Користувач:Antonyahu/Чернетка
 | Це — особиста чернетка користувача Antonyahu. |
|
Користувач забезпечив Українській Вікіпедії 33 176 переглядів
|
|---|
| 19 320++ | Цей користувач зробив більше 19320+ редагувань у проєктах Вікімедіа.
|
| 387 | Цей користувач створив уже 387 статей в Українській Вікіпедії.
|
|---|
--ℵntonyahu(talk) 00:00, 4 грудня 2016 (EETorEEST/KYVT)
https://en.wikipedia.org/wiki/Dave_Tarras https://de.wikipedia.org/wiki/Naftule_Brandwein
== Запрошення до участі у конкурсі «Вікі любить музику» ==
{{subst:Шаблон:Запрошення до участі у конкурсі «Вікі любить музику»}}
- для стор. Обговорення, як що ще немає відповідного шаблону
{{Стаття проекту |name = Теніс |Основна категорія = Українські тенісистки |Лого проекту = Tennis ball.svg |Приєднатися = |Основна стаття = з [[Теніс|Тенісом]] |Основною статтею = |з = <!--параметр необхідний тільки в тому випадку, коли «„з“ статтею» необхідно замінити на «„зі“ статтею».--> |Портал = Теніс |Допомогти = |важливість = {{{важливість|середня}}} |рівень = {{{рівень|3}}} |розгорнути = так }}
- Х. = {{Х.}} = <abbr title="Харків">Х</abbr>
- ru:Viktoria Grigoreva
- ru:Мандельштам, Макс Емельянович
- ru:Дворянское собрание (Харьков)
- ru:Харьковская крепостная зона
- ru:Харьков в годы Гражданской войны
- ru:Харьковская ЧК
- ru:ХАДИ-3
- ru:Британский танк Mk.V (Харьков)
- ru:Германская оккупация Харькова (1918)
- ru:Памятник студбатовцам
- ru:Памятник работникам метрополитена (Харьков)
- ru:Харьковская городская дума
- ru:Харьковская городская дума (1919)
- ru:Харьковский завод сельскохозяйственных машин Мельгозе
- ru:Памятники героям произведений Ильфа и Петрова в Харькове
- Гофунг Юхим Михайлович (гуугл)-Красноград + мельница Кричевских (Кричевские)
- Хорваты в Сербии
- Чехія: Іван Лішка[ru]
- Росія: ru:Белгородская крепость; ru:Белгород в годы Великой Отечественной войны; ru:Список памятников Белгорода; ru:Белгородский государственный историко-краеведческий музей, ru:Памятник Владимиру Великому (Белгород); ru:Еврейские погромы во время Гражданской войны в России.
- Франція: Міст П'єра Береговуа[fr],
Пон-д'Арк[fr] - Німеччина: Benteler[ru][de]
- різні країни → ru:Шаблон:Холокост по странам
- Проект:Юдаїка[ru][cs] (Гебраїстика)
- Проект:Голокост[ru]
- Портал:Голокост[ru][he]
- Юденфрай[ru][en]
- Шаблон:Подія Голокосту[en][sco]
- Gustave Doré's illustrations for La Grande Bible de Tours[en]
- Израильско-сербские отношения
- Kitniyot[en] (Кітнійот)
- Geshem[en] (молитва)
- постаті
- Емодзі: Файл:Emoji u1f54e.svg Файл:Emoji u1f54d.svg Файл:Emoji u1f3da.svg Файл:Emoji u2721.svg Файл:Emoji u1f596.svg Файл:Phantom Open Emoji 1f64c.svg Файл:Noto Emoji Oreo 2721.svg
- Інструменти у Вікі
- Хtools/Antonyahu
- Список файлів/Antonyahu
- {{ref-ru-dor}}
- Докладніше: '''{{main|губернія}}'''
- {{cite web|url=|title=|author=|date=|publisher=|accessdate=}}
- ref-Рос.дореф. {{ref-ru-dor}}
- Ліцензія для старих фалів → Permission={{PD-Ukraine|date of creation=19ХХ}} та міжнародна {{PD-old}}
Категория:ЭСБЕ:Железные дороги
- (поліпшити) Берта Бенц – mother of the motor car
- Lella Lombardi – only women to score points in F1
- Margaret A. Wilcox – inventor of the car heater|винахідник автомобільного обігрівача
- Pat Moss-Carlsson – winning rally driver
- Suzanne E Vanderbilt – Chevrolet chief designer
- Clärenore Stinnes – first round-world drive|перший кругосвітній заїзд (German automotive equivalent of American aviator Amelia Earhart)
- Kathleen ‘Kay’ Petre – Brooklands legend. Її битви з колегою-гонщицею Gwenda Stewart (Гвендою Стюарт) досягли апогею в 1935 році, коли пара змагалася за неофіційний титул королеви Бруклендса – він дістався Гвенді, якій вдалося досягти неперевершеного рекорду кола 135,95 миль на годин
- (поліпшити) Мері Андерсон (винахідниця) – inventor of the windscreen wiper - винахідник склоочисника
- (поліпшити) Стефані Кволек – inventor of Kevlar
- Rosemary Smith – race and rally driver
- Beatrice Shilling – racer nf вилікувала одну з найгірших характеристик двигуна літаків 2СВ Rolls-Royce Merlin
- Michèle Mouton – Group B rally legend and voice of women in motorsport
- Diane Allen – former Nissan senior design manager
- Crystal Windham – GM’s first black female design director
- Helen Blair Barlett – better-insulated spark plug - краще ізольована свічка запалювання
- Danica Patrick – first female IndyCar winner
- (поліпшити) Кетрін Берр Блоджетт – non-reflective glass
- Hedy Lamarr – frequency-hopping technology (поліпшення)
- Dorothy Levitt – винахідниця дзеркала заднього виду
- (поліпшення) Марія Тереза де Філіппіс – first female Grand Prix driver
- ru:Северодонецкий автобус
- ru:Памятник 50-й параллели
- ru:Британский танк Mk.V (Харьков)
- ru:Памятники героям произведений Ильфа и Петрова в Харькове
- ru:Памятник студбатовцам
- ru:Памятник работникам метрополитена (Харьков)
- ru:Губернаторский дворец (Харьков)
- ru:Харьковский музей Холокоста
- ru:ХАИ (команда КВН)
- ru:Прибалтийская железная дорога (1963—1992)
- ru:Музей железных дорог Литвы (1966)
- ru:Железнодорожный транспорт в СССР
- ru:Дорога Мужества
- ru:Старый Оскол (станция)
Червоні посилання на залізниці, що стосуються теренів України, деяких немає ні в яких Wiki, деякі є в російській, дивиться тут: ru:Список железных дорог Российской империи!
- Галиційські: Лемберг — Черновиці, з гілками військового значення
| Галиційські (1915 рік) | Східно-Галиційська (1896 рік) |
| Лемберг-Черновицька (1914 рік) |
- Грушевська залізниця[1][2][3] (Південно-Східні)
| Катерининська (1893 рік) | Катерининська (1884 рік) | |
| Донецько-Кам'яновугільна (1880 рік)[4] | Донецько-Кам'яновугільна (1875 рік) | |
| Костянтинівська (1872 год) | ||
- Житомирська (1915 рік): Бердичів — Житомир — Овруч
- Лібаво-Газенпотский под'їзний шлях (1901 рік): Лібава — Газенпот (Айзпуте)
| Лібаво-Роменська (1877 рік) | Лібаво-Кошедарська: Лібава—Кошедари (1871 рік) |
| Ландварово-Роменська (1873 рік) |
- Перше товариство під'їзних шляхів (1892 рік): 1) Свенцянський під'їзний шлях[en] (Нові Свенцяни — Постави — Березвеч); 2) Пернов-Ревельський під'їзний шлях (Пернов — Валк, з гілкою на Ревель та Тамсаль); 3) Південні шляхи.
- Південне товариство під'їзних шляхів (Перше товариство під'їзних шляхів, 1892 рік): Житомир — Ольвіополь, з гілками на Вінницю, Рудницу и Бершад, Семки[5]
- Подільська (1912 год): Шепетівка — Коростень (будувалося продовження на Жлобин)
- Стародубський під'їзний шлях (1900 рік): Унеча — Стародуб
- Чеорноморсько-Кубанська (1916 рік): Катеринодар — Ахтари (будувалась гілка Кримська — Кущівська)
- Південно-Східні: 1) Орел — Царицин з гілками Єлець — Валуйки та на Калач-на-Дону і Лиху; 2) Харків — Балашов; 3) Козлов — Воронеж — Ростов-на-Дону з гілками на Анну, Рамонь
| Південно-Східні (1895 рік) | Південно-Східні (1892 рік) | Орлово-Грязська (1870 рік) | Єлецько-Грязська (1868 рік) | |
| Козлово-Воронезько-Ростовська (1876 рік) | Козлово-Воронезька (1869 рік) | |||
| Воронезько-Ростовська (1872 рік) | Грушевсько-Донська (1863 рік) | |||
| Грязе-Царицинська (1876 рік) | Грязе-Царицинська (1869 рік) | |||
| Волго-Донська (1862 рік) | ||||
| Ливенська (1871 рік) | ||||
- Верховской В. М. Исторический очерк развития железных дорог в России с их основания по 1897 год включительно: Вып. 1-2. — СПб., 1898—1899.(рос. дореф.)
- ↑ Мокршицкий Е.И. История вагонного парка железных дорог СССР. — Москва : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1946. — С. 31-32.(рос.)
- ↑ Грушевско-Донская железная дорога(рос.)
- ↑ Грушевско-Донская железная дорога(рос.)
- ↑ У 1893 році Костянтинівська залізниця була передана з Донецько-Кам'яновугільної до Курсько-Харківсько-Азовської
- ↑ Верогідно, у Товариства були ще гілки.
| Роки | Захід | Центр | Схід • Південь | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Закарпаття | Буковина | Галичина | Волинь | Поділля | Київщина | Чернігівщина | Сіверщина | Полтавщина | Запорожжя | Слобожанщина | Приазов'я | Одещина | Буджак | Крим | |
| 800 | Білі хорвати | Тиверці | Білі хорвати | Волиняни Деревляни |
Уличі Поляни |
Сіверяни | Хозари | ||||||||
| 850 | |||||||||||||||
| 900 | |||||||||||||||
| 950 | |||||||||||||||
| 1000 | Київська Русь | Печеніги | |||||||||||||
| 1050 | Угорщина | Чернігівське князівство | Переяславське князівство | ||||||||||||
| 1100 | Половці | ||||||||||||||
| 1150 | |||||||||||||||
| 1200 | Галицько-Волинське князівство | Київське князівство | |||||||||||||
| 1250 | Золота орда | ||||||||||||||
| 1300 | |||||||||||||||
| 1350 | Угорщина | ||||||||||||||
| 1400 | Молдова | Польща | Велике князівство Литовське | Велике князівство Московське | Феодоро | ||||||||||
| 1450 | Кримське ханство | ||||||||||||||
| 1500 | Велике князівство Московське | ||||||||||||||
| 1550 | Семигород | Річ Посполита | |||||||||||||
| 1600 | |||||||||||||||
| 1650 | Військо Запорозьке | Османська імперія | |||||||||||||
| 1700 | |||||||||||||||
| 1775 | |||||||||||||||
| 1795 | Австро-Угорщина | Російська імперія | |||||||||||||
| 1850 | |||||||||||||||
| 1900 | |||||||||||||||
| 1917 | ЧСР | ЗУНР (1918) | УНР (1917 — 1920), Українська держава (1918) | Румунія | КримНР | ||||||||||
| 1922 | Румунія | Польща | СРСР (УРСР) | Кримська АСРР | |||||||||||
| 1954 | |||||||||||||||
| 1991 | Україна | ||||||||||||||
Шаблон:Не перекладено Пере: Ха-СумЗ
Схема об'єднання Південних залізниць Південні залізниці: 1) Курськ—Севастополь, з гілками Бєлгород—Куп'янськ, Джанкой—Феодосія та Джанкой—Керч, Сарабуз—Євпаторія; 2) Харьків—Знаменка—Миколаїв—Херсон, з гілками Люботин—Ворожба, Кременчук—Ромни, Користівка—П'ятихатки; 3) Полтава—Лозова—Микитівка з гілками Краматорска—Попасна, Констянтинівка—Ясинувата
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
| Проект веломобиля «CB 101 PILOT» | |
|
Зображення веломобиля |
 Зовнішні аудіофайли
| |
|---|---|
| співає Микола Кондратюк | |
|
На долині туман |
|
|
А вони летять |
|
|
Ясени |
Харьковский колледж транспортных технологий - государственное высшее учебное заведение I уровня аккредитации, подчиненный Министерству образования и науки Украины и находится в Харькове.
Колледж был ранее известен как "Харьковский техникум железнодорожного транспорта". История
В 1953 году Постановлением Совета Министров СССР и приказом Министра путей сообщения СССР № К-17216 в городе Харькове открылся Торговый техникум железнодорожного транспорта по улице 1-й Конной Армии, 77. Основной задачей техникума была подготовка товароведов промышленных и продовольственных товаров и технологов по приготовлению пищи для торговой сети железных дорог страны.
С 1956 года в техникуме открываются 3 новые специальности: «тепловозных хозяйство железных дорог», «электротяговый хозяйство железных дорог» и «Бухгалтерский учет и планирование на железнодорожном транспорте». Они способствовали изменению направленности подготовки специалистов, поэтому заведение было переименовано в Харьковский техникум железнодорожного транспорта.
Надежность и безопасность работы железнодорожного транспорта в значительной степени зависят от надежного функционирования современных автоматизированных систем управления процессами перевозок. К таким системам относится прежде всего системы сигнализации и связи, обеспечивающих регулирование движения поездов на перегонах и участках железных дорог. Поэтому руководством Южной железной дороги и Службы сигнализации и связи было принято решение об открытии новой специальности. И в 1972 году в техникуме было открыто еще одну специальность - «Автоматизированные системы управления».
В связи с постоянным увеличением объема перевозок и дефицитом в локомотивном хозяйстве руководителей среднего звена, руководство Южной железной дороги возбудило ходатайство о подготовке специалистов по специальности «Обслуживание подвижного состава и специальной техники железнодорожного транспорта» на дневной форме обучения.
На современном этапе развития экономики и промышленности расширяются связи между предприятиями железнодорожной отрасли с другими отраслями народного хозяйства нашей страны со странами СНГ и дальнего зарубежья, способствует резкому увеличению потока информации, повышается уровень информационных технологий, которыми пользуется человечество, совершенствуются системы информационных свя связей. Все это побудило преподавательский коллектив техникума открыть в 2001 году еще одну специальность - «Делопроизводство». Лицензирование образовательной деятельности
Согласно Положению об аккредитации высших учебных заведений и специальностей в высших учебных заведениях и высших профессиональных училищах, утвержденным Постановлением Кабинета Министров Украины от 9 августа 2001 года, № 978, и приказом по МОН № 657-Л от 1 апреля 2004 Харьковский техникум железнодорожного транспорта на основании выводов экспертной комиссии повторно был аккредитован как высшее учебное заведение первого уровня аккредитации по пяти специальностям (см. таблицу). Государственной аккредитационной комиссией Министерства образования и науки Украины своим решением от 29.11.01 г.. И 25.11.04 г.. Повторно выдана лицензия за № 232386 и № 868046 на осуществление образовательной деятельности по лицензированным объемом приема 330 человек.
В 2005 году была проведена очередная (третья по перечню) аккредитационная экспертиза, согласно которой была получена лицензия по номеру 122201 серии АБ от 29.04.05 объемом приема 330 человек. Также на каждую из пяти аккредитованных специальностей было получено аккредитационные сертификаты (отдельно на каждую из специальностей).
В 2008 году в связи с изменением шифров и названий направления подготовки специалистов и названий специальностей повторно была выдана лицензия на предоставление образовательных услуг, связанных с получением высшего образования на уровне младшего специалиста: Серия АВ № 420701 от 10.10.2008 года. Объем приема студентов остался без изменений.
В 2009 году была проведена очередная (четвертая по числу) аккредитационная экспертиза, согласно которой была получена лицензия по номеру 506050 серии АВ от 17.12.09 объемом приема на дневной форме обучения 300 человек и 280 человек - на заочной.
Подготовка специалистов по дневной форме обучения проводится на базе 9 классов и заочной форме обучения на базе 11 классов.
Техникум осуществляет деятельность, связанную с предоставлением образовательных услуг для довузовской подготовки с лицензионным объемом 250 человек.
Техникум имеет право осуществлять подготовку специалистов по образовательно-квалификационному уровню «Квалифицированный рабочий» по перечню профессий, определенных учебным планам аккредитованных специальностей.
Техникум также проводит образовательную деятельность, связанную с повышением квалификации младших специалистов по специальностям аккредитованных в техникуме с лицензионным объемом 2000 человек. структура
В техникуме работают 4 отделения дневной формы обучения, заочное отделение и общее отделение по подготовке и переподготовке специалистов, в том числе: - общеобразовательное отделение (охватывает студентов 1-го курса); - отделения специальностей «Электроснабжение» и «Обслуживание подвижного состава и специальной техники железнодорожного транспорта»; - отделения специальностей «Организация перевозок и управление на железнодорожном транспорте» и «Бухгалтерский учет»; - отделения специальности «Монтаж, обслуживание и ремонт автоматизированных систем управления движением на железнодорожном транспорте» и «Делопроизводство»; - заочное отделение; - отделения подготовки и переподготовки специалистов, организует работу подготовительных курсов, курсов по получению рабочей профессии и курсов повышения квалификации.