Користувач:Marshal 10000/Чернетка
Міжнародний аеропорт «Дніпро» | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ІАТА: DNK • ICAO: UKDD | |||||||||||
Загальні дані | |||||||||||
Тип | цивільний | ||||||||||
Оператор | Дніпроавіа | ||||||||||
Розташування | |||||||||||
Висота над р. м. | 147 м / 481 фт | ||||||||||
Вебсайт | dnk.aero/uk/ | ||||||||||
Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
Статистика (2021) | |||||||||||
Кількість пасажирів | ▲267 829 | ||||||||||
Міжнародний аеропорт Дніпро (ІАТА: DNK, ІКАО: UKDD) – міжнародний аеропорт, що обслуговує місто Дніпро. Розташований за 5 км на південний схід від Дніпра, неподалік від поселення Старі Кодаки. Раніше називався «Міжнародний аеропорт Дніпропетровська», однак після перейменування міста 8 квітня 2021 року було змінено назву і самого аеропорту. З 2020 року і до початку вторгнення Росії в Україну в аеропорту проводилася масштабна реконструкція. 10 квітня 2022 року внаслідок масованого ракетного обстрілу міста аеропорт був серйозно пошкоджений.
Активне становлення авіасполучення у Катеринославській губернії зумовлювалося розвитком промисловості, сільського господарства, науки і техніки в середині 1920-х – 1930-х років. У цей період Радянський Союз почав активно переходити на літальні апарати власного виробництва, вбачаючи стратегічну вигоду в цій галузі. Хоча перший зафіксований переліт відбувся у лютому 1918 року, коли аероплан «Анатра» здійснював транзитну зупинку в Катеринославі на рейсі з Одеси в Брянськ, при цьому перевозячи кореспонденцію, цей рейс став першим повітряно-поштовим рейсом Російської імперії[1].
У 1926 році в місті було відкрито перший аеродром неподалік від місцевого трубопрокатного заводу. Трохи пізніше, на початку 1930-х, у Підгородному почалося будівництво повноцінного аеропорту. За цим заходом слідувала організація нового авіазагону зв'язку, що складався з 11 осіб і базувався в Підгородному. До середини 30-х років авіазагін налічував 86 осіб і 8 літаків, а 27 квітня 1935 року загону було присвоєно номер 214. Аеропорт у Підгородному активно розвивався, включаючи термінал, радіоцентр і санітарний відділ. У цей час через Дніпропетровськ транзитом проходили рейси з Москви до Сімферополя та з Києва до Ростова-на-Дону[1].
Незадовго до Німецько-радянської війни в Підгородному розміщують 11-у ескадрилью для підготовки пілотів, а авіазагін входить до складу 87-го авіаполку ГВФ і перебазується на схід. У липні 1941 року в аеропорту розміщують близько 20 ТБ-3. Проте стрімкий наступ німецьких військ змусив у кінці серпня весь персонал покинути аеропорт. Після двох років окупації, в жовтні 1943 року, місто звільняють радянські війська і аеропорт Підгородне зокрема. Аеродром був повністю зруйнований, але протягом десятиліття аеропорт був відновлений і розпочав зростання пасажирських перевезень[1].
Сучасний аеропорт був заснований у 1943 році на аеродромі поблизу селища Старі Кодаки, який активно використовувався німцями під час війни. Поки аеропорт у Підгородному відновлювався, тут базувалися частини 214-го авіазагону. До 1951 року, коли авіазагін повернувся назад на аеродром у Підгородне, авіаперевезення рішенням ГВФ залишилися у цьому аеропорту, оскільки він краще підходив для подальшого розширення, хоч і мав гірші метеорологічні умови[2].
Первинно аеропорт складався з невеликого аеровокзалу, ЗПС на 1000 метрів і асфальтованого перону, який дозволяв обслуговувати одночасно лише два літаки. У 1946 році аеропорт обслуговував 300 осіб, а за 1952 рік ця цифра зросла до 7400 осіб. Проте початкова інфраструктура була явно недостатньою – під час бездоріжжя на аеродромі було важко проходити через грязюку, що створювало незручності як пасажирам, так і авіаперсоналу. Тому аеропортові споруди поступово покращувалися: у 1957 році був відкритий новий аеровокзал, який значно збільшив обсяги обслуговуваних пасажирів. Крім того, аеропорт отримав новий Іл-14, а ще через 4 роки, у травні 1961 року, в експлуатацію був введений Ан-10. Пізніше, у червні 1963 року, у зв'язку з об'єднанням аеропорту і 101-го авіазагону було створено Дніпропетровський об'єднаний авіазагін (ДОАО)[2].
Окрім стандартних авіаперевезень, аеропорт працював спільно з КБ Південне, а також літаки авіапідприємства виконували аерофотозйомку і зондування атмосфери для УкрГМІ. Все більше в роботу авіапідприємства вводилися нові літаки, такі як Ан-24, довівши загальну кількість літальних апаратів до 30 одиниць. 1960-ті стали ключовими роками для Дніпропетровського аеропорту, що заклали потенціал, який вивів авіапідприємство в ранг великих авіаційних організацій УРСР і України. Статистика авіаперевезень за 10 років зросла в кілька разів: зі 106 тис. осіб у 1960 році до 475 тис. осіб у 1970 році[2].
Усе це призводить до того, що Дніпропетровський аеропорт, один із перших в УРСР, зміг отримати сертифікат ІКАО 1-ї категорії[ru]. На початку 1970-х ДОАО отримує нові Як-40 у кількості 18 штук, які значно підвищили якість пасажирських перевезень, але також підвищили вимоги до льотного складу та обслуговування. Проте завдяки 101-му авіазагону аеропорт мав можливість самостійно перенавчати екіпажі повітряних та наземних служб до експлуатації Як-40. Географія польотів суттєво розширилася, що дозволило виконувати прямі перельоти в Прибалтику, Закавказзя і до узбережжя Чорного моря. У 1976 році в Дніпропетровськ вперше приземлився Ту-154; експлуатація цього типу літаків з'єднує місто з кожним куточком країни. А перебудована ЗПС дозволяє приймати літаки розміру Ан-22 та Ан-124. За 2 роки до цього, в 1974 році, аеропорт отримав новий аеровокзал з можливістю обслуговувати до 800 осіб щогодини. Візуально за понад 40 років він суттєво не змінився. До 1980 року авіапідприємство досягло позначки в пів мільйона пасажирів за рік. За досягнення таких успіхів підприємство у 1972 році удостоюється ювілейного почесного знака на честь 50-річчя утворення Союзу РСР[2].
За 7 років до цього в аеропорту почали базуватися перші Ан-26. До середини 1980-х років ДОАО стає основним експлуатантом цього типу літаків в УРСР, збільшивши їх кількість до 13 одиниць та перевізши 16 тисяч тонн вантажу у 1980 році. Згодом, завдяки будівництву нового вантажного терміналу, ця кількість зросла до 20 тисяч на рік. У 1980-х аеропорт зазнав деяких незначних змін, а до кінця цього ж десятиліття аеропорт пов’язаний із 70 різними містами СРСР. У 1987 році в аеропорту суттєво реконструюють злітну смугу, подовживши її до 2850 метрів. Через 2 роки, у травні 1989 року, аеропорт вперше приймає Як-42, що виконує рейси здебільшого до столиці або на Закавказзя[2].
У 1990-ті роки авіаційне підприємство вступає з показниками в 660 тис. перевезених пасажирів. Однак через важку економічну ситуацію в Україні, на момент розпаду СРСР, це число в 1993 році падає аж до 53 тис. людей. У цей же час ДОАО скасовується, і на його місце приходить «Дніпроавіа». Тим часом керівництво аеропорту шукає нові ринки, на яких могла б працювати Дніправія, оновлюється авіапарк з новими Як-42, виконуються перші міжнародні рейси в Європу. У 1996 році аеропорт стає міжнародним. Зберігаючи стару географію польотів по країнах пострадянського простору, Дніправія починає виконувати перельоти в дедалі більшу кількість європейських країн, таких як Італія, Іспанія, Греція, Німеччина, Нідерланди[2]. У 2001 році постановою кабміну України всі аеропорти України перейшли в комунальну власність, однак Дніпропетровський аеропорт в цей список не потрапив і залишився державним. Через 7 років, у 2008 році, напередодні чемпіонату Євро-2012, олігарх Ігор Коломойський викуповує 94,6 % акцій авіакомпанії «Дніправія». За цим договором передбачалося, що компанія «Галтерра» повинна вкласти в розвиток аеропорту близько одного мільярда гривень[3], при цьому зберігши ВПП у власності держави. В подальшому фонд держмайна України судився з компанією Галтерра і Коломойським зокрема через невиконання зобов'язань. В цей же час аеропорт покинули турецькі та ірландські авіаперевізники через невигідні операційні умови, які були нав'язані керуючою компанією!!!<ref>{{Cite web|url=https://dnepr-future.com.ua/ru/eternal-istoriya-dneprovskogo-aeroporta|title=Історія Дніпровського аеропорту - dnepr-future.com.ua|lang=ru-RU|date=2023-09-12|access-date=2024-08-30}}</ref>!!!.
Через проблеми з правовою належністю, а також зношеною інфраструктурою аеропорту в листопаді 2019 року Дніпропетровська ОДА оголосила про створення нового аеропорту, роботи над яким планувалося почати влітку 2020 року. Планувалося побудувати ВПП довжиною 3200 метрів, новий термінал, який мав би максимальну пропускну здатність до 4 млн пасажирів на рік, магістральні та другорядні рульові доріжки, а також новий перон з сучасним світлосигнальним[ru] і метеорологічним обладнанням. Ця інфраструктура дозволяє приймати судна типу Boeing 777 або Airbus A350[4]. Роботи стартували у вересні 2020 року. При цьому тодішній міністр інфраструктури України зазначив, що будувати нові пасажирський і VIP термінали буде приватний забудовник «НС Дніпро». За будівництво аеродромного ж комплексу взялася компанія «Альтіс-Констракшн», яка виграла в тендері на початку 2021 року, запропонувавши 3,95 млрд гривень при оціночній вартості в майже 6 млрд гривень. Термін виконання робіт до кінця грудня 2023 року. Однак уже в липні 2021 року стало відомо, що контракт з компанією було розірвано через неналежне виконання підрядником зобов'язань, передбачених у договорі. Тим не менш, у жовтні того ж року новою компанією-забудовником стала турецька «Онур Констракшн Інтернешнл», яка запропонувала виконати роботи за 5,6 мільярда гривень. За будівництво злітної смуги взялася компанія «Автомагістраль-Юг» за 12 млн гривень. В кінці жовтня 2021 року розпочалося будівництво ВПП. На 2022 рік у бюджеті України закладалося майже 2,2 млрд гривень[4]. У квітні 2021 року аеропорт був знову перейменований у зв'язку з тим, що місто Дніпропетровськ стало просто Дніпром, а тому й повітряна гавань відтепер називається «Міжнародний аеропорт Дніпро»[5].
Згідно з NOTAM A0573/22 від 21:55 UTC (23:55 за місцевим часом) 23 лютого 2022 року, аеропорт Дніпра буде тимчасово закритий з 22:00 23 лютого по 05:00 24 лютого UTC (00:00—07:00 за місцевим часом)[6]. При цьому стало відомо, що в аеропорту блокують ВПП тягачами для запобігання висадки десанту[7]. Вже з 5 години ранку радіонавігаційне обладнання аеродрому піддалося ракетному обстрілу, при цьому жертв не було[8].
Через кілька місяців після початку повномасштабної війни, 10 квітня 2024 року, російські війська завдали два повторних ракетних удари: перший — о 10:00, другий — о 12:00, що призвело до серйозного пошкодження інфраструктури аеропорту<ref>{{Cite web|url=https://idnepryanin.com/ru/eternal-istoriya-mezhdunarodnogo-aeroporta-v-dnepre|title=Історія Міжнародного аеропорту в Дніпрі - idnepryanin.com|lang=uk|website=nv.ua|access-date=2024-08-30}}</ref>. При цьому постраждали шість рятувальників ДСНС України[9].
Аеродром включає бетонну ВПП 08/26 довжиною 2858 метрів та шириною 44 метри, PCN 35/R/C/X/T, при цьому дистанція для розбігу літака 3058 метрів з торця 08 і 3158 метрів з торця 26[10]. Всепогодні радіотехнічна система посадки повітряних суден 1 категорії, неспрям́ований радіома́як та вогні PAPI доступні для обох торців смуги, а також всенаправлений азимутальний радіомаяк з дáльномíрним облáднанням (VOR/DME[en]) доступні для підходу до торця 08[11].
Він також включає 6 рульових доріжок[11]:
Номер РД (TWY) | Ширина | Покриття | PCN |
---|---|---|---|
TWY E | 10 м | бетон | PCN 19/R/В/X/T |
TWY F | 10 м | бетон | PCN 28/R/В/X/T |
TWY K | 21 м | бетон | PCN 35/R/C/X/U |
TWY L | 21 м | асфальт | PCN 35/F/D/W/T |
TWY M4 | 18 м | бетон | PCN 24/R/C/X/U |
TWY N | 21 м | бетон | PCN 33/R/C/X/U |
Номер перона (Apron) | Покриття | Кількість стоянок |
---|---|---|
APRON A | бетон | 7 (A1 — A6, A9) |
APRON C | бетон | 12 (C10 — C21) |
APRON E | бетон | 4 (E67 — E70) |
APRON F | бетон | 4 (F63 — F66) |
APRON M | бетон | 2 (M52, M53) |
- ↑ а б в История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья. gorod.dp.ua. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ а б в г д е История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья. gorod.dp.ua. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Мерія Дніпра спільно з НАБУ відсудила аеропорт у Коломойського – Філатов. Економічна правда (рос.). Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ а б Міжнародний аеропорт «Дніпро»: чому затягується будівництво. Слово і Діло (рос.). 30 серпня 2024. Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ Аеропорт "Дніпропетровськ" офіційно перейменували. Попереду ще голосування. РБК-Україна (укр.). Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ В Харкові та Дніпрі тимчасово закрили аеропорти. avianews.com (укр.). 23 лютого 2022. Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ Тимчасово закрили аеропорти Харкова, Дніпра та Запоріжжя. Українська правда (укр.). Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ По факту ранкового обстрілу аеропорта Дніпра та об'єктів на території області відкрили вісім кримінальних проваджень. Інформатор Дніпро (укр.). 24 лютого 2022. Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ Померла спікер ДСНС Євгенія Дудка, поранена під час удару окупантів по Дніпру 10 квітня 2022 року. nv.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2024.
- ↑ AIP of Ukraine. UKDD AD 2 Dnipro/Дніпро // UkSATSE. — 2021. — Число 28. — 01. — С. 7.
- ↑ а б в AIP of Ukraine. UKDD AD 2 Dnipro/Дніпро // UkSATSE. — 2021. — Число 28. — 01. — С. 2.
- Міжнародний аеропорт «Дніпро» [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.) (англ.)
- Історія аеропорту. Частина 1 [Архівовано 9 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія аеропорту. Частина 2 [Архівовано 9 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Розклад авіарейсів [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Параметри аеродромів України (20.01.2017)
- Компанія DCH планує вкласти близько 60-70 млн доларів у будівництво нового терміналу аеропорту Дніпра. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 липня 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
- У 2020 році розпочнеться реконструкція аеропортів Дніпро, Мукачеве та Ізмаїл [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Яким буде новий термінал аеропорту в Дніпрі: з'явилася візуалізація (фото, відео) [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
{{Аеропорти України}} {{Транспорт Дніпра}} {{Транспорт Дніпропетровської області}} [[Категорія:Аеропорти України]] [[Категорія:Соборний район]] [[Категорія:Транспортні споруди Дніпра]] [[Категорія:Старі Кодаки]] [[Категорія:Авіація Дніпра]] [[Категорія:засновані в Україні 1943]] [[Категорія:Транспортна інфраструктура, пошкоджена чи знищена в ході російського вторгнення в Україну (2022)]]