Перейти до вмісту

Костомаров Віталій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Костомаров Віталій Григорович
рос. Костомаров Виталий Григорьевич Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився3 січня 1930(1930-01-03)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 березня 2020(2020-03-26) (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, русист, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФілологічний факультет МДУd (1952)
Московський державний лінгвістичний університет (1953) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьросійська філологіяd, Лінгвокраїнознавство і мовознавство Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут російської мови ім. В. В. Виноградова РАН Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаректор Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[d] і академік РАОd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d] (1969)
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Костомаров Віталій Григорович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костомаров.

Вита́лий Григо́рьевич Костома́ров (3 січня 1930, Москва — 26 березня 2020, Москва) — радянський і російський лінгвист-русист, доктор філологічних наук (1969), професор (1971), член-кореспондент (1974), дійсний член (1985) і президент (1990—1991) Академії педагогічних наук СРСР.[2][3]

Ініціатор створення Державного інституту російської мови ім. О. С. Пушкіна (1973), директор і перший ректор інституту, з 2001 року — президент ІРМ ім. О. С. Пушкіна.

У 1990—2003 роках — президент Міжнародної асоціації викладачів російської мови і літератури (МАПРЯЛ). Головний редактор журналу «Русская речь» (1996—2019). Заслужений діяч науки Російської Федерації (1995). Лауреат Державної премії СРСР (1979) і Премії Президента Російської Федерації (2001).[4][5]

Біографія

[ред. | ред. код]

Син історика, професора Академії суспільних наук при ЦК КПРС Г. Д. Костомарова (1896—1970).[6]

Закінчив російське відділення філологічного факультету МДУ (1952, екстерном), англійське відділення перекладацького факультету Московського державного педагогічного інституту іноземних мов ім. М. Тореза (1953) і аспірантуру Інституту мовознавства АН СРСР.

Кандидат філологічних наук (1955, дисертація «Словообразование русских глаголов с инфинитивом на -ить»). Член КПРС з 1958 року. Працював перекладачем, потім викладачем і керівником кафедри російської мови ВПШ при ЦК КПРС; у 1964—1966 роках — завідувач сектором культури мови Інституту російської мови АН СРСР. З 1966 року — директор Науково-методичного центру російської мови при МДУ ім. М. В. Ломоносова.

У 1969 році на факультеті журналістики МДУ захистив докторську дисертацію «Некоторые особенности языка печати как средства массовой коммуникации.[7] На материле современной русской газеты».

Генеральний секретар (1967—1990), президент (1990—2003), віцепрезидент МАПРЯЛ. Голова експертної ради ВАК РФ з філології та мистецтвознавства (1999—2011).

Член Президії РАО (відділення освіти та культури), входив до складу піклувальної ради Міжрегіонального суспільного фонду «Центр розвитку міжособистісних комунікацій»[8]. Член редколегії журналу «Русский язык за рубежом»[9].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Спеціаліст у галузі сучасної російської лексикології та стилістики, соціолінгвістики, методики викладання російської мови як іноземної.

Один з учнів і послідовників академіка Віктора Володимировича Виноградова. У співавторстві з Є. М. Верещагіним досліджував зв'язки мови і культури, обґрунтував особливий науковий напрямок — лінгвокраїнознавство (книги «Мова і культура», вийшла шістьма виданнями, «Лінгвокраїнознавча теорія слова» та ін.).

Основні праці

[ред. | ред. код]

Загальна кількість публікацій перевищує 600.[10]

  • Культура речи и стиль. — М., 1960.
  • Программа КПСС о русском языке. — 1963.
  • Русский язык на газетной полосе. — М., 1970.
  • Русский язык на газетной полосе. — М.: Изд-у МГУ, 1971.
  • Язык и культура: новое в теории и практике лингвострановедения (в соавторстве). — Удостоена премии АПН СССР им. Н. К. Крупской. 5 изданий: 1973, 1976, 1983, 1990, 1994.
  • Русский язык среди других языков мира. — 1976.
  • Методическое руководство для преподавателей русского языка как иностранного (в соавторстве). — 1976, 1978, 1984.
  • Лингвострановедческая теория слова (у співавторстві). — 1979.
  • Жизнь языка. — 1984, 1992.
  • Методика преподавания русского языка как иностранного (у співавторстве). — 1990.
  • Мой гений, мой язык: размышления языковеда в связи с общественной дискуссией о языке. — 1991.
  • Языковой вкус эпохи: из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. — 3 издания: 1994, 1995, 1997.
  • Читая и почитая Грибоедова (у співвторстві). — 1998.
  • Языковой вкус эпохи. — СПб.: Златоуст, 1999.
  • Старые мехи и молодое вино (у співавторстве). — 2001.
  • Мирознание вне и посредством языка. В поисках новых путей развития лингвострановедения: гипотеза (лого)эпистемы (2002, у співавт.)
  • Наш язык в действии. Очерки современной русской стилистики. — М.: . — М.: Гардарики, 2005.
  • Рассуждения о формах текста в общении. — 2008, 2010.

Співавтор і редактор ряду навчальних посібників для загальноосвітньої школи та іноземних студентів, зокрема, комплексу «Русский язык для всех» (26 перевидань, відзначений Державною премією СРСР).

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
  2. ↑ Посол русского языка. pushkin.institute (рос.). Архів оригіналу за 20-03-29. Процитовано 28 березня 2020.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29.03.2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ МАПРЯЛ (рос.). ru.mapryal.org. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  5. ↑ Избранные статьи из разных номеров журнала «Русская речь». gramota.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28-03-2020.
  6. ↑ Новодевичье кладбище. Костомаров Григорий Дементьевич (1896-1970). nd.m-necropol.ru. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 28 березня 2020.
  7. ↑ Цена метафоры, или Преступление и наказание Синявского и Даниэля / Сост. Е. Великанова. — М., 1989. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28.03.2020.
  8. ↑ Структура. www.ruscenter.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 28 березня 2020.
  9. ↑ Высшая школа журналистики и массовых коммуникаций (рос.). jf.spbu.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 28 березня 2020.
  10. ↑ В. Г. Костомаров на сайте Фонда «Русский мир». russkiymir.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2011. Процитовано 15 лютого 2012.
  11. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 3 января 1980 года № 1340 «О награждении члена-корреспондента Академии педагогических наук СССР Костомарова В. Г. орденом Дружбы народов». Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 28.03.2020.
  12. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 04.06.1999 г. № 700 (рос.). Президент России. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  13. ↑ Постановление Центрального комитета КПСС и Совета министров СССР от 1 ноября 1979 года № 978 «О присуждении Государственных премий СССР 1979 года в области науки и техники». Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 28.03.2020.
  14. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 30.11.2001 г. № 1374 (рос.). Президент России. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  15. ↑ Пушкинская премия 2018. pushkinpremia.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  16. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 18.10.1995 г. № 1053 (рос.). Президент России. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 28 березня 2020.
  17. ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 25.09.2014 № 309-рп ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 28 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Костомаров_Віталій_Григорович