Костюченко Олександр Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костюченко.
Костюченко Олександр Андрійович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження22 вересня 1975(1975-09-22)
Демидів, Київська область
Смерть11 липня 2014(2014-07-11) (38 років)
Панченкове, Луганська область
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 72 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Костюченко Олександр.

Олекса́ндр Андрі́йович Костюче́нко (нар. 22 вересня 1975(19750922) — пом. 11 липня 2014) — старший сержант 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни на Сході України.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 1975 року в Демидові Вишгородського району Київської області. Закінченив Демидівську середню школу, здобув дві вищі освіти, займався холодильним обладнанням. Полюбляв ловити рибу.

Мобілізований Вишгородським військоматом 26 березня 2014 року. Старший механік-водій, 72-га окрема механізована бригада. Родині не говорив що є на фронті — казав що знаходиться в Житомирі.

Загинув близько 19-ї години 11 липня 2014 року через спрацювання вибухового пристрою — на маршруті руху військової техніки біля села Панченкове. Тоді ж загинув солдат Віталій Михайлов.

Похований в селі Демидів Вишгородського району Київської області.

Без Олександра лишились мама Марія Олександрівна, дружина Тетяна, син Андрій та дочка Марина.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • в Демидівській школі відкрито пам'ятну меморіальну дошку Олександру Костюченку[1].
  • відзнака Президента України «За участь в Антитерористичній операції» № 213657 від 17 лютого 2016 року (посмертно).
  • відзнака ГО «Всеукраїнське об'єднання „Ми Українці“» — «Червона Калина» 1 ступеня (посмертно).
  • 10 вересня 2020 року рішенням Вишгородської міської ради № 67/3 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Вишгород» (посмертно).[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Пам'ять про героя — у серцях і граніті. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  2. ↑ Вручено посвідчення «Почесний громадянин Вишгорода» родинам загиблих в АТО. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костюченко_Олександр_Андрійович&oldid=43536967