Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/1597

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Назва:Жовква
-Знайдено: + | засноване = 1597р. (с.Винники з 14ст.)
-Знайдено: + Жовква, (анг. Zhovkva), (пол. Żółkiew), з 1951 по 1992 - назва - Нестеров) - місто в Львівській області, районний центр. Засноване в 1597. Міські права отримала в 1603 році. Відома як місто ремісників. В XVII столітті Жовква була резиденцією польского короля Яна III Собеського. В кінці XVII - початку XVIII століть славилась художня школа і школа різьби по дереву.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Місто Жовква було закладене в 1597 році на землях давньоруського поселення Винники, неподалік древнього міста Щекотів (Щекотин, тепер село Глинсько Жовківського району), яке згадувалося у Галицько-Волинському літописі у 1242 році. А перша згадка в літописах про село Винники відноситься до 1368 року. Винники лежало на межі Звенигородського та Белзького князівства, через територію яких пролягли торгові шляхи з Галича та Львова на Белз та Холм. Розташування поселення на торговій дорозі сприяло його швидкому розвитку. Після розпаду Галицько-Волинського князівства і захоплення його земель Польщою в кінці 16 століття (1588р.) Винники стало власністю гетьмана Станіслава Жолкевського, який згодом одержав королівський привілей Зигмунта III на будівництво нового міста на право назвати нове місто Жовквою (1603р.). З наданням Жовкві Магдебурзького права пожвавилося економічне життя міста та околиць, швидше стали розвиватися ремесла та торгівля. Урядування в місті здійснював магістрат, який обирався за згодою власника міста.


Зобр:15шт.

Файл:Zhovkva foto 12.jpg

Назва:Суарес Франсіско
-Знайдено: + Головним його твором є “Disputationes metaphysicae” (Метафізичні роздуми, або диспутації) (Саламанка, 1597. Це фактично перший підручник з метафізики, де проблеми розподілені за темами і представлено огляд позицій різних філософів, що висловлювалися з цих питань. Він написаний за такою схемою: том 1-й: введення; предмет метафізики (міркування 1); поняття сущого (2); загальні властивості сущого (3-11); вчення про причинність (12-27); том 2-й: безкінечне суще (29-30); конечне суще і поділ сущого (31); субстанція і привхідне конечне суще (32); нематеріальна і матеріальна субстанції (34-34); теорія випадкового сущого (37,); різні категорії та акциденції (37-53); entia rationis (те, що існує винятково в свідомості людини, а саме заперечення і неймовірні предмети, на кшталт кентаврів) (54). Завдання цього твору Суарес бачив у позитивних та об’єктивних відповідях на всі питання, що виникали.


Назва:Бекон Френсіс
-Знайдено: + Його роботи: «Есе» (1597), що характеризується особливою стислістю; «Успіх навчання» (1605), що розглядає науковий підхід в освіті; «Новий Органон» (1620), у якій він перевизначив завдання природничої науки, бачачи в ній засіб для експериментального відкриття і метод посилення влади людини над природою; «Нова Атлантида» (1626), що описує той утопічний стан, у якому звичайно відбувається пошук і використання наукової істини.


Зобр:1шт.


Назва:Никифор Парасхес Кантакузен
-Знайдено: + Парасхе́с Кантаку́зен Ники́фор (р. н. невід.— †1599, м. Мальборк) — церковний діяч, випускник Падуанського університету. Проповідник венеціанської грецької церкви св. Марка, протосингел місцеблюститель Константинопольської патріархії. Бл. 1596 р. приїхав до Острога, викладав в академії, активний учасник Берестського православного собору, писав полемічні твори. Внаслідок інспірованого католицькими колами процесу 1597 висланий у Мальборзьку фортецю, де й помер.


Назва:Христофор Філарет
-Знайдено: + Христофо́р Філаре́т (Броневський Мартин) — син Прокопа Броневского, одного з діячів Чеських братів з Великопольщі). Перші відомості про нього зустрічаємо у матеріалах Торуньського синоду 1595 р. З 1595 р. діє як представник князя К. Острозького у відносинах з протестантами. Його праця «Апокризис» вийшла 1597—98 рр., спочатку польською мовою у аріянській друкарні О. Родецького, а пізніше українською мовою (Острог, 1698—1699).


100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед