Перейти до вмісту

Кочубеївка (станція)

Координати: 49°44′31″ пн. ш. 34°58′11″ сх. д. / 49.74194° пн. ш. 34.96972° сх. д. / 49.74194; 34.96972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Кочубеївка

Полтава — Люботин
Південна залізниця
Сумська дирекція
с. Петрівка


Вокзал станції Кочубеївка
49°44′31″ пн. ш. 34°58′11″ сх. д. / 49.74194° пн. ш. 34.96972° сх. д. / 49.74194; 34.96972
Рік відкриття 1871 (153 роки)
Тип проміжна
Відстань до Києва, км 396
Відстань до Харкова, км 104
Відстань до Полтава-Південної, км 36
Відстань до Люботина, км 80
Код станції 448906 ?
Код «Експрес-3» 2204529 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Кочубеївка. Карта розташування: Полтавська область
Кочубеївка
Кочубеївка

Кочубеївка — проміжна залізнична станція 4-го класу Сумської дирекції Південної залізниці на електрифікованій лінії Полтава — Люботин між станціями Божків (17,1 км) та Скороходове (8,5 км. Розташована в селі Петрівка Полтавського району Полтавської області.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1871 року, в ході будівництва залізничної лінії Полтава — Харків.

У 19001907 роках очільником станції був міщанин Зюбан Степан Михайлович.

Станом на 1902 рік відвантаження зі станції складало 300 тис. пудів (близько 200 тис. пудів збіжжя)[1].

29 грудня 2006 року на станції Кочубеївка відбулося урочисте відкриття нової електрифікованої дільниці Божків — Коломак та розпочалося курсування приміських електропоїздів сполученням Полтава — Коломак та Гребінка — Коломак[2].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Кочубеївка зупиняються приміські електропоїзди сполученням Гребінка — Полтава — Огульці[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Россія. Полное географическое описаніе нашего Отечества. Подъ общимъ руководствомъ П.П.Семенова-Тянъ-Шанскаго. Томъ VII. Малороссія. — С.-Петербург, 1903. Изданіе А.Ф.Дебріена, (стор. 292)
  2. Історія електрифікації залізниць (2000—2004) (рос.).
  3. Розклад руху приміських поїздів по станції Кочубеївка на сайті poizdato.net.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]