Коста Абрашевич
Коста Абрашевич | ||||
---|---|---|---|---|
серб. Коста Абрашевић, Kosta Abrašević мак. Коста Абраш, Коста Абрашевиќ | ||||
Народився | 29 травня 1879 Охрид, Північна Македонія[1] | |||
Помер | 20 січня 1898 (18 років) Шабаць, Королівство Сербія[1] | |||
Країна | Османська імперія Королівство Сербія | |||
Діяльність | поет, письменник | |||
Сфера роботи | поезія[2] | |||
Мова творів | сербська | |||
| ||||
Коста Абрашевич у Вікісховищі | ||||
Коста Абрашевич (серб. Коста Абрашевић, Kosta Abrašević; мак. Коста Абраш (Абрашевиќ); * 29 травня 1879 року, Охрид,— † 20 січня 1898 року, Шабац) — сербський та македонський робітничий поет. Вважається національним поетом Македонії[3],[4],[5]. Батько був сербом, мати — гречанкою (за іншими версіями ні[6]). У 1894 році вперше ознайомився з соціалістичними ідеями.
В творах «Пісня», «Раб», «Бушуй, вітре» (1897) та інших закликав до боротьби проти насильства та визиску, оспівував солідарність робітників. У творчості відбилась незрілість пролетарської ідеології в сербському робітничому русі. Визначні реалістичні твори: «Червона» (1893), «Робочий трудиться» (1893), «Злодій» (1896), «Яма» (1897), «В шахті» (1897).
У 1903 році вийшла посмертна збірка поезій. Твори перекладені на російську, болгарську, албанську, угорську та румунську мови. Вірші стали піснями на музику С. Анджеліча (S. Anđelić) та М. Живковича (M. Živković).
У 1880 році в Белграді було утворено хорову спілку, яка пізніше отримала назву «Абрашевич».
У 1905 році в Белграді було утворено культурно-просвітницьку робітничу спілку «Абрашевич».
- ↑ а б Абрашевич Коста // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Тоциновски Васил, Стојановска-Друговац Јованка, Наумов Никола, Миронска-Христовска Валентина. Коста Абраш: (125 години од раѓањето), (материјали од научниот собир одржан во домот на културата «Григор Прличев» Охрид, 6 јуни 2004). Скопје: Институт за македонска литература, 30 стр. (мак.).
- ↑ Тоциновски Васил. Интимниот поетски разговор на Коста Абраш како колективно меморирање Институт за македонска литература, 2005. ISBN 9989-886-57-1.— Стр. 15-30 (мак.).
- ↑ Тодоровски Гане. Македонската критика за XIX книжевен век. Скопје: Феникс, 2005, 242 стр. ISBN 9989-33-147-2 (мак.).
- ↑ Стојан Ристески «Мајката на Коста Абраш не била Гркинка». Нова Македонија. — ISSN 0350-4298. — 49, 16558[16557] (26 февруари 1993), стр. 11 (мак.).
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
- Kosta Abraševič. Песме, Београд 1950 (серб.).
- M. Милоjkoвиh. Коста Абрашевић. Живот и рад. Београд, 1951 (серб.).