ПРОФЕСОР Костовський Олександр Микитович фундатор обчислювальної
математики, засновник Обчислювального центру, математик, кібернетик, програміст.
Відкриття спеціалізації з обчислювальної математики стало визначальним у
розвитку прикладної математики та інформатики у Львівському університеті.
Створення Обчислювального центру у західному регіоні України вплинуло на
підготовку програмістів та на їхнє працевлаштування в різних галузях народного
господарства. Основи навчання програмування, які заклав професор
О.М. Костовський, дають рясні плоди – команда зі спортивного програмування
Львівського університету вперше здобула золото на світовій олімпіаді в Канаді
2008 р.
Народився17 березня 1917 р. у місті Керчі
Кримської обл. в сім’ї робітника. Після смерті батька в 1923 р. родина Костовських
переїхала до міста Мелітополь. В 1927 р. пішов у перший клас школи. На початку
1932 р. вступив, а в 1934 р. закінчив школу фабрично-заводського навчання на станції
Мелітополь. Після закінчення школи ФЗН його направили на роботу в залізничне
депо станції Мелітополь на посаду слюсаря. Середню освіту здобув на вечірньому
робітничому факультеті (1935-1937) [1-3].
У 1937 р. вступив на фізико-математичний факультет Мелітопольського
державного педагогічного інституту на спеціальність “математика”, який закінчив з
відзнакою 1941 р. Йому присвоїли кваліфікацію викладача фізико-математичних
дисциплін і звання вчителя. Мав намір працювати вчителем. Все перервала війна...
В 1941-1943 рр. проживав у Мелітополі на окупованій території. Працював
слюсарем в депо Мелітополь.
Після звільнення міста його призвали до армії. Закінчення
світової війни зустрів у Берліні. Нагороджений орденом “Красной звезды”
(1944) та медалями “За боевые заслуги” (1944), “За освобождение Варшавы” (1944),
“За взятие Берлина” (1945). Командир військової частини, гвардії інженер-майор
Макаров так охарактеризував Олександра Микитовича, який займався роботою з
реставрації деталей. Особлива заслуга сержанта Костовського в тому, що за період
служби він вніс 24 раціоналізаторьські пропозиції: безцентрове шліфування пальців,
станок для шліфування блоків, прилад “Альона” та багато інших було впроваджено у
виробництво. Водночас Костовський спроектував та сконструював пристрій для
виготовлення складних деталей (мала конструкторська шестерня) в польових умовах
без складного заводського устаткування.
Його керівником став
професор Станіслав Мазур – відомий вчений, учень Степана Банаха, а дещо пізніше –
професор Олександр Кованько. Під час навчання в аспірантурі розпочалась трудова
діяльність Костовського в університеті. В 1947-1948 рр. працював старшим
лаборантом кафедри загальної фізики, 1949 р. – старшим лаборантом кафедри теорії
ймовірності. Тоді долучився до проведення математичних олімпіад [4].
Після успішного захисту в червні 1949 р. кандидатської дисертації з вересня
1949 р.почав працювати на посаді старшого викладача кафедри загальної математики
і на півставки старшого викладача кафедри теоретичної механіки. З 1 жовтня 1949 р.
його обрали на посаду виконуючого обов’язки доцента кафедри теоретичної
механіки. Після отримання диплому кандидата фізико-математичних наук
(21.06.1950) його обрали на посаду доцента кафедри загальної механіки, назначили
помічником декана фізико-математичного факультету. В 1954 р. додатково працював
доцентом кафедри вищої математики. З вересня 1955 р. обрали доцентом кафедри
математичного аналізу. Читав лекційні курси з математичного аналізу, аналітичної
геометрії, теорії функцій дійсної змінної, тензорного аналізу, теорії ЕОМ. Брав
активну участь у громадському житті: голова профбюро механіко-математичного
факультету, член профкому університету, вчений секретар Ради механіко-
математичного та фізичного факультетів.
У 1958 р. Костовському доручили організувати обчислювальну лабораторію та
розпочати спеціалізацію з обчислювальної математики. Як жартував сам Олександр
Микитович, цей вибір припав на нього тому, що в особовій справі виявили, що він
слюсар, а отже вміє щось робити з викруткою [5-6]. З вересня 1959 р. виконувач
обов’язків професора кафедри математичного аналізу.
З 1960 р. розпочалась нова ера в трудовій і науковій діяльності: з лютого
місяця виконував обов’язки професора кафедри обчислювальної математики;
виконував обов’язки завідувача кафедри, а з квітня місяця завідувач кафедри.
Створюється проблемна лабораторія – обчислювальний центр (ОЦ) і Костовського
назначили науковим керівником [5-7]. Читав спецкурси з теорії ЕОМ та теорії
математичних машин.
Налагоджувалась робота новоствореної кафедри та ОЦ. Кафедра
поповнювалась викладачами факультету (Ілля Чулик, Марія Мартиненко) та
випускниками кафедри (Ромуальд Домбровський, Андрій Кардаш, Зайнутдін
Асельдеров, Йосиф Дідух, Михайло Бартіш, Роман Кухар, Галина Кожевнікова,
Орест Ланьош, Євген Подошик). Час іти в докторантуру. За два роки (1964-1966)
успішної роботи по науковій тематиці з теорії діаграм та мажорант Ньютона і їхнє
застосування опубліковав монографію “Локализация по модулям нулей рядов Лорана
и его производных”, захистив докторську дисертаціюю (1967).
У 1968 р. обрали на посаду декана механіко-математичного факультету. На цій
посаді він пропрацював до кінця каденції (1971).
У 1970 р. одержав звання професора й за свою роботу нагороджений
ювілейною медаллю “За доблесну працю”.
У 1972 р. проходив стажування в Московському університеті. За підсумками
стажування почав читати нові курси: математичні методи керування підприємством,
АСУП, інформаційно-пошукові системи, операційні системи, математичне
забезпечення ЕОМ та АСУ.
Збільшилась кількість курсів, які читав Олександр Микитович: сучасні
обчислювальні системи [17], побудова синтаксично керованих трансляторів,
компілятори й асемблери з мов високого рівня, діаграми та мажоранти Ньютона в
чисельному аналізі.
У 1975 р. на базі механіко-математичного факультету був створений факультет
прикладної математики та механіки. Першим деканом цього факультету на
безальтернативній основі обрали професора О.М.Костовського. Проводив значну
роботу з налагодження навчального процесу, організації наукових і госпдоговірних
досліджень та виховних заходів.
Керував курсовими та дипломними роботами, читав нові спецкурси,
працював наставником академічної групи, був опонентом на захистах дисертацій.
Провадив активне навчальне та наукове життя.
О.М.Костовський як вчений і педагог приділяв постійну увагу підготовці
спеціалістів на високому сучасному рівні. Він був невгамовним пропагандистом
знань з математики, кібернетики та інформатики [1-3].
Працюючи понад півстоліття в університеті, до свого 80-річного ювілею
Олександр Микитович прийшов маючи за собою визначні здобутки в галузі наукової,
педагогічної та організаторської роботи. 6 А. Кардаш, Г. Цегелик
Відповідно до Указу Президента України
О.М. Костовський отримав у 1999-2000 рр. дворічну державну стипендію для
видатних діячів науки, освіти та культури в галузі ОСВІТИ. Від 2000 року
О.М.Костовський одержав довічну стипендію Президента України.
За допомогою побудованого апарату мажорант і діаграм Ньютона для цих рядів визначено достатні
умови існування областей (для рядів Діріхле у вигляді смуг; для степеневих рядів,
рядів Лорана і Діріхле двох комплексних змінних у вигляді бікілець і бісмуг), в яких
ці ряди не мають нулів.
Важливо зазначити, що, використовуючи апарат мажорант і діаграм Ньютона
степеневих рядів, рядів Лорана і рядів Діріхле функцій двох комплексних змінних,
під керівництвом Костовського його учні одержали вперше вагомі результати з
визначення та дослідження границі збіжності цих рядів [10,13,15].
Щодо локалізації нулів функцій, зображених різними рядами, то в [27]
запропоновано універсальний метод локалізації нулів, в основу якого покладено ідею
побудови так званих узагальнених мажорант і діаграм Ньютона. Метод поліпшити не
можна і всі відомі в літературі результати з локалізації нулів можна одержати як
частковий випадок цього методу.
Розробка ефективних методів для чисельного визначення нулів аналітичних
функцій є однією зі складних задач обчислювальної математики. Важливі результати
О.М.Костовський разом зі своїм учнем Ігорем Вітенько одержав з факторизації рядів
Лорана, поліномів і рядів Тейлора [35-37].
Ідею класичного підходу до побудови мажорант і діаграм Ньютона функцій,
заданих степеневими рядами, рядами Лорана та рядами Діріхле, в [27] використано
для побудови апарату не класичних мажорант і діаграм Ньютона функцій, заданих
таблично. Використовуючи цей апарат, сьогодні розроблено низку чисельних методів
розв’язування окремих класів задач алгебри, математичного аналізу та
диференціальних рівнянь.
Високу оцінку і загальне визнання принесло О.М.Костовському видання його
праці “Геометричні побудови одним циркулем” (1959). Ця книга протягом 1960-
1986 рр. була видана в багатьох країнах світу: 1960 – Японія, 1961 – Англія
(A.N.Kostovsrii Geometrical constructions using compasses only// Pergamon Press ), 1962
– США (A.N.Kostovsrii Geometrical constructions using compasses only // Blaisdell
Publish in Company ), 1964 – Болгарія. Видавництво “Мир” видало її іспанською (1980
та 1984) та англійською (1986). Готувалося до видання арабською мовою.
О.М.Костовський розробив конструктивну геометрію сферографа
(гіпотетичного приладу, з допомогою якого можна описувати в просторі сфери
заданого радіуса з заданої точки як з центру). Олександр Микитович показав, що всі
стереометричні задачі на побудову, які традиційно виконують у курсі стереометрії,
можна точно розв’язати за допомогою одного сферографа. Ці побудови є
просторовим аналогом побудов Мора-Маскероні, які розроблені для площини ще в
кінці XVIII століття. Костовський з’ясував, що чотири набори інструментів: а)
сферограф; б) сферограф і плоскограф; в) плоскограф і циркуль; г) плоскограф,
циркуль і лінійка – еквівалентні набори інструментів. Тобто кожним із цих наборів
розв’язують той самий клас стереометричних задач на побудову.
Починаючи з 1969 р. керував науковою темою “Чисельні методи розв’язування
функціональних рівнянь”, секцією “Теоретичної та прикладної кібернетики” при
Львівському Будинку вчених, був членом редколегії журналу “Прикладна та
обчислювальна математика” (Київ) та членом наукової секції механіко-математичних
наук і обчислювальної техніки при науково-методичній раді Мінвузу України,
почесним членом міського математичного товариства “Інтеграл” учнів Львова. Багато
років входив до складу наукової ради АН України з проблеми “Кібернетика”.
О.М.Костовський протягом багатьох років був членом спеціалізованої Вченої ради
Фізико-механічного інституту імені І.Б.Карпенка.
О.М.Костовський постійно поєднував свою наукову і педагогічну діяльність з
організаторською. В 1958 р. на механіко-математичному факультеті було відкрито
спеціалізацію з обчислювальної математики, яку очолив Олександр Микитович.
Завдяки його зусиллям на факультеті за короткий час були відкриті обчислювальний
центр [1-3, 5-7] і кафедра обчислювальної математики, якою О.М.Костовський
керував майже 20 років. Львівський університет одним із перших налагодив
регулярний випуск спеціалістів з обчислювальної математики. Продовж багатьох
років О.М.Костовський очолював механіко-математичний факультет, а потім
факультет прикладної математики та механіки, де був першим деканом.
Костовський О.М. ініціював відкриття у Львівському університеті підготовку
спеціалістів з кібернетики у ділянці цифрових електронно-обчислювальних машин з
програмним керуванням. Виявилося, що саме Львівський університет першим серед
вищих навчальних закладів України розпочав підготовку спеціалістів з ЕОМ
(1959 р. – перший випуск таких спеціалістів, у Київському університеті перший
випуск спеціалістів зазначеного профілю відбувся у 1963 р.)
О.М.Костовський – чудовий педагог, який любив студентську та шкільну
молодь. Цим пояснюється його активна участь в підготовці та проведенні
математичних олімпіад, його глибокий інтерес до дослідження задач на побудову за
допомогою лише одного циркуля.
О.М.Костовський вже на початку своєї науково-педагогічної діяльності
приділяв увагу шкільним олімпіадам з математики та проблемам шкільного курсу
математики. У 1948 р. опубліковав (у співавторстві) “Збірник задач і вправ з
елементарної математики для учасників математичних олімпіад”, у 1956 р. – працю
“Метод Лобачевського розвязування алгебраїчних рівнянь” (робота виконана на
замовлення редакції “Радянська школа” з нагоди святкування 100 річного ювілею від
дня народження М.Лобачевського).
За ініціативи О.М.Костовського у 1961 р. у Львові відкрили (один із перших в
Союзі і перший в Україні) математичний клас на базі СШ №52 з поглибленим
вивченням ЕОМ та програмування з присвоєнням випускникам класу кваліфікації
лаборант-програміст. Уроки в цих класах, крім О.М.Костовського, вели викладачі
кафедри обчислювальної математики ЛДУ.
Олександр Микитович вперше в Україні
прочитав основні курси з цієї спеціалізації. Першими були – “Структура ЕОМ та її
програмне забезпечення” та “Методи чисельного аналізу”. Варто зауважити, що до
1954 р. кібернетику у колишньому СРСР вважали псевдонаукою і перші наукові
статті з питань кібернетики почали друкувати з 1956 р. Оскільки в 50-х роках цей
напрям був новим, перебував у стані становлення, то підготовка і читання спецкурсів
з проблем кібернетики вимагали значних творчих зусиль.
У 1960/1961 навчальному році у ЛДУ з ініціативи О.М.Костовського ввели
вперше в Україні спецкурс з алгоритмічних мов “Адресна мова програмування”. У
1962/1963 навчальному році Олександр Микитович почав читати лекції з
програмування на Алголі-60. Професор Костовський вперше в колишньому СРСР на
базі матеріалів фірми ІВМ розробив і в 1972/1973 рр. прочитав у ЛДУ спеціальний
курс “Операційні системи для сучасних ЕОМ”.
Під керівництвом О.М.Костовського у 1959 р. була організована перша
виробнича практика на ЕОМ на базі машини “Стрела” в Обчислювальному центрі
Московського університету.
О.М.Костовський як вчений і педагог приділяв значну увагу підготовці
спеціалістів на високому сучасному рівні. Він був невгамовним пропагандистом
математичних знань, організатором багатьох наукових конференцій і семінарів,
членом редколегій математичних журналів.
Працюючи понад півстоліття в університеті, який став для нього рідним, до
свого 80-річного ювілею, Олександр Микитович мав визначні здобутки в галузі
наукової, педагогічної та організаторської роботи. Він автор понад 100 наукових
праць, серед яких три монографії.
Організувавши та очоливши колектив однодумців і послідовників, професор
Костовський досягув вагомих результатів в організаційній, науковій і навчальній
роботі Львівського університету, зокрема: відкрив Обчислювальний центр, факультет
прикладної математики та інформатики. Особистість багато важить, якщо вміє
організувати роботу колективу і повести його за собою на виконання планів та
намірів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кардаш А.І. Олександр Микитович Костовський та обчислювальна математика. //
XIII Всеукраїнська наукова конференція “Сучасні проблеми прикладної
математики та інформатики”, Львів, 3-5 жовтня 2006. Тези доповідей. С. 10-12.
2. Кардаш А.І. Олександр Микитович Костовський: фундатор програмування у
Львові. // Десята Всеукраїнська (п’ята міжнародна) студентська наукова
конференція з прикладної математики та інформатики “СНКПМІ-2007”, Львів, 25-
27 квітня 2007. Тези доповідей. С. 11-12.
3. Кардаш А.І. Трудові будні професора Олександра Микитовича Костовського. //
XIУ Всеукраїнська наукова конференція “Сучасні проблеми прикладної
математики та інформатики”, Львів, 2-4 жовтня 2007. Матеріали конференції, С.
9-13.
4. Костовський О.М., Волковиський Л.І., Тесленко І.М., Яровий С.І. Збірник задач та
вправ з елементарної математики для учасників математичних олімпіад школярів
Львова // Львів: ЛДУ, 1948.
5. Кардаш А.І., Костовський О.М., Рикалюк Р.Є. Обчислювальний центр
університету: рік заснування — 1959. // Шоста Всеукраїнська наукова конференція
“Застосування обчислювальної техніки, математичного моделювання та
математичних методів у наукових дослідженнях”. Львів, 21-23 вересня 1999. Тези
доповідей. C. 43-45.
6. Кардаш А.І., Костовський О.М., Рикалюк Р.Є. Обчислювальному центру
університету – 40 років. // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. прикл. матем. та інформатика.
2000. Вип. 1. С. 127-129.
7. Кардаш А.І., Рикалюк Р.Є. Обчислювальний центр університету: ЄС-1045 –
остання із гуліверів. // Одинадцята Всеукраїнська наукова конференція “Сучасні
проблеми прикладної математики та інформатики”, Львів, 2004. с. 73-74.
8. Кардаш А.І., Костовський О.М., Чулик І.І. Мажоранти та діаграми Ньютона
функцій багатьох комплексних змінних // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. мех.-мат., Вип. 3.
1967. С. 97-116.
9. Кардаш А.И., Костовский А.Н., Чулык И.И. Исследование некоторых свойств
мажорант и диаграм Ньютона функций многих комплексных переменных и их
приложения. // . Всесоюзный симпозиум по теории голоморфных функций многих
комплексных переменных, Красноярск, 1969. С 19-21.
10. Кардаш А.И., Костовский А.Н., Чулык И.И. Определение области сходимости
степенного ряда функций двух комплексных переменных // Вычислительная и
прикладная математика, вып 18, Республиканский межведомчий научный
сборник. Киев, 1972. С. 163-168.
11. Кардаш А.И., Костовский А.Н., Чулык И.И. Диаграмма и мажоранта Ньютона
двойного ряда Лорана и их применение. // Тезисы докладов I Республиканской
конференции “Вычислительная математика в современном научно-техническом
прогрессе”. Киев, 1974. С. 255-257.
12. Кардаш А.И., Костовский А.Н., Чулык И.И. Характеристика диаграммы и
мажоранты Ньютона двойного ряда Дирихле и задача локализации нулей //
Вычислительная и прикладная математика, вып 36, Республиканский
межведомчий научный сборник. Киев, 1978. С. 84-87.
13. Кардаш А.И., Костовский А.Н., Чулык И.И. Приближенный метод определения
кривой сопряженных абсцисс сходимости кратного ряда Дирихле // Тезисы
докладов II Республиканской конференции “Вычислительная математика в
современном научно-техническом прогрессе”, Киев, 1978, С 16-17.
14. Кардаш А.И., Костовский А.Н., Чулык И.И. Локализация нулей двойного ряда
Дирихле // Вычислительная и прикладная математика. Вып 37, Республиканский
межведомчий научный сборник. Киев, 1979. С.86-92.
15. Кардаш А.І., Костовський О.М., Чулик І.І. Про область збіжності подвійного ряду
Лорана і його асимптотичної мажорати Ньютона // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. мех.-
мат. Вип. 15. “Чисельні методи аналізу”. 1979. С. 8-11.
16. Кардаш А.И., Костовский А.Н., Чулык И.И. Некоторые применения теории
диаграмм и мажорант Ньютона. // Тезисы докладов III Республиканской
конференции “Вычислительная математика в современном научно-техническом
прогрессе”, Киев. 1982. С. 51-53.
17. Кардаш А.І., Костовський О.М., Людкевич Й.В. Програмування в ЕС ЕОМ.
