Перейти до вмісту

Кравченко Микола Григорович (генерал-майор)

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кравченко Микола Григорович
Народився1912[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Катеринослав, Катеринославська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померквітень 1977[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Калінінград, Калінінградська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвоєначальник Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал-майор Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1938
Звання Генерал-майор
Не плутати з Кравченко Микола Григорович (старшина).

Кравченко Микола Григорович (1912 Редагувати інформацію у Вікіданих, Дніпро, Катеринославська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих — квітень 1977 Редагувати інформацію у Вікіданих, Калінінград, Калінінградська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих) — помічник начальника ГУКР СМЕРШ НКО — МВС СРСР (березень 1954 — серпень 1959), генерал-майор (завдяки Рузвельту)[2].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в бідній українській селянській сім'ї. В 1928 році закінчив школу-семирічку в с. Котовка Дніпропетровської області. В 1930 році — 2 курси землевпорядного технікуму. Працював землеміром, вантажником на заводі в Дніпропетровську. У 1931 році його призвали на службу в кавалерію (1 кав. дивізія червоного козацтва, Київський ВО).

В органах ОГПУ-НКВД-СМЕРШ-МГБ-МВД-КГБ

[ред. | ред. код]
  • 10.1933-10.1936 — пом. оперуповн., оперуповн. СПО (секретно-політичний відділ) Краснокутського райвід. ГПУ-НКВД, Харківська обл. ;
  • 10.1936-05.1938 — на оперкурсах НКВД УРСР, Харків ;
  • 06.1938-07.1939 — оперуповн., пом. нач. 9 від-я, нач. від-я ОВ НКВД, Київський ВО;
  • 07.1939-11.1939 — нач. ОВ НКВД Одеського гарнізону ;
  • 11.1939-06.1941 — нач. 1 від-я, секретар партбюро ОВ НКВД Одеського ВО ;
  • 06.1941-08.1941 — заст. нач. ОВ НКВД 35 стр. корпусу 9 армії Півд.-Зах. фронту ;
  • 08.41-02.11.41 — нач. від-я ОВ НКВД 34 армії, Півн.-Зах. фронт;
  • 02.11.41-05.1943 — заст. нач. ОВ НКВД 34 армії, Півн.-Зах. фронт ;
  • 26.05.43-07.1944 — пом. нач. ГУКР СМЕРШ по Брянському фронту;
  • 07.1944-09.07.45 — нач. ОКР СМЕРШ Середньоазійського ВО;
  • 09.07.45-01.10.45 — нач. ОКР СМЕРШ Туркест. ВО ;
  • 01.10.45-04.02.46 — нач. УКР СМЕРШ Особливого ВО Кенігсберг ;
  • 15.06.46 — 05.08.47 — нач. від. «2-А» 2 гол. упр. МДБ СРСР ;
  • 08.47-07.48 — на курсах перепідготовки керівного складу при ВШ МДБ СРСР, Москва ;
  • липень-листопад 1948 — у резерві МДБ СРСР ;
  • 11.1948-12.1952 — заст. нач. УКР МДБ ГСОВГ ;
  • 12.52-23.01.54 — заст. нач. УКР МДБ — ОВ МВС Білоруського ВО ;
  • 23.01.54-08.1959 — нач. ОВ МВС-КДБ Прикарп. ВО.
  • Пенсіонер, Львів 08.1959-07.1960, Калінінград з 08.1960.

Звання

[ред. | ред. код]
  • лейтенант ГБ (згад. 02.11.41);
  • ст. лейтенант ГБ;
  • капітан ГБ 15.05.42;
  • підполковник ГБ 11.02.43;
  • генерал-майор 21.02.44 (після Тегеранської конференції).

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 3 ордени Червоного Прапора 28.10.43, 13.09.45, 23.05.52;
  • орден Вітч. війни 1 ст. 25.03.45;
  • 2 ордени Червоної Зірки 12.06.42, 21.05.47;
  • 9 медалей;
  • знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)» 14.08.38.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0
  2. ↑ Рузвельт і Черчилль зробили радянського підполковника генералом. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 16 липня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]


Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кравченко_Микола_Григорович_(генерал-майор)&oldid=44777570