Котвіцький Володимир Вікторович

Зовнішні відеофайли
	Герої не вмирають! Володимир Котвіцький

Котвіцький Володимир Вікторович
Котвіцький Володимир Вікторович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	20 липня 1994; Вироби, Поліянівська сільська рада, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Україна
Смерть	13 травня 2014 (19 років); Рівне, Генічеський район, Херсонська область, Україна
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2013-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	26 АБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котвіцький.

Володи́мир Ві́кторович Котві́цький (20 липня 1994, Вироби, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Україна — 13 травня 2014, Рівне, Генічеський район, Херсонська область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Народився на Житомирщині в селі Вироби, що належить до Поліянівської сільської ради, у багатодітній селянській родині, де був наймолодшим поміж шістьох братів. Займався спортом, здобував призові місця в районних шкільних змагання. 2012 року закінчив Житомирський професійний ліцей харчових технологій за спеціальністю «оператор комп'ютерного набору, контролер-касир», заочно навчався у Вінницькому технічному коледжі. Весною 2013 року призваний для проходження строкової військової служби у лавах Збройних сил. У квітні 2014-го мав би повернутися до дому, але через російську збройну агресію проти України термін служби було подовжено.

Старший солдат, старший навідник гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, в/ч А3091, м. Бердичів.

Навесні 2014 року підрозділи бригади були спрямовані на Херсонщину для посилення охорони адміністративного кордону з окупованим російськими військами Кримом.

13 травня 2014-го поблизу села Рівного Генічеського району, під час пересування підрозділу з однієї позиції на іншу в ході навчань, сталася пожежа й вибух в одній з самохідних гаубиць 2С19 «Мста-С». Загинули резервіст сержант Віктор Верещак та старший солдат строкової служби Володимир Котвіцький, двоє отримали опікові поранення різного ступеня тяжкості, — солдат Роман Огурківський зазнав важких опіків — 85 % шкіри, солдат Антон Піотровський — опіків 2 ступеню. П'ятий військовослужбовець зі складу екіпажу залишився неушкодженим. Поранених санітарним літаком доставили в одну з військово-медичних установ Міністерства оборони^[1]^[2].

Похований у селі Вироби. Залишилися батьки Віктор і Галина, п'ять старших братів, наречена.

Нагороди

Наказом МО України № 243 від 22.05.2014 р. нагороджений відзнакою нагрудний знак «Знак пошани» (посмертно).

Вшанування пам'яті

7 травня 2015 року на місці загибелі двох військовослужбовців 26-ї бригади біля с. Рівного Генічеського району відкрито та освячено пам'ятний знак^[3].

У серпні 2015 року в Бердичеві на території військової частини 26-ї артилерійської бригади відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в ході проведення антитерористичної операції. На пам'ятнику викарбуване й ім'я Володимира Котвіцького^[4].

27 листопада 2015 року на фасаді Житомирського професійного ліцею харчових технологій відкрито меморіальні дошки випускникам Олександру Атаманчуку та Володимиру Котвіцькому^[5].

Примітки

↑ В Херсонській області від вибуху САУ загинули два артилериста з бердичівської бригади [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Під час протистоянь на Сході України загинуло 9 військовослужбовців з Житомирської області, 4 — отримали поранення. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 13 червня 2017.
↑ В Генічеському районі встановили пам'ятний знак загиблим військовим 26 артбригади
↑ У Бердичеві відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в АТО. Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 13 червня 2017.
↑ Герої не вмирають! У Житомирі відкрили меморіальні дошки ще двом бійцям АТО. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 13 червня 2017.

Джерела

Котвіцький Володимир Вікторович [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Старший солдат Котвіцький Володимир Вікторович [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
У військовій частині вшанували пам'ять загиблих товаришів [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.] // Земля Бердичівська, 15 травня 2016.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] В Херсонській області від вибуху САУ загинули два артилериста з бердичівської бригади [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Під час протистоянь на Сході України загинуло 9 військовослужбовців з Житомирської області, 4 — отримали поранення. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 13 червня 2017.

[3] В Генічеському районі встановили пам'ятний знак загиблим військовим 26 артбригади

[4] У Бердичеві відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в АТО. Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 13 червня 2017.

[5] Герої не вмирають! У Житомирі відкрили меморіальні дошки ще двом бійцям АТО. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 13 червня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]