Перейти до вмісту

Косаревська Анастасія Савеліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Косаревська Анастасія Савеліївна
Народилася24 квітня 1918(1918-04-24)
Придніпрянське, Полтавський район
Померла26 травня 1993(1993-05-26) (75 років)
Київ, Україна
Країна УНР
 СРСР
 Україна
Діяльністьскульпторка, вчителька
Alma materКиївський державний художній інститут (1951)
ВчителіЛисенко Михайло Григорович і Муравін Лев Давидович
Відомі учніОлексієнко Микола Іванович
ЗакладРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка
ЧленствоСпілка радянських художників України
У шлюбі зКосаревський Іван Олександрович

Анастасія Савеліївна Косаре́вська (24 квітня 1918, Старий Орлик — 26 травня 1993, Київ) — українська скульпторка і педагог; член Спілки радянських художників України з 1959 року. Дружина архітектора Івана Косаревського, мати живописця Костянтина Косаревського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 24 квітня 1918 року в селі Старому Орлику (нині село Придніпрянське Полтавського району Полтавської області, Україна). Протягом 1938—1940 років працювала в Управлінні Південно-Донецької залізниці. 1951 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Михайла Лисенка, Льва Муравіна.

Упродовж 1951—1973 викладала скульптуру в Київській художній школі. Мешкала в Києві в будинку на вулиці Димитрова, № 6, квартира № 48. Померла у Києві 26 травня 1993 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузях станкової, монументальної та декоративної скульптури, медальєрного мистецтва, кераміки. Серед робіт:

скульптура
  • барельєф Миколи Гоголя (1953);
  • «За владу рад» (1954, Білоцерківський краєзнавчий музей);
  • «У ланці Героя Соціалістичної Праці Ганни Кошової» (1955—1956);
  • «Ганна Ко­­шова» (1956);
  • «Учителька» (1960);
  • «А ти, моя Україно, безталанна вдово!..» (1961);
  • «На діяльність Тараса Шевченка» (1961);
  • «Така її доля (Моя мати)» (1964);
  • «Бетонниця» (1967).
кераміка
  • «Вітаю хлібом»;
  • «Збирання винограду»;
  • «Кобзар»;
  • «Бандуристка»;
  • «Вчителька»;
  • «Вишивальниця»;
  • «Замріяна»;
  • «Подружки» (1973);
  • «Пісня про кохання» (1984);
  • «Мамай» (1985).

Створила серію декоративних тарелей «Бережи природу» (1979); авторка медалі «Євген Адамцевич» (1984).

Брала участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1952 року.

Література

[ред. | ред. код]