Король Петро Макарович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 липня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2024) |
| Король Петро Макарович | |
|---|---|
| Народився | 22 січня 1950 Бобриця, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 10 червня 1994 (44 роки) |
| Країна |  СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, поет |
| Членство | Національна спілка письменників України |
Петро Макарович Коро́ль (псевдоніми: «П. Король, с. Бобриця», Петро Макарів, Петро Яремійчук; 22 січня 1950, Бобриця — 10 червня 1994) — український поет, письменник, педагог; член Спілки письменників України з 1993 року[a].
Народився 22 січня 1950 року у селі Бобриці (нині Бучанський район Київської області, Україна) у селянській родині. З дитинства мав вади зору, проте не мав змоги одужати через бідність батьків. За сприяння школи був влаштований в інтернат для слабозорих дітей у Горлівці. Після відкриття закладу освіти подібного профілю у Боярці, продовжив освіту там, а здобувши середню освіту продовжив навчання на філологічному факультеті Київського державного університету, де брав участь у діяльності літературної студії «Кобзи», під керівництвом Володимира Забаштанського.
Зазнав репресій за участь у покладанні квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку — усі студенти, які прийшли того разу до пам'ятника були суворо покарані. Поета, який був інвалідом І групи по зору, виключили з 3 курсу університету, а його твори заборонили до публікації[2]. Довгі роки Петро Король жив лише за рахунок роботи, яку надавало УТОС (його дружина — теж незряча). Лише у 80-х його вірші починають друкуватися знов.
Літературну творчість розпочав ще у шкільні роки. Талант поета повністю розкрився на початку 1990-х, після здобуття Україною Незалежності. Опублікував нариси про Бобрицьку восьмирічну школу («Гайдар завжди з нами»), односельців — листоношу Семена Халіцького («Йому вклоняються люди»), фармацевтку Олександру Ковальчук («Тільки слова вдячності») та багато інших. Також писав оповідання для дітей.
Саме з вуст Петра Короля бобричани почули задушевні вірші Володимира Забаштанського та Василя Симоненка на вечорах поезії в сільському клубі. Це за допомогою Петра Короля в школі пробився малесенький струмочок любителів поезії «Джерельце», де діти вивчали ази вирішування і де були щиро вражені, як блискавично у Петра Короля народжувалися вірші, наприклад ось такий:
Розуміє все Світлана,
Що побачить, на що гляне.
Та чому сумна вона?
За вікном пливе весна…
Мабуть віршики, що мала, В неї котики украли?
Петро був окрилений тим, що його прийняли членом Спілки Письменників України, був повен творчих планів і задумів. Однак їм не судилося збутися. Петро Макарович Король трагічно, за загадкових обставин загинув 10 липня 1994 року.
У передмові до збірки поезій літературної студії «Мрія», де вміщено твори і Петра Короля, читаємо про нього:
«Студійний Гомер Петро Король з просвітленим баченням філософії життя».
У 1995 році друзі — Володимир Забаштанський, Василь Герасим'юк, Ольга та Іван Майбороди, Сергій Цушко — здійснили посмертне, за словами редактора Дмитра Чередниченка, «найповніше видання віршів чудового поета Петра Короля, що так несподівано і передчасно відійшов». Видання складається з двох книг — одна призначена для дорослих, друга — для дітей.
Окремі твори автора виходили в дитячій періодиці різних часів — журналах: «Малятко», «Соняшник», «Барвінок», «Дошкільне виховання», а також у поетичних альманахах «Жива вода», «Радосинь», багатьох інших. Декілька його творів увійшли до посібника «Андрійкова книжка» (автор — Галина Кирпа, у співавторстві) та багатьох інших підручників, читанок для молодших школярів. А «дорослі» твори — до чисельних збірок поезій. Окремі його твори настільки подобалися вчителям та вихователям, що вони від руки переписували їх, щоб користуватися на заняттях. Поета називають майстром короткого жанру, який за лише декілька рядків вміє розкривати сутність важливих понять. А ще відмічають, що він мав дар дивитися на світ дитячими очима.
Вірші Короля для дітей було видано кількома книжечками: «У веселому трамваї» (1980 р. Київ, «Веселка», надруковано накладом 125000 примірників[3]), «Лісовий експрес», «Чарівні двері», «Не піду з садка додому» (спільно з Ніною Дергач і Миколою Зайцем), «Вечір під осиками», «Вірші для дітей».
Деякі твори поета увійшли до науково-методичних рекомендацій 2016 року літератури для виховання дітей дошкільного віку, а саме його вірші: «Півник-дудар», «Котик умивається», «Лісові дзвіночки», «Козлик», «Заячі рукавиці», «Жабка», «Чому літо бабине?», «Павутинки», «Сніжинки», «Навесні», «Небо й нічка»[4], входили вірші поета і в попередні подібні рекомендації[5]. А «Національний куррікулум» Республіки Молдова рекомендує вірш П. Короля «У веселому трамваї» для позакласного читання учнів 1 класу, які вивчають предмет «Українська мова і література»[6].
Після смерті поета його твори продовжують друкуватися в підручниках[7], поетичних збірках для дітей, на різноманітних веб-сайтах[8][9][10][11][12][13].
- У ВЕСЕЛОМУ ТРАМВАЇ (Вірші для найменших дітей), онлайн-збірка[14].
- Метелик слухає росу, онлайн-збірка[15].
- Оповідання «Снігова баба і зайчик» (Надруковане у «Ой, весела в нас зима». Збірка віршів, оповідань, казок. Редактор-упорядник Станіслав Вишенський. Художних Людмила Постних. Київ, «Веселка», 1986, стор. 70 — 71.)[16].
- «Чорнобривці» — Гімн села Бобриця[17].
- Вірш «Навесні»[18].
- Вірш «Щедрий заєць»[19].
- Вірш «Простудилася весна»[20].
- Пісня «Прилети, зозуле», слова — Петро Король, музика — Василь Деркач[21].
- ↑ Вступив до Спілки за рекомендацією Дмитра Чередниченка[1]
- ↑ Чередниченко, Дмитро (10 липня 2019). Чистий, як совість сама. До роковин Петра Короля. tekstover.in.ua (укр.). ТекстOver. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Котлярська, Катерина. Спогадами про Бобрицю поділилась вчителька — Людмила Афанасіївна Грекова. bobrytsya.kiev.ua (укр.). Bobritsya smart village. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро (1980). У веселому трамваї (PDF). chytanka.com.ua (укр.). Читанка/«Веселка». Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Здіховська, Т.В. (17 жовтня 2016). ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ — робоча навчальна програма та методичні рекомендації з курсу (PDF). evnuir.vnu.edu.ua (укр.). МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Педагогічний інститут, Кафедра філології та методики початкової освіти. с. 52. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ “УКРАЇНСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ” (PDF). mon.gov.ua (укр.). Міністерство освіти та науки України. 2012. с. 257, 258. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ НАЦИОНАЛЬНЫЙ КУРРИКУЛУМ Начальное образование (PDF). mecc.gov.md (укр.). Міністерство освіти, культури та досліджень Республіки Молдова. 16 жовтня 2018. с. 54. Процитовано 21 липня 2024.
- ↑ Захарійчук, Мар’яна (2021). Українська мова та читання (PDF). lib.imzo.gov.ua (укр.). № 1. Інститут модернізації змісту освіти. с. 118, 145. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Вірші про весну: красиві українські поезії для дітей і дорослих. maximum.fm (укр.). Радіо «Максимум». 1 березня 2021. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Вірші. leleka.dnepredu.com (укр.). Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №29 "Білий лелека". Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Прокудіна, Юлія (6 жовтня 2023). Літературні твори для раннього дошкільного віку за програмою "Українське дошкілля" (за новою редакцією). naurok.com.ua (укр.). «На урок» освітній проект. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Веселі віршики про дитячий садок. moieptashenia.com (укр.). Моє пташеня. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Тема: "Про цінне і важливе". vstart.com.ua (укр.). Українська академія дитинства. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ МОВЛЕННЄВЕ ДЖЕРЕЛЬЦЕ УКРАЇНИ (методичні поради та дидактичний матеріал). dspace.hnpu.edu.ua (укр.). Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. 2019. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро. МЕТЕЛИК СЛУХАЄ РОСУ. Вірші для найменших дітей. abetka.ukrlife.org (укр.). Весела абетка. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро. МЕТЕЛИК СЛУХАЄ РОСУ. tekstover.in.ua (укр.). ТЕКСТOVER. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро. Оповідання "Снігова баба і зайчик". mala.storinka.org (укр.). Мала Сторінка. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Ой, село моє, Бобриця - Петро Король -. who-is-who.ua (укр.). Українська конфедерація журналістів. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро (26 квітня 2016). Навесні (PDF). nashavira.ukrlife.org (укр.). № 4-5 (337-338). «Наша віра», газета. с. 9. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Кравець, Н.П. (2020). Літературне читання 2 клас (PDF). svarog.cx (укр.). Київ, «Либідь», Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. с. 39. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Король, Петро. Дієслово. “Простудилася весна” Петро Король. elpom.com.ua (укр.). Електронний помічник вчителя. Процитовано 20 липня 2024.
- ↑ Прилети, зозуле - Співучі голоси. www.youtube.com (укр.). Народний аматорський колектив Співучі голоси будинку культури села Бобриця Бучанського району Київської області. 9 вересня 2022. Процитовано 20 липня 2024.