Перейти до вмісту

Косак-Баб'юк Любов Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Любов Олексіївна Коссак-Баб'юк
Народилася23 серпня 1922(1922-08-23)
м. Коломия, Івано-Франківська область
Померла21 липня 2014(2014-07-21) (91 рік)
Львів
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьмузикознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівська державна консерваторія ім. М. В. Лисенка
Галузьмузикознавство
ЗакладЛьвівська державна консерваторія ім. М. В. Лисенка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінькандидат філософських наук

Любов Олексіївна Коссак-Баб'юк (нар. 23 серпня 1922(19220823), Коломия, нині Івано-Франківська область — пом. 21 липня 2014, Львів) — піаністка, науковець, музикознавець, кандидат філософських наук, професор, педагог. Дочка Олекси Коссака, сестра Лідії Коссак.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Любов Олексіївна Коссак (Баб’юк)  народилася 23 серпня 1922 року у м. Коломиї (нині Івано-Франківська область) у сім’ї адвоката Олекси Коссака та учительки музики Олени Курп’як (Коссак).[1]

Навчалася в Коломиї у школі імені Княгині Ольги, жіночій гімназії Українського педагогічного товариства «Рідна школа» та філії Вищого музичного інституту імені М. Лисенка (клас фортепіано Г. Лагодинської). Упродовж 1945 – 1951 років навчалася у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка на фортепіанному факультеті (клас фортепіано Т. Шухевича), з паралельним навчанням (з 1946 року) на історико-теоретичному факультеті  (клас музикознавства С. Людкевича, Р. Сімовича).  Після закінчення навчання в аспірантурі (спеціалізація "Естетика") при філософському факультеті Київського державного університету ім. Т. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса  Шевченка ) у 1955 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Питання соціалістичного змісту і національної форми у радянському мистецтві» і здобула науковий ступінь кандидата філософських наук.[2][3]

Працювала з 1948 р.(починаючи з третього курсу навчання в консерваторії) у Львівському державному музичному училищі (нині Львівський музичний коледж імені С. П. Людкевича), упродовж 1954 – 1992 років у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка).[2]

Померла у Львові 21 липня 2014 року, похована на цвинтарі в Брюховичах, біля Львова.

Науково-педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

У Львівській державній консерваторії  ім. М. В. Лисенка працювала на посадах викладача, від 1966 – доцента, від 1968 – декана фортепіанного факультету, упродовж 1972 –  1986 років  –  завідувача кафедри історії музики, упродовж 1986 – 1992 років – професора кафедри історії музики. Викладала естетику та історію зарубіжної музики. Була автором науково-методичних розробок з питань музичної естетики, історії музики, зокрема історії музичної культури Коломийщини. У  центрі її наукових зацікавлень були проблеми національних особливостей української музики, розвиток музикознавства в Галичині, а також творчість західноукраїнських композиторів і виконавців ХІХ – ХХ ст. – Дениса Січинського, Станіслава  Людкевича, Романа Сімовича, Євгена Козака, Дезидерія Задора, Анатолія Кос-Анатольського, Соломії Крушельницької, Марії Байко, Марії Крих, Лідії Шутко, Олега Криштальського, Володимира Ігнатенка, Богдани Фільц та ін. Рецензувала музичне життя Львова на сторінках місцевої і київської преси.[2][3]

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Деякі питання національних особливостей музики // Пит. історії та теорії укр. музики. Львів, 1960. Вип. 2;
  • Адам Мечиславович Солтис // Укр. рад. музика. К., 1962;
  • Розвиток самодіяльного музичного мистецтва західних областей України за роки радянської влади // Укр. музика. Львів, 1972;
  • Музично-педагогічна діяльність С. П. Людкевича // Творчість С. Людкевича. Київ, 1979;
  • З історії музичного життя Коломиї // Музика Галичини. Львів, 1997. Вип. 2;
  • Мої роздумування про Стефанію Павлишин // Syntagmation. Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства професора Стефанії Павлишин. Ред. - упорядник Л. Кияновська. Львів, 2000. – С. 153 -159.
  • Станіслав Людкевич і музична культура Коломиї // Музика Галичини. Т.VI. Львів, 2001. – С. 109 -114.[2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 2, літера Б. Коломия: Вік. 1998. с. 10—11. ISBN 9665500198.
  2. а б в г Українська музична енциклопедія. Т. 1 (PDF). Українська музична енциклопедія. НАН України, І-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. 7 січня 2021.
  3. а б в Камінський, Віктор (2003). Баб'юк-Коссак Любов Олексіївна. Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Камінський В.Є. Баб'юк-Коссак Любов Олексіївна. Енциклопедія Сучасної України. Т. 2. – Київ : Координаційне бюро  Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2003. С. 41-42.
  2. Любов Коссак-Баб'юк – педагог і музикознавець. До 80-ліття з дня народження / ред. і упоряд. С. Павлишин, Ю. Ясіновський. Львів: БаК, 2002. –  40с. ISBN 966-7265-37-5
  3. Фільц Б. Баб'юк (Коссак) Любов Олексіївна. Українська музична енциклопедія. Т. 1. Київ: НАН України, І-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. ISBN 966-02-4100 (Т.1). С. 113.
  4. Ясіновський Ю. Баб'юк-Коссак Любов, донька Олекси. Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 2, літера Б. Коломия: Вік, 1998. ISBN 966-550-019-9. с. 10-11.

Посилання

[ред. | ред. код]