Корнелій Янсен
Корнелій Янсен | ||||
---|---|---|---|---|
лат. Cornelius Otto Jansenius | ||||
богослов, мислитель, письменник | ||||
Народження | 28 жовтня 1585 Аквай, коло Лердама, Нідерланди | |||
Смерть | 6 травня 1638 (52 роки) Іпр, Фландрія, Іспанські Нідерланди (тепер Бельгія) чума | |||
Поховання | Saint Martin's Cathedrald | |||
Підданство | Республіка Об'єднаних провінцій | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | Корнелій (Корнеліс) Отто Янсен (Янсеній) (лат. Cornelius Otto Jansenius) | |||
Псевдонім | Alexander Patricius[3], Alexander Patricius Armacanus[3] і Armacanus Patricius[3] | |||
Діяльність | ||||
Викладав | Universities in Leuvend | |||
Вчене звання | професор | |||
Основні інтереси | теологія | |||
Alma mater | Старий Левенський університет[d] | |||
Історичний період | пуританство | |||
Посада | дієцезійний єпископ | |||
Конфесія | католицька церква[4] | |||
| ||||
Корнелій Янсен у Вікісховищі | ||||
Корне́лій Янсе́н (лат. Cornelius Otto Jansenius; 28 жовтня 1585, Аквай — 6 травня 1638, Іпр) — голландський єпископ, засновник католицького богословського вчення, відомого як янсенізм.
Навчався в Парижі та Левені (Лувені), де в 1617 році очолив новий католицький коледж.
У 1630 він став професором богослов'я в Лувені. У 1636 — Янсен став єпископом Іпрським Католицької Церкви.
В Іпрі завершив твір: «Augustinus, sive doctrina S-ti Augustini de humanae naturae sanitatae, aegritudine, medicina etc.». У цій книзі Янсен виставляв філософію Аристотеля винуватицею пелагіянської єресі й стверджував, абсолютно в дусі Августина, що людська природа порочна, що свободи волі не існує, що порятунок людини залежить не від діл його, а від іскупительної сили божественної благодаті, що врятуються тільки ті, які визначені до спасіння.
Янсен притримувався поглядів щодо догмату про напередвизначення, схожих з Жаном Кальвіном. До його послідовників належить французький вчений й філософ Блез Паскаль.
За життя Янсен у своїх творах полемізував з єзуїтами, а 1635 року опублікував памфлет «Mars Gallicus», де осуджував кардинала Рішельє за підтримку протестантів під час Тридцятирічної війни.
Учення Янсена, викладене в його книзі про Авґустина, стало основою янсенізму.
У 1653 році янсенізм засудив папа Інокентій X.
- Augustinus, sive doctrina Sti. Augustini de humanae naturae sanitate, aegritudine, medicina adversus pelagianos et massilienses. 3 томи. Löwen 1640. Репринт: Minerva, Frankfurt a. Main 1964
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Янсений, Корнелий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XLIa. — С. 679. (рос. дореф.)
- Louis Cognet, Le jansénisme, Paris, PUF, collection " Que sais-je ? " n°960, 1967.
- Hervé Hasquin (dir.), Dictionnaire d'histoire de Belgique. Vingt siècles d'institutions, les hommes, les faits, Bruxelles, Didier Hatier, 1988, p. 260.
- Янсеніус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Народились 28 жовтня
- Народились 1585
- Померли 6 травня
- Померли 1638
- Випускники Левенського університету
- Єресіархи
- Історія християнства
- Католицькі богослови
- Уродженці Гелдерланду
- Померли в Бельгії
- Випускники Паризького університету
- Професори
- Римсько-католицькі єпископи
- Нідерландські теологи
- Викладачі Левенського університету
- Ораторіанці
- Янсеністи
- Ректори Левенського університету
- Померли в Іпрі