Користувач:Дичій Ольга/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Медіа 21 століття. Медіа-маніпуляції

[ред. | ред. код]

           Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності аудиторії, її ідей, думок, поглядів тощо, який лишається непоміченим.

         Медіа-маніпуляція - вид психологічного впливу, що здійснюється через пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, соціальні мережі, що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його бажання, настрої, поведінку, погляди тощо.

              Засоби масової  інформації -є активним , самостійним елементом політичної системи суспільства і в демократичних країнах відіграють роль четвертої влади. Вони фактично контролюють всю нашу культуру, пропустивши її через свої фільтри, виділяють окремі елементи із загальної маси культурних явищ і надають їм особисту вагомість, підвищують цінність однієї ідеї, обезцінюючи іншу. Те, що не потрапило до каналів масової комунікації, в наш час майже не впливає на розвиток суспільства. Таким чином сучасна людина не може оминути вплив ЗМІ. Зростання інформаційної активності викликали нове визначення інформаційних технологій як засобів управління суспільною свідомістю. До таких засобів відносяться виборчі технології, рекламні технології, , політичні і інші технології в соціальній сфері.

Медіа намагаються не відставати від нових принципів так званої партисипативної журналістики, шукаючи виходи на аудиторію через соціальні мережі і підлаштовуючи власний контент під нові звички медіа-споживачів.

   На перший погляд, інтернет загалом і соцмережі зокрема значно розширили можливості людей  бути більш поінформованими споживачами медіа-контенту. Більше, того інтернет, здавалося, сприяє плюралізму думок, оскільки людина бачить, що про ту чи іншу тему думають інші, вивчає розмаїття позицій і має змогу подивитись на проблеми з різних точок зору.Але люди переносять свої звички в онлайн – у тому числі звички не чути думки інших, відфільтровувати позиції, що суперечать їхнім власним, грубіянити, ображати слабших і цькувати вразливих. Анонімність, доступна в соцмережах, цьому тільки сприяє.А також в соціальних мережах часто появляється недостовірна  інформація ,джерело якої не можливо перевірити.Тому через медіа, а зокрема соц.мережі може відбуватися дезінформація суспільства.

Здебільшого основною функцією медіа було донесення інфомації, тобто проінформування суспільства, але останнім часом засоби масової інформації перетворилися на один з методів маніпуляції.Вони подають інформацію з тієї перспективи,яка їм вигідна,а точніше вигідна власникам каналів,через які здійснюється поширення інформації.В Україні найбільш популярні телеканали належать особам, що є чинними політиками (народними депутатами) і входять до складу певних політичних партій,тому медіа  неприховано використовуються для поширення інтерпретацій суспільно-політичних подій в інтересах згаданих політичних сил.

Медіа використовують як засіб маніпуляції слово. Завдяки різним словосполученням можна викликати у аудиторії різне (навіть прямо протилежне) ставлення до події. Маніпулятивні можливості ЗМІ полягають у необхідності інтерпретувати факти, коментувати їх. Тут все визначає рівень соціальної відповідальності та те в який контекст журналіст вмонтує факти, якими словами їх опише, що підкреслить, що замовчуватиме, як оцінить ситуацію.

Завдяки засобам масової інформації створюються і ефективно ви­користовуються як елементи політичної маніпуляції різноманітні іміджі, образи, умовні формули і штампи, стереотипи поведінки, подаються заздалегідь заготовлені відповіді на запитання, що хвилюють багатьох. Маніпулятивний арсенал засобів масової інформації добре відомий: на­вмисне перекручування реального стану речей шляхом замовчування одних фактів і нав'язування інших, публікація нереальних (брехливих) повідомлень, пробудження в аудиторії негативних емоцій за допомогою візуальних засобів або словесних образів, порушення балансу(Це коли в конфліктній ситуації журналіст висвітлює позицію лише однієї сторони або приділяє їй значно більше уваги),висмикування з контексту,перебільшення і узагальнення,маніпуляція зі статистикою

Одним із методів маніпулювання в мас-медіа є спіраль мовчання,згідно з якою людина боїться висловлювати власні думки тоді, коли боїться, що її погляди в меншості, непопулярні чи це просто особлива думка. Чим ближчі погляди людини до думки, що схожа на загальнопоширену, тим більше люди прагнуть ділитися цією своєю думкою. Згодом, якщо публічні уподобання змінюються, людина усвідомлює, що ця думка менш шанована, тож є менше бажання висловлювати цю думку публічно. Зі збільшенням дистанції між публічною думкою і персональною думкою людини, все менше шансів, що людина висловлюватиме свою думку.Тобто все , що потрібно зробити мас-медіа-це встановити домінантну думку і популяризувати її.

Одним із прикладів сучасних медіа- маніпуляцій є скандал навколо компанії Cambridge Analytica i Facebook. У березні 2018 року газета The New York Times повідомила, що Cambridge Analytica у 2016 році зібрала особисті дані 50 млн користувачів Facebook.Загалом у розпорядження компаній могли потрапити дані понад 200 мільйонів користувачів Facebook.Cambridge Analytica намагалася моделювати вподобання користувачів соцмережі, показуючи їм відповідну політичну рекламу Cambridge Analytica - агентство, яке використовувало персональні дані людей, щоб впливати на виборців під час президентських виборів у США 2016 року а також одним із їхніх відомих проектів є Brexit.Cambridge Analytica намагалася моделювати вподобання користувачів соцмережі, показуючи їм відповідну політичну рекламу [1]У центрі скандалу опинився професор психології Кембриджського університету Александр Коган, який розробив мобільний додаток This is your digital life ("Твоє цифрове життя").Ця програма складала психологічні портрети користувачів на основі постів у Facebook, особистих даних, зазначених у соціальній мережі, і реакцій на публікації інших користувачів.А ще додаток мав доступ до особистих даних друзів 270 тисяч користувачів, які встановили This is your digital life. Всю зібрану інформацію могли використати у приватних бізнесових цілях.Фірма Cambridge Analytica стверджує, що на вимогу Facebook негайно видалила всю отриману інформацію про користувачів додатка This is your digital life.Загалом у розпорядження компаній могли потрапити дані понад 200 мільйонів користувачів Facebook.


  1. Facebook зупинив роботу "десятків тисяч" додатків і подав до суду на деяких розробників. Серед них – двоє українців. gordonua.com. Процитовано 13 грудня 2019.