Коукал андаманський
| Коукал андаманський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Андаманський коукал (острів Північний Андаман)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Centropus andamanensis Beavan, 1867[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Centropus sinensis andamanensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коука́л андаманський[3] (Centropus andamanensis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[4]. Мешкає на Андаманських і Кокосових островах в Індійському океані. Раніше вважався підвидом рудокрилого коукала, однак був визнаний окремим видом[5][6].
Довжина птаха становить 38-48 см, вага 234 г. Самиці є дещо більшими за самців. Забарвлення голова, верхньої частини спини і нижньої частини тіла варіюється від охристого до сірого, решта спини і крила рудувато-коричневі, крила мають бронзові края, хвіст бронзовий. Райдужки червоні, червонувато-карі або жовті, дзьоб і лапи чорні[7].
Андаманські коукали мешкають на Андаманських островах та на островах Коко і Тейбл в архіпелазі Кокосових островів. Вони живуть в тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях і садах, в мангрових заростях, на рисових полях і плантаціях цукрової тростини. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також дрібними жабками і ящірками. Гніздування припадає на сезон дощів (з травня по липень). Гніздо робиться з гілок, трави і листя, розміщується на деревах. В кладці 2-3 яйця[8].
- ↑ BirdLife International (2016). Centropus andamanensis. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ Beavan, RC (July 1867). Newton, Alfred (ред.). The Avifauna of the Andaman Islands. The Ibis. London: John Van Voorst. 3 (IX): 314—334.
I only procured two specimens, the best of which was sent to the Asiatic Society's Museum, and the other unfortunately got destroyed (from Tytler's notes as quoted by Beavan)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ S. Dillon Ripley; Bruce M. Beehler (1989). Ornithogeographic Affinities of the Andaman and Nicobar Islands. Journal of Biogeography. 16 (4): 323—332. doi:10.2307/2845224. JSTOR 2845224.
- ↑ Payne, RB (2005). The cuckoos. Oxford University Press. с. 239. ISBN 0-19-850213-3.
- ↑ Ali, S; SD Ripley (1981). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 3 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 244—245.
- ↑ Butler, AL. The birds of the Andaman and Nicobar Islands. Part 2. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 12: 555—571. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |