років публікуються перші книги Копиленка «Кара-Круча», «Буйний хміль», «Іменем українського народу», які за короткий час кілька разів перевидавались.

Копиленко член літературних об'єднань «Плуг», потім «Гарт»[2], ВАПЛІТЕ, «Пролітфронту», виконував обов'язки редактора журналу «Всесвіт», входив до складу редколегії журналу «Соціалістична борозна», співпрацював у товаристві кінорежисерів, літераторів та сценаристів, яке скорочено називалось «Кореліс».

Цькування та репресії  українських письменників, що завдали нищівного удару по українській культурі, примусили деяких відомих письменників, у тому числі і О. Копиленка, до тяжкого вибору. 1929 р. разом з П. Панчем, Ю. Яновським, Остапом Вишнею, Ю. Смоличем та О. Донченком він підписує лист — звернення  до радянського уряду і всього українського народу з вимогою покарати ворогів.

1934 року Олександр Копиленко видав збірку оповідань для дітей «В лісі», у якій були цікаві спостереження за природою, життям птахів та звірів. Відтоді і до кінця свого життя він немовби дописував цю книгу. Надалі під назвою «Як вони поживають» вона здобула популярність серед читачів, неодноразово перевидавалася.

З 1934 року жив у Києві в будинку письменників Роліт. З Києвом пов'язана дія дилогії, що принесла письменнику популярність — романів «Дуже добре» (1936) та «Десятикласники» (1938).

Аркадій Любченко:

Рівно рік тому... перший день офіційної евакуації, хоч від сусідів приховували цю справу... Бачу - стоїть автобус у під'їзді, а туди вантажать величезні валізки та вузли... а там Копиленко пре колосального клунка, загорнутого у килим... Він преться до автобуса, пре поперед себе клунка, а там у середині аж сидить Смілянська з дитиною, ще хтось з жінок з дітьми. І він просить їх негайно вийти, дати місце клункові...[3].

Помер 1 грудня 1958 року в Києві. Похований на Байковому цвинтарі.

Родина

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка на будинку письменників Роліт у Києві
Меморіальна дошка на фасаді школи № 1 в Берестині

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора книга 2 (65 с.) 2011. — 424 с.
  2. Автобіографії, 2015, с. 238.
  3. А. Любченко. Щоденник. Торонто, 1951 р. Запис від 1 липня 1942 р.
  4. Людмила Каверіна

Література

[ред. | ред. код]
  • Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 121, 272.
  • Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 203.
  • О. Копиленко. Життя і творчість / П. І. Свідер. — Київ: Рад. письменник, 1960. — 180 с.
  • Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ : Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3.

Посилання

[ред. | ред. код]