Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Державна служба України з надзвичайних ситуацій | |
---|---|
(ДСНС) | |
![]() Емблема ДСНС | |
![]() ![]() Прапор ДСНС | |
Загальна інформація | |
Країна | Україна |
Дата створення | 24 грудня 2012 |
Попередні відомства | Міністерство надзвичайних ситуацій України Державна інспекція техногенної безпеки України |
Керівництво діяльністю здійснює | Міністерство внутрішніх справ України |
Штаб-квартира | м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55 |
Кількість співробітників | 74 000 (станом на 2021 рік в наявності 60 900) |
Річний бюджет | 43 130 890 500 ₴[1] ![]() |
Голова Служби | Андрій Даник[2] |
Перший заступник Голови | Віталій Миронюк[2] |
Заступник голови | Роман Примуш |
Заступник голови | Володимир Демчук |
Заступник голови | Олексій Мігрін |
Підвідомчий орган | Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України |
dsns.gov.ua | |
![]() |
Держа́вна слу́жба Украї́ни з надзвича́йних ситуа́цій (ДСНС) — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідацію надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеки, діяльність аварійно-рятувальних служб, профілактику травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності[3].
Державна служба України з надзвичайних ситуацій утворена[4] шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій і Державної інспекції техногенної безпеки України. З 25 квітня 2014 діяльність Служби спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністра внутрішніх справ[5].
Після здобуття Україною незалежності в 1991 році, питаннями цивільної оборони, ліквідації наслідків та попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, гасіння пожеж та пожежної безпеки займалися три окремих відомства: Штаб Цивільної оборони, Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та Головне управління пожежної охорони МВС України.
У 1996 році Указом Президента Леоніда Кучми на базі Штабу Цивільної оборони та Мінчорнобиля було створено єдине відомство — Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке стало провідним органом у системі виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальної справи, створення та функціонування систем страхового фонду документації, поводження з радіоактивними відходами, захисту від надзвичайних ситуацій, попередження ситуацій і реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління та несе відповідальність за її стан і розвиток.
В підпорядкуванні МНС України перебували угрупування військ Цивільної оборони чисельністю 10 218 осіб (9550 — військовослужбовці). Війська ЦО були призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій[6]. У складі військ знаходилися три окремі мобільні механізовані бригади (Київ, Дрогобич, Донецьк); навчальна бригада (Ватутіне); окремі мобільні механізовані полки (Лоскутівка, Верхівцеве, Мирне, Знам'янка); окремі аварійно-рятувальні батальйони (Мазанка, Ромни, Ужгород, Чернівці, Якушинці, Городище, Хмельницький); об'єднаний загін оперативного реагування (Кропивницький); регіональний рятувальний координаційний центр (Керч); спеціальний авіаційний загін (Ніжин); загін забезпечення аварійно-рятувальних робіт (Жеребкове), два вузла зв'язку (Київ, Переяслав); військова комендатура (Київ).
Територіальні органи МНС України до 2003 року були представлені Головними управліннями (управліннями) з питань надзвичайних ситуацій (у складі обласних державних адміністрацій).
27 січня 2003 року Указом Президента України «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій»[7] органи і підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС і передані до складу МНС України.
19 грудня 2003 року видано Указ Президента України «Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року»[8]. Державна програма передбачала створення єдиної невійськової Оперативно-рятувальної служби. Передбачалася повна демілітаризація МНС.
Були повністю розформовані військові частини ЦО в Донецьку, Хмельницькому та Чернівцях. Військові частини Військ Цивільної оборони в Києві, Дрогобичі, Ромнах, с. Мирне, с. Ватутіне були реорганізовані в Регіональні рятувальні загони ОРС ЦЗ; а військові частини в Кропивницькому, Ужгороді, с. Мазанка, с. Лоскутовка — в Територіальні рятувальні загони ОРС ЦЗ. Військові частини в Якушинцях, Городищі, Верхівцевому, Знам'янці — увійшли до складу аварійно-рятувальний загін|аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення; реорганізовані спеціальні загони — в спеціальний морський, спеціальний авіаційний та спеціальний загони ОРС ЦЗ.
Після реформи 2003 року були сформовані нові територіальні органи МНС — Головні управління (управління) МНС України на базі Управлінь пожежної безпеки ГУ(У) МВС України у регіонах.
У 2005 році був прийнятий Закон України «Про правові засади цивільного захисту», що визначав правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, повноваження виконавчої влади та органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів і підрозділів цивільного захисту. У 2006 році війська цивільної оборони України були повністю розформовані, особовий склад військ і Державної пожежної охорони влився в ряди єдиної Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. У 2008 році була запроваджена контрактна служба, проведена переатестація в спеціальні звання служби цивільного захисту.
Згідно Кодексу цивільного захисту України, Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту — спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У грудні 2010 року Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство надзвичайних ситуацій України. Державний пожежний та техногенний нагляд, управління зоною відчуження та ЧАЕС, Держгіртехнагляд стали центральними органами виконавчої влади.
За 7 років сили МНС України залучалися до ліквідації таких масштабних надзвичайних ситуацій, як пожежа військової частини А0261 у Бахмуті та 275-ї бази артилерійських боєприпасів (Збройні Сили України); аварій у системах життєзабезпечення Алчевську, Донецькій, Кіровоградській областях та Криму; спалах пташиного грипу у Криму (2006); катастрофа рейсу Пулково 612 (2006); загибель 13 шахтарів на шахті ім. Засядька (2006); вибух газу в житловому будинку в Дніпропетровську (2007); аварія на шахті ім. Засядька в листопаді 2007 року (загинув 101 шахтар, 40 було травмовано); Фосфорна аварія під Ожидовом; паводок на заході 2008 року; лісові пожежі в Ізюмському районі (було знищено 1300 га лісів); вибухи на 61-му арсеналі; вибух житлового будинку в Євпаторії; серія аварій на шахтах у Донецькій обл., внаслідок яких загинуло 27 осіб і понад 40 травмовано; пожежа в залі ігрових автоматів у Дніпропетровську (2009, загинуло 9 та постраждало 11 осіб); пандемія грипу H1N1; сильні снігопади в грудні 2009 року; вибух кисневого балона в лікарні Луганску (2010, 16 загиблих і 6 постраждалих); паводки в Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій та Хмельницькій областях (червень 2010); Марганецька катастрофа; пожежа в будинку соціального обслуговування Дубровицького району (2011, загинуло 16 осіб, постраждало 11 осіб).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/Vexillum_of_the_Head_of_the_State_Emergency_Service_of_Ukraine.svg/220px-Vexillum_of_the_Head_of_the_State_Emergency_Service_of_Ukraine.svg.png)
У 2011 році сталося розділення Міністерства у справах НС України на 4 окремих відомства — Міністерство надзвичайних ситуацій України (як головний орган), Державну інспекцію техногенної безпеки, Державне агентство зони відчуження та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки. Особовий склад залишився на службі цивільного захисту.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B0_55%D0%B0_%282%29.jpg/220px-%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B0_55%D0%B0_%282%29.jpg)
Державні пожежні частини отримали статус «рятувальних» і були підпорядковані територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовані в служби цивільного захисту в районах (містах) і введені до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС. 24 Грудня 2012 Указом Президента України Міністерство надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України були реорганізовані в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), як центральний орган виконавчої влади, що координується і направляється Міністерством оборони. Першим головою Служби став Михайло Болотських.
Було затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, сформовані управління ДСНС. Міністерство оборони урегулювало свою взаємодію зі Службою. 1 липня 2013 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України.
2 березня 2014 року Михайло Болотських був звільнений із посади Голови ДСНС, його наступником став Сергій Бочковський.
25 квітня Кабінет Міністрів видав Постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», згідно з якою діяльність ДСНСУ спрямовується і координується Кабінетом через Міністра внутрішніх справ[9]. МВС затвердило Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту ДСНСУ[10].
25 березня 2015 року Сергій Бочковський був затриманий слідчими на засіданні уряду України за корупцію. Також затримано його заступника Василя Стоєцького. Затримання транслювалося у прямому ефірі[11]. В іноземних ЗМІ такий крок уряду назвали «показухою»[12]. Виконувачем обов'язків керівника став Зорян Шкіряк, який повернувся до роботи у МВС після операції по евакуації українців зі зруйнованого землетрусом Непалу.
Департаменти[13] | ||
---|---|---|
Найменування | Сфера діяльності/підрозділи | Керівники |
Департамент запобігання надзвичайним ситуаціям |
|
Чекригін Олександр Миколайович |
Департамент реагування на надзвичайні ситуації[14] |
|
генерал-майор
Демчук Володимир Вікторович |
Департамент організації заходів цивільного захисту |
|
Вітовецький Віктор Олександрович |
Департамент економіки і фінансів |
|
підполковник служби ЦЗ Олійник Олександр Іванович |
Департамент матеріально-технічного забезпечення та логістики |
|
Івлєв Костянтин Григорович |
Адміністративний департамент |
громадян
|
Гончаров В'ячеслав В'ячеславович |
Департамент персоналу |
|
Доценко Олександр Володимирович |
Управління | ||
---|---|---|
Найменування | Сфера діяльності/підрозділи | Керівники |
Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування |
|
Коробка Іван Миколайович |
Управління гідрометеорології |
|
Масовець Богдан Петрович |
Юридичне управління |
|
Кулеба Олена Михайлівна |
Управління європейської інтеграції та міжнародного співробітництва |
|
Ніконішин Олександр Вікторович |
Відділи, сектори | ||
---|---|---|
Найменування | Сфера діяльності/підрозділи | Керівники |
Відділ взаємодії із засобами масової інформації та комунікацій із громадськістю |
|
Трухачова Оксана Сергіївна |
Режимно-таємний сектор |
|
Зайченко Сергій ВІкторович |
Сектор спеціального зв'язку |
|
Кривоножко Микола Олександрович |
Відділ внутрішнього аудиту |
|
Ружанський Олександр Болеславович |
Управління власної безпеки та протидії корупції |
|
Мандзюк Олег Андрійович |
Управління організації медичного забезпечення, медико-біологічного захисту та охорони праці |
|
Попов Юрій Федорович |
Відділ впровадження реформ органів та підрозділів цивільного захисту | Впровадження реформ органів та підрозділів цивільного захисту | Рудий Станіслав Олегович |
Сектор гендерної рівності | Забезпечення дотримання гендерної рівності у підрозділах ДСНС України | Малігонова Юлія Миколаївна |
Сектор мобілізаційної роботи |
|
вакансія |
Кадри ДСНС України складають:
- особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (у тому числі курсанти ВНЗ ДСНС), які уклали контракт про проходження служби (навчання) і яким присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України і «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013 р.[15];
- державні службовці відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- працівники, які уклали трудовий договір відповідно до КЗпП України.
У лютому 2015 року Верховною Радою України були внесені зміни до ряду законодавчих актів[16], фактично прирівнявши проходження служби цивільного захисту до військової служби, за умов настання в державі особливого періоду або оголошення цільової мобілізації. Зокрема передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від такої служби в зазначених умовах — від 2 до 5 років позбавлення волі.
-
25 років сумлінної служби
-
20 років сумлінної служби
-
15 років сумлінної служби
-
10 років сумлінної служби
Докладніше: Звання, чини та ранги України#Служба цивільного захисту
Вищий начальницький склад | Старший начальницький склад | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал | Генерал-полковник | Генерал-лейтенант | Генерал-майор | Полковник | Підполковник | Майор | |
Погон | ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Середній начальницький склад | Молодший начальницький та рядовий склад | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Капітан | Старший лейтенант | Лейтенант | Молодший лейтенант | Головний майстер-сержант (старший прапорщик, прапорщик) |
Майстер-сержант (старшина, старший сержант) |
Сержант (сержант, молодший сержант) |
Рядовий | Курсант | |
Погон | ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Докладніше: Апарат ДСНС України
- Головні управління ДСНС України в Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській та місті Києві.
Також, до структури головних управлінь (управлінь) входять:
- районні (міські, міськрайонні) управління (відділи, сектори);
- оперативно-координаційні центри;
- центри оперативного зв’язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій;
- центри забезпечення діяльності.
25 гарнізонів областей та міста Києва об’єднують 986 пожежно-рятувальних підрозділів загальною чисельністю близько 36 тисячі чоловік. Пожежно-рятувальні підрозділи поділяються на:
1. Державні пожежно-рятувальні загони
2. Державні пожежно-рятувальні частини
3. Державні пожежно-рятувальні пости
4. Професійні пожежні частини
5. Професійні пожежні пости
6. Спеціалізовані державні пожежно-рятувальні загони
7. Аварійно-рятувальні частини
Всі види пожежно-рятувальних підрозділів можуть бути з охорони об’єктів.
Також, в Вінницькому, Дніпропетровському, Запорізькому, Київському обласному, Київському міському, Миколаївському, Житомирському та Черкаському гарнізонах функціонують загони (частини) технічної служби.
Аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування та спеціального призначення
[ред. | ред. код]Аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування (АРФ ЦП) представлені п’ятьма центрами швидкого реагування загальною чисельністю близько 2,2 тисячі чоловік.
- Міжрегіональний центр швидкого реагування ДСНС України (Ромни, на базі 76 оарб, в/ч Д0060)
- Мобільний рятувальний центр швидкого реагування ДСНС України (Київ, на базі 148 оммбр, в/ч Д0040)
- Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування (Ватутіне, на базі 238 оубр, в/ч Д0050)[17]
- 2 Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС (Дрогобич, на базі 155 оммбр, в/ч Д0090)
- 3 Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС (Жеребкове, на базі 2 ЗЗАРР, в/ч Д1002)[18]
Аварійно-рятувальні формування спеціального призначення (АРФ СП) представлені двадцяти п’ятьма аварійно-рятувальними загонами спеціального призначення (в усіх регіонах) загальною чисельністю близько 6,7 тисяч чоловік.
Вони формувались на базі загонів (частин) технічної служби Державної пожежної охорони з частковим приєднанням підрозділів та територій дислокації:
- військових частин Військ Цивільної оборони (Верхівцеве (в/ч Д0140, 439 ОММП), Лоскутівка (в/ч Д0150, 437 ОММП), Знам’янка (в/ч Д0100, 262 ОММП), Кропивницький (в/ч Д0070, 290 ОЗОР), Якушинці (в/ч Д0055, 215 ОАРБ), Городище (в/ч Д0080, 123 ОАРБ), Ужгород (в/ч Д0180, 25 ОАРЗ));
- Державної спеціалізованої протифонтанної служби «СВАРЧ» (Полтава);
- Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби (ДСВГРС);
- Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку та рятування туристів (ДСАРСПРТ);
- Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах (ДСАРСВО);
- Спеціалізованого загону Державної пожежної охорони (Київ);
- 3 Спеціального регіонального центру швидкого реагування (Мирне, на базі 264 ОММП, в/ч Д0130), 4 Спеціального регіонального центру швидкого реагування (Мазанка, на базі 319 ОАРБ, в/ч Д0990) та Регіонального центру швидкого реагування (Ценжів).
Види підрозділів аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування та спеціального призначення
Підрозділ АРФЦП (АРФСП) | Еквівалент у військовій структурі |
Відділення | Відділення |
Група | Взвод |
Частина | Рота |
Загін | Батальйон |
Центр, База | - |
- Спеціальний авіаційний загін ОРС ЦЗ (Ніжин, на базі 300 САЗ, в/ч Д0170)
- Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування (в тому числі числі авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування)
- Гірничорятувальні (аварійно-рятувальні, газорятувальні) формування та підрозділи складаються з трьох гірничорятувальних загонів (центрального та територіального підпорядкування) та трьох груп гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) робіт (в складі аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення) загальною чисельністю близько 1 тисячі чоловік. Дислоковані в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Харківській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській областях та місті Києві.
- Протифонтанні підрозділи підпорядковані аварійно-рятувальному формуванню спеціального призначення (Полтава) та дислоковані в Полтавській, Харківській, Чернігвській та Львівській областях.
- Гірські пошуково-рятувальні підрозділи підпорядковані аварійно-рятувальним формуванням центрального підпорядкування та спеціального призначення. Дислоковані в Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільскій та Чернівецькій областях.
- Водолазно-рятувальні підрозділи підпорядковані аварійно-рятувальним формуванням центрального підпорядкування та спеціального призначення, а також державним пожежно-рятувальним загонам. Дислоковані у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Хмельницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій областях та місті Києві.
- Український гідрометеорологічний центр (чисельністю 4291 працівників)
- Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр»
- Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (Київ, на базі ВійськовоЇ комендатури, в/ч Д1001)
- Центр зв'язку та управління (Переяслав, на базі 692 ОВЗ, в/ч Д3728)
- Центр оперативного зв'язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій (Київ, на базі 301 ВЗ)
- Державний центр сертифікації (Київ)
- Медичний центр (Київ)
- Медичний реабілітаційний центр «Одеський» (Одеса)
- Національний університет цивільного захисту України (Харків)
- Черкаський інститут пожежної безпеки (Черкаси)
- Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (Львів)
- Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (Вінниця)
- Ліцей цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (Вінниця)
- Інститут державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту (Київ)
- Український гідрометеорологічний інститут (Київ)
- Навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в областях та Києві
- Навчальні пункти в складі аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування та спеціального призначення, а також загонів технічної служби
- Болотських Михайло Васильович 24 грудня 2012[19] — 2 березня 2014[20]
- Бочковський Сергій Станіславович 23 квітня 2014[21] — 25 березня 2015[22]
- В. о. Шкіряк Зорян Несторович 25 березня 2015[23] — 14 травня 2015[24]
- Чечоткін Микола Олександрович 14 травня 2015[25] — 10 листопада 2021[26]
- Крук Сергій Іванович 10 листопада 2021[27] — 16 лютого 2022 в. о., 16 лютого 2022[28] — 25 серпня 2023[29] [30]
- Тимчасово виконуючий обов'язки Голови Володимир Демчук 25 серпня 2023 [31] — 27 лютого 2024.
- Андрій Даник 27 лютого 2024 [32] — 28 червня 2024 т.в.о., з 28 червня 2024 [33].
Пожежно-рятувальний автомобіль | На шасі автомобіля | Тип пожежного автомобіля | Об'єм води | Кількість на оснащенні ДСНС | Примітка |
---|---|---|---|---|---|
АЦ-40 (130)-63Б | ЗиЛ 431412/4 × 2[34] (ЗиЛ 130) | Автоцистерна Пожежна | 2360 л | ? | Наймасовіший пожежний автомобіль на теренах України. Замінються на новіші моделі АЦ на базі МАЗ та ін. |
АЦ-40 (131)-137А | ЗиЛ 131/6 × 6[35] | Автоцистерна Пожежна | 2730 л | ? | Замінюються на новіші моделі |
АЦ-50/4 (53211)-240 | КамАЗ 53211 6 × 4,2[36] | Автоцистерна Пожежна | 5800 л/580 л піноутворювача | ? | |
АЦ-40 (43291)-63Б.02 | ЗиЛ 43337 4 × 2[37] | Автоцистерна Пожежна | 2800 л/170 л піноутворювача | ? | |
АЦ-4,5-70 (TGM 12.250)-464 | MAN TGM 12.250 4 × 2 BL[38] | Автоцистерна Пожежна | 4000 л/ 500л піноутворювача | ? | Застосовується у містах (Львів, Київ). Існують модернізації на 4700 л води[39]. |
АЦ-4-60 (530905)-515М | МАЗ-530905 4 × 4,1[40] | Автоцистерна Пожежна | 4000л/ 400 л піноутворювача | ? | Старіші моделі АЦ МАЗ (505М/ 515М) |
АЦ-40 (43253)-247.02 | КамАЗ 43253 4 × 2,2 | Автоцистерна Пожежна | 4000 л/400 л піноутворювача | ? | |
АЦ-3,2-40 (TGM 15.250)-163M | MAN TGM 15.250 4 × 2 BL[41] | Автоцистерна Пожежна | 3200 л/320 л піноутворювача | ? | |
АЦ-4-60 (530927)-515М | МАЗ 530927 4 × 4,1[42] | Автоцистерна Пожежна | 4000 л | ? | Усі старі автоцистерни моделей ЗіЛ та ін. активно замінюються саме на цю модель АЦ-4-60. |
АЦ-40 (53228)-264 | КамАЗ 53228-264 6 × 6,2[43] | Автоцистерна Пожежна | 8000 л/500 л піноутворювача | ? | Використовують ДПРЧ м. Одеси, 5 ДПРЧ м. Дрогобич |
АЦ-8-60 TGS (33.360)-526M | MAN TGS 33.360 6 × 6,1[44] | Автоцистерна Пожежна | 8000 л | 1? | Мінімум 1 одиниця — 19 ДПРЧ м. Київ[45] |
АЦ-8-50 TGS (26.360)-530MN | MAN TGS 26.360 6 × 6,2[46] | Автоцистерна Пожежна | 8000 л | 1? | Як мінімум 1 одиниця- 25 ДПРЧ м. Київ. |
АЦ-8-50 (63022)-530М | МАЗ 63022-530М 6 × 6,2[47] | Автоцистерна Пожежна | 8000 л | ? | Активне введення в службу ДСНС |
АЦ-8-60 (63022)-539М | МАЗ 63022 6 × 6,1[48] | Автоцистерна Пожежогасіння в лісних масивах і степах | 8000 л | ? | |
АЦ- | |||||
АЦ-40 (43118)-235 | КамАЗ 43118 6 × 6,1[49] | Автоцистерна Пожежна | 8000 л | ? | Через високопрохідні шини, використовується пожежно-рятувальними підрозділами в гористій місцевості. (Славсько) |
АЦ-12-100 (63022)-252М | МАЗ 63022 6 × 6,2[50] | Автоцистерна (Автомобіль Аеродромний) | 12 000 л | ? | Використовується ЗСУ у військових частинах та на аеродромах. (Матеріал з огляду АЦ компанією-виробником «Пожмашина») |
АЦ-8-50 (6511)-530К | КрАЗ 6511 6 × 6,2[51] | Автоцистерна Пожежна | 8000 л | 1? | Мінімум 1 одиниця в 6 ДПРЧ м. Старобільськ. Ймовірно втрачена під час окупації міста російськими військами під час Російсько-Української війни 2022 року[52]. |
АЦП EN 1846-S-1-6-5000-10/3000-2 | МАЗ 53092J 4 × 4,2[53] | Автоцистерна Пожежна | 5000 л | ? | Шифр моделі АЦП відповідає євростандарту. |
АНР-40(130) 127Б | ЗиЛ 130 4 × 2,2[54] | Автомобіль Насосно-Рукавний | 490 л піноутворювача | ? | |
АПД-2 (3310)-274 | ГАЗ-3310 4 × 2[55] | Автомобіль Першої Допомоги | 1000 л/500 л піноутворювача | ? | |
АП-4 (43114)-222 | КамАЗ 43114 6 × 6,2[56] | Автомобіль Порошкового гасіння | 4000 л піноутворювача | ? | Можливі інші варіанти надбудови на шазі КамАЗ 43114 |
ПНС-110 (5313)-131А.02 | Амур-531320 6 × 6[57] | Пожежно-Насосна Станція | — | ? | Подача насосу 110 л/с (6600 л/хв) |
АР-2 (131)-133А | ЗиЛ 131 6 × 6,1 | Автомобіль Рукавний | — | ? | Може перевозити до декількох кілометрів рукавних ліній. Працює на великих пожежах у парі з ПНС-110. |
АР-2 (43105)-215 | КамАЗ 43105 | Автомобіль Рукавний | — | ? | Може перевозити до декількох кілометрів рукавних ліній. Працює в парі з ПНС-110. |
АД-30 | ЗиЛ-131 6 × 6,2 | Автодрабина Пожежна | — | ? | Заміна на нові автомобілі зарубіжного виробництва. Висота підйому-30 метрів |
АПД-3 (3310)-336 | ГАЗ 3310 4 × 2[58] | Автомобіль Першої Допомоги | 1000 л/100 л піноутворювача | ? | |
АА-40 (43105)-189 | КамАЗ 43105 6 × 6[59] | Автомобіль Аеродромний | 3975 л/250 л піноутворювача | ? | Можливі інші варіанти надбудови на шасі КамАЗ 43105 |
JXYT53 | Mercedes Actros 3344[60] | Автодрабина | — | ? | Висота 53 метри |
XCMG DG54M | Mercedes Actros 3344 8 × 4[61] | Автодрабина | 3200 л/2000 л піноутворювача | ? | Висота 53 метри |
XCMG YT32M2 | Howo Truck T7 H440[61] | Автодрабина | 2700 л/2400 л піноутворювача | ? | Висота підйому — 32 метри. |
АТП-30 (1833) | Ford Trucks 1833 4 × 4 | Автодрабина/ Автоматичний Телескопічний Підйомник | — | 3[62] | Висота- 30 метрів. |
САРМ-Л | Ford Ranger | Спеціалізована Аварійно-Рятувальна Машина Легкого типу | — | ? | |
САРМ-С | MAN TGE
Volkswagen Crafter |
Спеціалізована Аварійно-Рятувальна Машина Середнього типу | — | ? |
Знаходяться на оснащенні пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС:
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/%D0%90%D0%A6-8-60_%28TGS_33.360%29-526%D0%9C.jpg/220px-%D0%90%D0%A6-8-60_%28TGS_33.360%29-526%D0%9C.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4b/Fire_engine_ZIL-131_2009_G1.jpg/220px-Fire_engine_ZIL-131_2009_G1.jpg)
- Автомобілі пожежно-рятувальні першої допомоги
- Автоцистерни пожежні
- Автоцистерни пожежно-рятувальні
- Автомобілі пожежні аеродромні[en]
- Автомобілі повітряно-пінного гасіння
- Автомобілі порошкового гасіння АП-5
- Автомобілі комбінованого гасіння
- Пожежні насосні станції ПНС-110
- Пожежні рукавні автомобілі АР-2
- Автодрабини пожежні
- Підйомники колінчаті
- Автомобілі зв'язку і освітлення
- Автомобілі газодимозахисної служби[ru]
- Автомобілі штабні
- Спеціальні аварійно-рятувальні машини
Знаходиться на озброєнні частин (груп, відділень) піротехнічних робіт; груп (відділень) підводного розмінування аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування та спеціального призначення
Види спеціальних піротехнічних машин, що стоїть на озброєнні підрозділів ДСНС:
- Оперативно-піротехнічні машини (ОПМ) на базі легкових автомобілів із колісною формулою 4×4 — Mitsubishi-L200, Volkswagen T5, УАЗ-469, УАЗ-31512
- Піротехнічні машини легкого типу (ПМ-Л) на базі вантажопасажирських автомобілів підвищеної прохідності ГАЗ-330273, УАЗ-3303, УАЗ-3309, ГАЗ-66
- Піротехнічні машини важкого типу (ПМ-В) на базі автомобілів КрАЗ-63221; КрАЗ-5233ВЕ та бронетранспортера БТР-80
- Оперативно-піротехнічні машини водолазні (ОПМ-В) на базі вантажопасажирських та вантажних автомобілів із колісною формулою 4×4
Знаходиться на озброєнні інженерних груп (відділень), частин (груп) спеціальних робіт по ліквідації наслідків аварій аварійно-рятувальних формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального і територіального підпорядкування
Засоби подолання руйнувань і перешкод
- Машини розгородження «ІМР», «ІМР-2»
- Шляхопрокладчики гусеничні «БАТ-М», «БАТ-2»
- Мости важкі механізовані ТММ-3 (ТММ-ЗМ1) на базі автомобілів КрАЗ-255 (КрАЗ-260)
Засоби подолання водних перешкод
Засоби механізації дорожніх, підйомних і землерийних робіт
- Машина для вириття котлованів «МДК-2» і МДК-3
- Бульдозер колісний «БКТ-2РК» на базі колісного тягача МАЗ-538
- Полкова землерийна машина ПЗМ-2
- Машина траншейна ТМК-2 на базі колісного тягача МАЗ-538
- Бульдозер гусеничний Б-10М
- Тягачі важкі артилерійські АТ-Т, МТ-Т
- Екскаватори військові ЕОВ-4421
- Крани автомобільні вантажопідйомністю до 25 т. на базі автомобілів «КрАЗ», «МАЗ», «УРАЛ»
Знаходиться на озброєнні частин (груп, відділень) радіаційного, хімічного і біологічного захисту аварійно-рятувальних формувань центрального і територіального підпорядкування
- Пересувна лабораторія РХБ розвідки «ПРХЛ» на базі автомобілів «Газель», «Ford Transit»
- Автомобіль радіаційної і хімічної розвідки УАЗ-469РХ
- Машина радіаційної і хімічної розвідки БРДМ-2РХ[ru] на базі броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ-2
- Машина радіаційної і хімічної розвідки РХМ-4[ru] на базі бронетранспортера БТР-80
- Машина радіаційної і хімічної розвідки РХМ
- Авторозливні станції АРС-14 на базі автомобілів ЗіЛ-131
- Дезинфекційно-душові установки ДДА-66, ДДА-53Б (ГАЗ-66)
Знаходиться на озброєнні підрозділів управління; забезпечення; аварійно-рятувальних частин, частин (груп) життєзабезпечення; груп (відділень) рятувальних робіт аварійно-рятувальних формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту центрального і територіального підпорядкування
- Командно-штабні машини Р-142Г[ru] на базі автомобіля ГАЗ-66; Р-145БМ «Чайка» на базі бронетранспортера БТР-60
- Радіостанції радіорелейні рухомі типу Р-409[ru](ЗіЛ-131)
- Електростанції рухомі різних модифікацій
- Установки для добування прісної води УДВ-15
- Тягачі важкі седельні МАЗ-537
- Мобільні пункти управління на базі тягачів МАЗ-7310
- Універсальні машини підігрівання УМП-350-131 (ЗіЛ-131)
- Комплекси життєзабезпечення бойового чергування у складі машин 15Т117, 15Т118, МДЕС на базі спец. автомобілів МАЗ-7310
- Техніка медичної служби — машини швидкої медичної допомоги на базі автомобілів Renault Master, санітарні АС-66 (ГАЗ-66), УАЗ-3962; автоперев'язувальна АП-2 (ГАЗ-66)
- Аеродромна комбінована поливомийна машина АКПМ-3 (ЗіЛ-130)
- Снігоочисники шнекороторні ДЕ-226 (Урал-4320)
- Автомайстерні пересувні ПАРМ-1М — рухома автомобільна ремонтна майстерня (ЗіЛ-131)
Після демілітаризації в 2004—2005 роках сил МНС України і перетворення військ Цивільної оборони в невійськову (спеціальну) Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту їй дісталася в спадок велика кількість зброї, в тому числі автомати АКМ, АК-74, кулемети Ручний кулемет Калашникова, КПВТ, РПД-44, Кулемет Калашникова, РПКС-74, ДТ, ПК, пістолети ТТ, ПМ, АПС, гвинтівки СВД, карабіни СКС, гранатомети РПГ-2, різні гранати та боєприпаси. Зброю було вивезено з розформованих і реорганізованих військових частин МНС.
Протягом 2006—2011 років рішеннями Кабінету міністрів велика частина цього озброєння була відчужена і реалізована[63][64][65][66][67].
Знаходиться на озброєнні Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (Ніжин)[68]. Аеродром першого класу має злітно-посадочну бетонну смугу завдовжки 3000 × 80 метрів і придатний для прийому повітряних суден різних типів вантажопідйомністю до 190 тонн, в простих і складних метеорологічних умовах, як вдень, так і вночі.
Зображення | Тип | Виробник | Призначення | Кількість | Характеристика |
---|---|---|---|---|---|
Авіація | |||||
![]() |
Ан-32П | ![]() |
Літак для гасіння пожеж | 4+1[69] | Гасіння лісових пожеж за допомогою зливу вогнегасної рідини з навісних зливних агрегатів на осередки пожеж (максимальна маса вогнегасної рідини — 8000 кг) десантування в район лісової пожежі парашутистів — пожежників до 28 чоловік і пожежного спорядження до 10 упаковок по 100 кг кожна; польоти на баражування. Літак може бути переобладнуваний у вантажний варіант для перевезення вантажів (пасажирів), або їх десантування парашутним способом, а також як санітарний варіант для перевезення постраждалих місць надзвичайних ситуацій. |
![]() |
Ан-26 | ![]() |
Військово-транспортний літак | 2[69] | Перевозить до 40 пасажирів або 24 поранених на носилках у супроводі медичного персоналу. У мінімальні терміни може переобладнуватися в транспортний варіант для перевезення вантажів загальною масою до 5500 кг |
![]() |
Ан-30 | ![]() |
Літак повітряного спостереження і аерофотознімання | 2 | Застосовується для вирішення широкого кола завдань пов'язаних з аерофотоз'йомкою, дистанційного зондування земної поверхні, ведення візуального спостереження з документуванням за допомогою відео і фотоустаткування, а також у транспортних цілях для перевезення до 18 пасажирів або до 3000 кг вантажу. |
![]() |
Мі-8 | ![]() |
Багатоцільовий гелікоптер | Використовується як пожежний або транспорт для перевезення вантажів у вантажній кабіні і на зовнішній підвісці загальною масою до 3000 кг, як санітарний, перевозить 3—6 поранених на носилках або 15 сидячих на відстань до 725 км. | |
![]() |
Eurocopter EC145 | ![]() |
Багатоцільовий гелікоптер | 2 | Призначений для перевезення до 8 пасажирів. Передбачена можливість різних варіантів використання — медичний, аварійно-рятувальний, патрульний. Базовий варіант дозволяє виконувати покладені на нього обов'язки вдень і вночі в простих і складних метеорологічних умовах, з аеродромів і непідготовлених майданчиків. У медичному варіанті передбачена установка реанімаційного устаткування. |
![]() |
Airbus Н225 Super Puma | ![]() |
Багатоцільовий гелікоптер | 3[70][71] |
25 квітня 2024 року у місті Дергачі провулок Панфілова перейменували на провулок Героїв-рятувальників[72].
- День рятівника
- Сховище цивільної оборони
- Надзвичайна ситуація
- Кодекс цивільного захисту України
- Цивільна оборона
- Ліквідація надзвичайної ситуації
- Воєнний стан
- Стан війни
- Цивільна оборона
- Цивільний захист
- Фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва
- Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
- Навчальний центр Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС
- Український гідрометеорологічний центр
- Протипожежна профілактика
- Пожежогасіння
- Оркестр Державної служби України з надзвичайних ситуацій
- Міністерство з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь
- Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx
- ↑ а б Уряд призначив нового голову ДСНС та його першого заступника. 28.06.2024, 14:12
- ↑ Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Президента України № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 21 серпня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 726/2012 «Про деякі заходи щодо оптимізації центральних органів виконавчої влади». Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України № 120 від 25.04.2014 «Питання спрямування і координації Державної служби з надзвичайних ситуацій. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Закон України „Про війська Цивільної оборони України“. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2014.
- ↑ [http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/47/2003 Указ Президента України № 47/2003 "Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій
- ↑ Указ Президента України № 1467/2003» Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року". Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2014.
- ↑ «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій». Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Наказ МВС України № 631 від 03.07.2014 «Про затвердження Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій». Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 23 серпня 2014.
- ↑ Прямо на засіданні уряду затримали керівників Держслужби з надзвичайних ситуацій [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда, 25.03.2015.
- ↑ Заступника Бочковського теж випустять з-під варти [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда, 27.03.2015.
- ↑ Апарат ДСНС України-Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.
- ↑ Департамент реагування на надзвичайні ситуації. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ -2013-п Про затвердження Положення про порядок проходження служби… - від 11.07.2013 № 593. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.
- ↑ Рада ввела ответственность за отказ от прохождения службы гражданской обороны в особый период. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування
- ↑ 3 Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС
- ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2012 р. № 743/2012 «Про призначення М.Болотських Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження КМУ від 2 березня 2014 р. № 87-р «Про звільнення Болотських М. В. з посади Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 412-р «Про призначення Бочковського С.С. Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
- ↑ Розпорядження КМУ від 25 березня 2015 р. № 241-р «Про звільнення Бочковського С. С. з посади Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження КМУ від 25 березня 2015 р. № 243-р «Про призначення Шкіряка З. Н. виконуючим обов'язки Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження КМУ від 14 травня 2015 р. № 241-р «Про звільнення Шкіряка З. Н. від виконання обов'язків Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження КМУ від 14 травня 2015 р. № 469-р «Про призначення Чечоткіна М. О. Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження КМУ від 10 листопада 2021 р. № 1427-р «Про звільнення Чечоткіна М. О. з посади Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження КМУ від 10 листопада 2021 р. № 1428-р «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій на Крука С. І.»
- ↑ Розпорядження КМУ від 16 лютого 2022 р. № 152-р «Про призначення Крука С. І. Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Кабмін за результатами перевірки вирішив звільнити Сергія Крука з посади голови ДСНС. 25.08.2023, 12:32
- ↑ Розпорядження КМУ від 25 серпня 2023 р. № 740-р «Про звільнення Крука С. І. з посади Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Розпорядження КМУ від 25 серпня 2023 р. № 741-р «Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій на Демчука В. В.»
- ↑ Розпорядження КМУ від 27 лютого 2024 р. № 166-р «Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій на Даника А. М.»
- ↑ Розпорядження КМУ від 8 червня 2024 р. № 593-р «Про призначення Даника А. М. Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
- ↑ Автоцистерна пожарная АЦ-40(130) модель 63Б. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Автоцистерна пожарная АЦ-40(131) модель 137А. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Основные пожарные автомобили (Завод "ПОЖСПЕЦМАШ"). firedesign.narod.ru. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-40 (43291)-63Б.02. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Автоцистерна пожарная АЦ-4,5-70 (TGM 12.250)-464. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-60 (TGM 15.250)-164. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-4-60 (530905)-515М. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-3,2-40 (TGM 15.250)-163М. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-4-60 (530927)-515М. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-40 (53228)-264. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-8-60 (TGS 33.360)-526M. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Файл:Pozhmashina ATs-8-60 (TGS 33.360)-526M fire engine (MAN TGS 33.360 chassis), Kyiv, 2019 01.jpg — Вікіпедія. commons.wikimedia.org (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-8-50 (TGS 26.360)-530MN. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-8-50 (63022)-530М. ПОЖМАШИНА (рос.). Архів оригіналу за 28 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-8-60 (63022)-539М. ПОЖМАШИНА (рос.). Архів оригіналу за 28 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-40 (43118)-235. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-12-100 (6302)-252М. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦ-8-50 (6511)-530K. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Христофоров, Владислав (19 липня 2021). Рятувальники Луганщини отримали автоцистерну на базі вантажівки КрАЗ. Національний Промисловий Портал (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АЦП EN 1846-S-1-6-5000-10/3000-2. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Автомобиль насосно-рукавный АНР-40(130) модель 127Б. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Автомобиль пожарный первой помощи АППД-2(3310) 274. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ АП-4 (43114)-222. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ ПНС-110 (5313)-131А.02. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Основные пожарные автомобили (КБ "ПОЖСПЕЦМАШ"). firedesign.narod.ru. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Автомобиль аэродромный пожарный АА-40(43105) - модель 189. ПОЖМАШИНА (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Рятувальники Києва отримали нову пожежно-рятувальну техніку. mvs.gov.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ а б ДСНС України отримало сучасну техніку від уряду КНР — Спецтехніка в Україні. specmachinery.com.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ В Украине появились новые пожарные машины на базе Ford Trucks (фото). Автоцентр.ua. 21 лютого 2020. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ -2006-п Про затвердження переліку військового майна військ…. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 23 серпня 2014.
- ↑ -2008-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 14.05.2008 № 707-р (Сторінка 1 з 2)
- ↑ -2009-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної служби…|від 17.07.2009 № 826-р
- ↑ -2010-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 18.08.2010 № 1710-р (Сторінка 1 з 3)
- ↑ -2011-р Деякі питання відчуження майна Оперативно- рятувальної…|від 25.05.2011 № 450-р (Сторінка 1 з 2)
- ↑ САЗ ДСНС України. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 23 серпня 2014.
- ↑ а б Новий військово-транспортний Ан-178 для МВС - Б. Долінце, Д. Томенчук - #Лінія_оборони. YouTube. 5 канал. 24 січня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Проходить обліт четверний гелікоптер Airbus H225 для ДСНС України. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 13 квітня 2019. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|website=
- ↑ Черговий Airbus H225 Super Puma прямує до України. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 18 червня 2019. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|website=
- ↑ https://dermiskrada.dosvit.org.ua/news/u-dergachivski-gromadi-peremenovano-206-toponimiv-2024-04-26
- Офіційний сайт [Архівовано 7 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Львівського державного університету безпеки життєдіяльності [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Територіальні підрозділи ДСНС України
- Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України
- Галузевий портал із безпеки України
- МВС затвердило правила носіння форменого одягу для служби цивільного захисту. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 20 липня 2018. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|website=
- Китай передав Україні спецтехніку для надзвичайних ситуацій на суму 320 млн гривень. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 26 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|website=