Перейти до вмісту

Користувач:Zvr/Stadler Tramlink

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Відсутній елемент Вікіданих

Tramlink — серія низькопідлогових три-, п’яти- та семисекційних трамваїв, переважно багатошарнірного типу, виробництва Stadler Rail Valencia[en]. Tramlink спочатку розроблений компанією Vossloh, але виробляється компанією Stadler після того, як вони придбали фабрику Vossloh у Валенсії у 2016 році.

Використання

[ред. | ред. код]

Леон

[ред. | ред. код]

Спочатку Vossloh створив два прототипи транспортних засобів. Ці двонаправлені потяги мали п'ять секцій та 32 м завдовжки і 2,4 м завширшки. [1] Випробування проводилися з 2011 року на трамвайних коліях Metovalencia. [2] Чотири ідентичні трамваї замовлені для трамвайного проекту в Леоні, який так і не був побудований. [2]

Росток

[ред. | ред. код]
Tramlink 6N2 у Ростоку

У 2011-2014 рр. Ростоцький трамвай[en] отримав 13 односпрямованих транспортних засобів від Vossloh Kiepe, які з грудня 2014 року почали замінювати трамваї Tatra T6A2 і причепи 4BNWE. Днища бічних стін мають нахил всередину 2,65-2,3 м, щоб дозволити їм використовувати чинні платформи. Вагони оснащені іоністорами на даху. Вони зберігають до 0,9 кВт-год енергії [2], виробленої рекуперативним гальмуванням, яку потім можна використовувати для прискорення або опалення та кондиціонування повітря, що, як сподіваються, зменшить загальне споживання енергії [3]. Подвійні двері в підвісних середніх секціях мають ширину 1300 мм, а одинарні двері в кінцевих секціях мають ширину 800 мм. [2]

Stern & Hafferl

[ред. | ред. код]
Five-section red white and grey tram
Tramlink V3 у Гмундені

Після випробувань Combino у Нордгаузені[en] та довгострокової позики Cityrunner інсбруцький Stern & Hafferl Verkehrsgesellschaft[de] замовив у 2014 році у Vossloh Kiepe одинадцять двонаправлених трамваїв типу Tramlink V3 для використання на Траунзебан[de] та Аттергаубан[de]. [4] Трамваї вироблені на іспанській фабриці Vossloh Kiepe у Валенсії. [5][6] Перші трамваї прибули у 2015 році. [7] та почали працювати на Траунзебані у березні 2016 року. 1 вересня 2018 року Траунзебан і Гмунденський трамвай були об'єднані — Tramlink відтоді курсуює об'єднаною мережею. [8]

Байшада-Сантіста

[ред. | ред. код]
Tramlink V4 у Сантусі

Tramlink працює з 2015 року на лінії Байшада-Сантіста[en] у Бразилії. Двонаправлені транспортні засоби були замовлені наприкінці 2012 року та оснащені акумуляторами для використання на неелектрифікованій дистанції в центрі Сантуса. [9]

Лугано — Понте-Треза

[ред. | ред. код]

Влітку 2018 року Ferrovie Luganesi замовила дев'ять потягів Tramlink приблизно на 50 мільйонів швейцарських франків. Контракт передбачав опціон на ще три потяги. Потяги з семи секцій були виготовлені на заводі Stadler у Валенсії та замінили поїзди RBS Be 4/8 41–61[de] Mandarinli 1978/79 рр. випуску на залізниці Лугано — Понте-Треза[en]. Перший вагон було доставлено 11 березня 2021 року [10], останній через рік.

Ерфурт

[ред. | ред. код]
Tramlink в центрі Ерфурта

У 2018 році Erfurter Verkehrsbetriebe[de] замовила 14 одиниць Tramlink для трамвайної мережі Ерфурта[en]. Довжина односпрямованих потягів становить 42 м, вони можуть перевозити 248 пасажирів. Есплуатуються з 2021 року, загальна вартість склала близько 56 мільйонів євро. [11] Крім Валенсії, деякі трамваї також побудовані на фабриці Штадлера в Панкові, Берлін. [12] У травні 2023 року замовлено ще десять трамваїв. [13]

Вальденбургербан та Лімматтальбан

[ред. | ред. код]
Tramlink на Лімматтальбані

Восени 2018 року Baselland Transport[en] (BLT) і Aargau Verkehr[en] (AVA) оголосили про спільне замовлення 18 семисекційних потягів Tramlink вартістю 103 мільйони швейцарських франків. Трамваї з максимальною швидкістю 80 км/год працюють з кінця 2022 року на Вальденбургербані[de] і нещодавно побудованому Лімматтальбані. Вальденбургербан, колишню єдину залізницю з колією 750 мм у Швейцарії, реконструювали та перешили на метрову колію. Спільне замовлення дозволило значно заощадити на вартості транспортних засобів та їх утриманні. На Вальденбургербані поїзди довжиною приблизно 45 м призначені для використання зчепленими парами в години пік. [14] Вагони Лімматтальбану оснащені системою захисту поїздів ZSI-127. Хоча система не використовується на Лімматтальбані, вона необхідна вагонам для пересування залізницею Волен — Дітікон[en] до депо AVA у Бремгартен. [15]

Мілан

[ред. | ред. код]

У липні 2019 року Stadler виграв тендер на постачання Azienda Trasporti Milanesi[en] 80 двонаправлених потягів для трамвайної мережі Мілана. Перше замовлення було на 30 потягів — 20 для міської мережі та 10 для міжміських ліній. На відміну від інших транспортних засобів Tramlink, це не багатозчленовані транспортні засоби. Короткий центральний модуль трисекційних трамваїв працює на фіксованому (не обертовому) візку причепа, а два довших кінцевих модуля мають візок з двигуном на зовнішньому кінці. Візки були запозичені з трамвая Метелиця, побудованого компанією Stadler Minsk. [16] Трамваї мають довжину 25 м з трьома дверима з кожного боку. [17] Перший вагон доставлено до Мілану в грудні 2022 року [18] У червні 2023 року Stadler виграв другий тендер на ще 50 потягів, з яких 25 матимуть довжину 35 м з чотирма дверима з кожного боку. Спочатку було замовлено 14 трамваїв довжиною 35 м, постачання яких очікується в червні 2026 року. Ще 30 трамваїв додатково було замовлено за першим контрактом. [19]

Берн

[ред. | ред. код]

У вересні 2019 року компанія Bernmobil[de] замовила першу партію з 27 потягів (20 однонаправлених і 7 двонаправлених), а у грудні 2019 року підписано контракт на постачання ще до 50 трамваїв. [20][21] Перший трамвай поставлено 1 лютого 2023 р. [22]

Аугсбург

[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 року Stadtwerke Augsburg[de] замовив 11 трамваїв для трамвайної мережі Аугсбурга. Наприкінці 2020 року замовлення збільшили до 15 трамваїв. Семисекційний односпрямований потяг має довжину 42 м, 100% низькопідлоговий і може перевозити до 231 пасажирів, 86 з яких сидячі. [23][24]

Єна

[ред. | ред. код]

У серпні 2020 року Stadtwerke Energie Jena-Pößneck[de] оголосила про замовлення 24 трамваїв з можливістю дозамовлення ще 19 трамваїв для трамвайної мережі Єни[en]. Постачання 16 семисекційних та 8 п’ятисекційних потягів відбулося в травні 2023 року, а перший трамвай запрацював у грудні 2023 року. Повністю низькопідлогові трамваї мають довжину 41,88 м або 32,55 м і місткість відповідно 241 або 180 пасажирів, у т.ч. 80 або 58 місць для сидіння. На відміну від GT6M[de] і Tramino, які вже використовуються в Єні, Tramlink має ширину 2,45 м. Розташування сидінь у колісних модулях різноманітне, іноді з двома сидіннями з обох боків проходу, іноді з двома сидіннями з одного боку та незвичайно широким одинарним сидінням з іншого боку, або з одномісними сидіннями з обох боків. [25]

Виробник також обслуговуватиме трамваї протягом 24 років із можливістю пролонгації на 8 років. [26]

Потсдам

[ред. | ред. код]

У грудні 2021 року ViP, оператор трамвайної мережі Потсдама, замовив 10 потягів Tramlink. Постачання першого трамваю відбулося у 2024 р. У контракті є опціон на ще 15 трамваїв. Повністю низькопідлогові вагони мають довжину 42 м, вісім дверей і місткість 246 пасажирів, у тому числі 74 місця для сидіння. [27]

Женева

[ред. | ред. код]

У 2022 році компанія Transports publics genevois[de] (TPG) замовила 38 трамваїв Tramlink для трамвайної мережі Женеви. Постачання відбулось наприкінці 2024 року для заміни першого покоління низькопідлогових трамваїв і для використання на нових маршрутах. Двосторонні трамваї мають довжину 44 м та ширину 2,3 м. TPG має можливість замовити до 25 додаткових потягів. [28]

Лозанна

[ред. | ред. код]

Восени 2022 року Transports publics de la région lausannoise[en] замовила 10 трамваїв Tramlink. Їх використовують на лінії M1[en]. Трамваї завширшки 2,65 м і 45 м завдовжки. Це єдина трамвайна лінія стандартної колії в Швейцарії. [29]

Валенсія та Аліканте

[ред. | ред. код]

2 березня 2023 року Ferrocarrils de la Generalitat Valenciana[en] (FGV) замовила у Stadler 16 семисекційних потягів Tramlink. Трамваї курсують мережами Metrovalencia та трамвай в Аліканте з шириною колії 1000 мм. Мають 45 м завдовжки та 2,4 м завширшки. [30][31]

Технічний опис

[ред. | ред. код]
Інтер’єр і кабіна Tramlink в Гмундені
Інтер'єр вагону Tramlink в Сантусі. Під вісьмома сидіннями розташована колісна пара зі звичайною віссю.

Трамваї виготовляються як однонаправлені, так і двонаправлені з різною шириною кузова та для стандартної колії, метрової колії або колії 900 мм[en]. [32]

Механічна частина

[ред. | ред. код]

П'яти- або семисекційні зчленовані трамваї складаються з двох силових кінцевих модулів і одного або двох колісних проміжних модулів, з'єднаних підвісними модулями без коліс. Електроприводне шасі кінцевих модулів і безприводне шасі в колісних проміжних модулях мають звичайні колісні пари, з’єднані осями. На деяких із семисекційних варіантів один із проміжних модулів також має електроприводне шасі. Шасі має двоступеневу підвіску (гумовий ролик і спіральна пружина ), колеса з гумовими ресорами та відносно великий діаметр коліс, що сприяє хорошим ходовим характеристикам. Попри звичайні осі, транспортні засоби все ще на 100% мають низьку підлогу без підніжок. Два двигуни для кожного блоку шасі встановлені під групою сидінь. Для цього потрібно два сидіння з кожного боку проходу над шасі, із загалом 16 місць над кожним блоком шасі. Корпус трамвая виготовлений з нержавіючої сталі та відповідає стандарту EN 15227[en] на ударостійкість. [4]

Привід і гальма

[ред. | ред. код]

Перетворювач енергії та допоміжний перетворювач живляться від повітряної лінії з дроселями та конденсаторами для згладжування вхідної напруги. Кожен візок двигуна має власний перетворювач енергії, що живить два асинхронних двигуна зі статорами з водяним охолодженням. При рекуперативному гальмуванні перетворювач живлення може подавати постійний струм назад у повітряну лінію, а під час гальмування інші електричні компоненти транспортного засобу також можуть отримувати енергію гальмування. Якщо енергію гальмування не можна повернути до повітряної лінії, електричне гальмо також може працювати як реостатне гальмо. Трекшн-контроль автоматично реагує на пробоксування та ковзання приводних коліс. Більшість електрообладнання, включаючи гальмівні резистори із зовнішньою вентиляцією та блоки кондиціонування повітря, розташовані на даху. Окрім електричного гальмування, трамваї мають гідравлічне пружинне гальмо, яке виконує функцію стоянкового гальма. Для екстреного використання кожен візок має магнітне рейкове гальмо. [4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hondius, Harry (2011). Entwicklung der Nieder- und Mittelflur-Straßen- und Stadtbahnen [Development of low- and middle-floor trams and light rail vehicles]. Stadtverkehr (нім.). EK-Verlag (1–2/2011): 27 ff. ISSN 0038-9013.
  2. ↑ а б в г Hondius, Harry (2012). Entwicklung der Nieder- und Mittelflur-Straßen- und Stadtbahnen [Development of low- and middle-floor trams and light rail vehicles]. Stadtverkehr (нім.). EK-Verlag (1–2/2012): 26. ISSN 0038-9013.
  3. ↑ Rostock, Straßenbahn Tramlink. Kiepe Electric. Процитовано 1 November 2018.
  4. ↑ а б в Knoll, Otfried. Tramlink V3 – Das Fahrzeug für die Stadt – Regio-Tram Gmunden – Vorchdorf (PDF). Eisenbahn Österreich. Т. 2016, № 9. Minirex. с. 440—452. ISSN 1421-2900. Процитовано 1 November 2018.[недоступне посилання з 01.10.2024]
  5. ↑ Die neuen Fahrzeuge – Vossloh TramLink V3. StadtRegioTram Gmunden. Процитовано 13 March 2016.[недоступне посилання з 01.05.2024]
  6. ↑ Gmunden bestellt Straßenbahnen bei Vossloh Kiepe. Eurailpress. 28 January 2014. Процитовано 29 October 2024.
  7. ↑ Aktuelles. StadtRegioTram. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016. Das Abladen wird am Do, 3. Dez. 2015 um ca. 8:00 Uhr beginnen.
  8. ↑ Knoll, Otfried. Traunseetram Gmunden – Vorchdorf eröffnet. Schweizer Eisenbahn-Revue. Т. 2018, № 10. Minirex. с. 520—523. ISSN 1022-7113.
  9. ↑ Tramlink low-floor light rail vehicle, EMTU Santos, Brazil (PDF) (англ.). Stadler Rail. Процитовано 31 October 2024.
  10. ↑ Stadler: Starkes zweites Halbjahr 2020 trotz Corona-Krise – Neues zu Fahrzeugen [Stadler: Strong second half of 2020 despite corona-crisis – News about vehicles]. bahnonline.ch (нім.). 11 March 2021. Процитовано 19 June 2021.
  11. ↑ Schweizer Hersteller Stadler baut neue Straßenbahnen für Erfurt [Swiss manufacturer Stadler builds new trams for Erfurt] (нім.). Mitteldeutscher Rundfunk. 1 October 2018. Процитовано 29 October 2024.
  12. ↑ Griesser Kym, Thomas (9 October 2018). Stadler liefert Strassenbahnen nach Erfurt [Stadler delivers trams to Erfurt]. St. Galler Tagblatt (нім.). Процитовано 29 October 2024.
  13. ↑ Erfurter Verkehrsbetriebe wollen weitere Tramlink-Straßenbahnen kaufen [Erfurter Verkehrsbetriebe want to buy more Tramlink trams]. Bahnblogstelle (нім.). 20 May 2023. Процитовано 29 October 2024.
  14. ↑ Griesser Kym, Thomas (24 October 2018). Stadler feiert weitere Verkaufserfolge mit Stadtbahnen in der Schweiz [Stadler celebrates further sales success with light rail vehicles in Switzerland]. St. Galler Tagblatt (нім.). Процитовано 29 October 2024.
  15. ↑ Lüthard, Jürg D. Limmattalbahn bereitet Fahrzeugbeschaffung vor [Limmattalbahn prepares vehicle procurement] (PDF). Schweizer Eisenbahn-Revue (нім.). № 12/2016. с. 634.
  16. ↑ Hondius, Harry (2020). Entwicklung der Nieder- und Mittelflur-Straßen- und Stadtbahnen [Development of low- and middle-floor trams and light rail vehicles]. Stadtverkehr (нім.). EK-Verlag (1–2/2020): 4—26. ISSN 0038-9013.
  17. ↑ Stadler to deliver new trams to the city of Milan (PDF). Stadler Rail. 29 September 2020. Процитовано 3 November 2024.
  18. ↑ ATM receives its first Stadler Tramlink LRV. Tramways & Urban Transit (англ.). 17 December 2022. Процитовано 5 March 2023.
  19. ↑ Stadler has been awarde ATM's new tram order for Milan (PDF). Stadler Rail. 22 June 2023. Процитовано 3 November 2024.
  20. ↑ Zuschlag erhalten: Stadler baut bis zu 50 Trams für Bern [Contract awarded: Stadler builds up to 50 trams for Bern]. St. Galler Tagblatt (нім.). 4 September 2019. Процитовано 30 October 2024.
  21. ↑ Bernmobil und Stadler unterzeichnen Liefervertrag über 27 TRAMLINK-Straßenbahnen [Bernmobil and Stadler sign delivery contract for 27 TRAMLINK trams] (нім.). 12 December 2019. Процитовано 13 December 2019.[недоступне посилання з 01.05.2024]
  22. ↑ Hopf-Sulc, Adrian (29 February 2024). Bernmobil: Tram-Lieferungen gestoppt [Bernmobil: Tram deliveries stopped]. Der Bund (нім.). Процитовано 8 April 2024.
  23. ↑ Stadler: Ausschreibung über elf Strassenbahnen für die Stadtwerke Augsburg gewonnen [Stadler: Tender won for eleven trams for Stadtwerke Augsburg]. LOK Report (нім.). 1 October 2019. Процитовано 30 September 2020.
  24. ↑ Stadler wins tender for eleven trams from Stadtwerke Augsburg (PDF). Stadler Rail. 1 October 2019. Процитовано 3 November 2024.
  25. ↑ Die Jenaer Lichtbahn [The Jena Lichtbahn] (нім.). Stadtwerke Jena. Процитовано 24 October 2024.
  26. ↑ Neue Straßenbahnen für Jena – Stadler gewinnt EU-Ausschreibung [New trams for Jena – Stadler wins EU-wide tender] (нім.). Процитовано 26 August 2020.[недоступне посилання з 01.05.2024]
  27. ↑ Vertragsunterzeichnung in Potsdam: Stadler und ViP Verkehrsbetrieb Potsdam stellen neue Trams vor [Contract signing in Potsdam: Stadler and ViP introduce new trams] (PDF) (нім.). Stadler Rail. 14 December 2021. Процитовано 14 December 2021.
  28. ↑ Stadler supplies new trams for the Geneva public transport authority (TPG). Urban Transport Magazine. 15 July 2022. Процитовано 3 November 2024.
  29. ↑ Stadler to supply 10 TRAMLINK trams to Lausanne (PDF). Stadler Rail. 21 November 2022. Процитовано 3 November 2024.
  30. ↑ Stadler to supply the new trams in Alicante and Valencia (PDF) (англ.). Stadler Rail. 2 March 2023. Процитовано 4 March 2023.
  31. ↑ Bernhardt, Jens (3 March 2023). Bestellung bestätigt: Neue Trams für Valencia und Alicante [Order confirmed: New trams for Valencia and Alicante]. Urban Transport Magazine (нім.). Процитовано 4 March 2023.
  32. ↑ Tramlink (англ.). Stadler Rail. Процитовано 30 October 2024.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Zvr/Stadler_Tramlink&oldid=44029690