Користувач:RajatonRakkaus/ЛАТ
Обґрунтування змін наведено нижче.
| Чинний варіант | Запропонований варіант |
|---|---|
|
Хоча технічних обмежень щодо використання іншомовних абеток у назвах статей Вікіпедії майже немає, слід використовувати українські назви статей, за деякими винятками (див. нижче). Також не рекомендоване застосування назв статей з ієрогліфічними алфавітами у зв'язку з тим, що відповідні символи можуть не відображатись. |
У загальному випадку статті слід називати найбільш упізнаваними та усталеними українськомовними назвами. Однак, іншомовні назви латинкою та кирилицею, що належать до списку нижче, слід передавати в оригінальному написанні. |
|
|
|
Для статті з латинською назвою в разі наявності поширеного транскрибованого або перекладного варіанту написання слід створити низку відповідних перенаправлень (наприклад, АББА → ABBA; Бітлз → The Beatles). У статті з іншомовною назвою в першому рядку — після основної назви, у дужках — обов'язково повинні бути подані транскрипція й переклад українською мовою. |
Транскрибований або перекладний варіант українською мовою слід використовувати як заголовок статті тоді, коли він є найбільш поширеним в авторитетних джерелах (наприклад, Мадонна, Тревіс Скотт, назви фільмів), інакше варто створити низку перенаправлень (наприклад, АББА → ABBA, Бітлз → The Beatles, Гардіан → The Guardian). У преамбулі статті бажано навести як запис мовою оригіналу, так і транскрипцію чи переклад українською мовою.
Для систем письма, що відрізняються від латинки та кирилиці, слід використовувати найбільш упізнаваний латинізований, кирилізований або перекладний запис (напр. Al Jazeera English, Женьмінь жибао). |
|
Кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) подавати в оригіналі (напр., Известия). Некириличні назви — подавати українською транскрипцією (напр., Нью-Йорк Таймс). |
Примітка щодо кольорів: кольори вжито там, де не йдеться про повне заміщення тексту іншим; жовтий — вилучений текст чинної версії, синій — новий текст у пропозиції.
Чинне правило передбачає найменування компаній і продуктів українською мовою в разі існування такої назви. Не секрет, що багато компаній мають філіали в Україні або взагалі є українськими та при тому мають назви латинкою. Тож чинне правило вимагає вживати українські назви. Якщо поглянути на реєстри, то можна швидко впевнитись в існуванні таких назв, як ТОВ "САМСУНГ ЕЛЕКТРОНІКС УКРАЇНА КОМПАНІ", ТОВ "ЕППЛ УКРАЇНА". Тобто, за чинним правилом слід перейменувати статті на «Самсунг Електронікс» і «Еппл». Рішенням є прибирання примітки щодо винятку.
Уточнення щодо кількох мов програмування не є дуже актуальним. Зараз ужиток кирилиці та латинки у максимум приблизно рівний для таких: так, у Scholar «Пролог» і Prolog показують подібні результати, те саме стосується «Фортран» і Fortran.[a] За неможливості визначити однозначну перевагу, однозначно слід обрати варіант, що є офіційним, відповідає міжнародній термінології та узгоджується з іншими назвами статей про мови програмування. До того ж тоді немає неузгодження між оригінальним продуктом та розробками на його основі: Prolog, Visual Prolog, SWI-Prolog, Objlog утворюють значно однозначніший ряд.
Регулювання неукраїнських кириличних назв варто уніфікувати з латинкою, позаяк за відсутності чіткого вжитку української транскрипції або перекладу дуже легко утворити ОД. Розглянемо приклад болг. Български пощи. Якщо припустити, що українськомовних джерел не існує (бо на безліч подібних назв їх дійсно не існує), то цю назву можна передати в оригіналі, або як Билгарскі пошті (транскрипція), Болгарські пошті (адаптація), Болгарська пошта (переклад), тож краще обрати підхід, що мінімізує ОД та оригінальну назву. Цей принцип і так затверджено чинним правилом для ЗМІ. Наявність і вживаність українського запису (або очевидність його утворення за зразком інших типу рос. Энское бюро трансформаторных технологий) можна вважати критерієм, коли кирилична назва буде записуватись українською мовою.
Подання назв медіа у транскрипції призводить до багатьох неприємних наслідків: 1) невпізнаваність назв, оскільки The Washington Post або Reuters є відомими, але «Вашингтон пост» і «Рейтер» — не дуже. 2) зазвичай існує багато способів передати назву медіа, позаяк існують варіації передачі звуків, також додається проблема з артиклями, великою літерою, дефісами тощо. Наприклад, у назві The Guardian можна передати артикль як «де» та «зе», а в самому слові ще питання г/ґ, а/е. Вжиток на Scholar у 10 разів переважає для The Guardian такий для Гардіан. Аналогічно і для інших. В медіа, звісно, можна знайти кирилицю, однак у заголовках переважно оригінальне написання. Зрештою, не дуже доцільно виокремлювати медіа з ряду підприємств і продуктів, які подаються латинкою.
Щодо кириличних зауважу, що я переніс приклад до тих-таки підприємств, оскільки оновлений текст передбачає не лише латинку, а загалом мову оригіналу.
Не вважаю необхідним прописування цього у правилах, бо це не дуже гарно працює: різні вислови відомі за різними написаннями, тож і заголовки статей можуть мати різні стандарти. Pecunia non olet є поганою назвою, бо всім відома фраза «гроші не пахнуть» саме в перекладеному варіанті. При цьому аналогічна стаття названа за вжитком: Вбивайте всіх, Господь своїх впізнає. Argumentum ad hominem теж хороший приклад, коли назву вжито заради правила всупереч упізнаваному виразу «перехід на особистості». Отже, слід орієнтуватись на предмет статті (чи стаття про вислів, чи стаття про аргумент) та вжиток конкретної фрази в українськомовних джерелах. Примітно, що в нелатинських фразах, для яких нічого не прописано, найменування працює навіть краще: In God We Trust, Gott mit uns, але Весь світ — театр, що цілком відповідає логіці вжитку.
Тут усе очевидно: їх по можливості не має бути в назвах, позаяк пересічний читач може отримати труднощі з відображенням символів і пошуком. Якщо кириличні та латинські записи навіть зі специфічними літерами та знаками придатні для пошуку та візуального розпізнавання, то з іншими системами це не так.
Ця допоміжна пропозиція передбачає визнання ВП:ЛАТ недійсним і заміну тексту в розділі ВП:ІС#Латинська, українська та іншомовні абетки вказаним нижче текстом:
| Запропонований текст |
|---|
| У загальному випадку статті слід називати найбільш упізнаваними та усталеними українськомовними назвами. Однак, іншомовні назви латинкою та кирилицею, що стосуються назв компаній, брендів, музичних псевдонімів і гуртів, галузевих термінів[b] та інших понять, назви яких переважно вживаються мовою оригіналу, слід передавати в оригінальному написанні (напр. Google, The Washington Post, Български пощи, Известия, iPhone, TCP/IP, Dr. Dre, Песняры). Слід зауважити, що назви статей про осіб і географічні об'єкти завжди мають називатись українською.
Для інших систем письма необхідно використовувати найбільш упізнаваний латинізований, транскрибований або перекладений запис (напр. Al Jazeera English, Женьмінь жибао). При створенні статей варто також створювати на них перенаправлення з інших варіантів написання (напр. Бітлз → The Beatles; Бантан Соньондан, 방탄소년단 → BTS). У преамбулі статті бажано навести як запис мовою оригіналу, так і транскрипцію чи переклад українською мовою. Для біологічних таксонів, засвоєних біологічних понять, назв живих істот слід вживати найменування латинською мовою, якщо український відповідник відсутній (напр. Euteleostomi). В іншому разі слід ставити перенаправлення із латинської на українську назву. |
У процесі переформулювання правила я прийшов до висновку, що майже будь-які зміни у правилі не змінять фундаментальної проблеми: правило є дуже конкретизованим, але не містить і половини різних ситуацій і не описує загальний принцип. Наприклад, правило не передбачає латинку для вузьких некомп'ютерних термінів, які записують латинкою. Зокрема, це астрономічні, біологічні та інші галузеві назви, технології, неусталені загальні назви тощо.
Насправді ніякого загального підходу взагалі немає, статті називають за різними джерелами, інформація може існувати або не існувати в українськомовних джерелах, тож точне та якісне правило видається неможливим. Тому видається доцільним просто прибрати правило, яке неможливо прописати одночасно загально і детально на користь загального підходу.
Обидві пропозиції (перероблення та скасування) в цілому передбачають однакові зміни.
- Назви статей про латинські вислови будуть підпорядковуватись вжитку та відповідати логіці висловів усіма іншими мовами. Масові перейменування не потрібні, кожен випадок є унікальним і потребує дослідження. Однак, буде легітимним ужиток саме найпоширенішого варіанту замість лише латинського.
- Назви компаній і продуктів, для яких існує назва українською, не мають обов'язково називатись кирилицею. Тому вказані назви типу Samsung і Apple пасуватимуть новій редакції.
- Назви компаній, продуктів, гуртів тощо що записуються неукраїнською кирилицею, отримають цілком легітимний варіант запису в оригіналі. Апатинска пивара, Български пощи, Қазпошта тощо. Пропозиція не стверджує, що це єдиний правильний спосіб, але визначає його як припустимий, хоча й зараз він де-факто працює.
- Назви кількох мов програмування, як Пролог і Фортран слід буде перейменувати на загальновідомий запис латинкою.
- Назви медіа слід буде перейменувати: Нью-Йорк таймс → The New York Times, Ґардіан → The Guardian абощо.
- ↑ Слід додати, що методологія підрахунку далека від ідеалу: наприклад, у статті можуть уживатись обидві форми одночасно. А також там бувають загальні слова типу «фортран-новинки», які є просто розмовними та можуть застосовуватись для будь-якої ситуації.
- ↑ які вживані саме в записі латинкою
Запрошую до обговорення всіх охочих. Прошу в довільній формі висловити свою думку щодо підтримки пропозиції в цілому, її окремих положень і надати пропозиції щодо покращення.