Таращанська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таращанська волость[1]
Центр Тараща
Площа 15 062 (1878[2])
Населення 10 558 осіб (1878[2])
Густота 64.1 осіб / км²

Таращанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Тараща.

Станом на 1878[2] рік складалася з 18 поселень, 9 сільських громад. Населення — 10558 осіб (5351 чоловічої статі та 5207 — жіночої), 1862 дворових господарств[1].

Земля волості[1]
Площа, (десятин) У тому числі орної,
(десятин)
Сільських громад 6997 4658
Приватної власності 7799 2154
Іншої власності 266 219
Загалом 15062 7031

Основні поселення волості[3]:

  • Тараща — колишнє власницьке село при урочищі Червоний Горб, 1015 осіб, 182 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Глушки — колишнє власницьке село при урочищі Западинці, 400 осіб, 71 двір, школа, постоялий будинок.
  • Дацьки — колишнє власницьке село при річці Саквовиця, 1025 осіб, 173 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Кошмаков — колишнє власницьке село, 634 осіб, 120 дворів, 2 постоялих будинки.
  • Квітки — колишнє власницьке село при річці Монастирській, 3343 особи, 626 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 лавки, 6 водяних млинів.
  • Селище — колишнє власницьке село при річці Саквовиця, 1120 осіб, 189 дворів, православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних млини, бурякоцукровий завод.
  • Сухини — колишнє власницьке село, 1792 особи, 340 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.

Наприкінці XIX сторіччя волосне правління перенесено до села Селище й волость перейменовано на Селицьку.

Старшинами волості були:

  • 19091913 роках — Мирон Кирилович Максименко[4],[5],[6],[7];
  • 1915 року — Боніфатій Прокопенко[8].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя, 1885, С. 136−137.
  2. а б в Губерніи Центральной земледѣльческой области, 1880, С. III.
  3. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя, 1885, С. 164..
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  7. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  8. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.

Джерела

[ред. | ред. код]