Кречкова
| Село
|
Кречкова (пол. Krzeczkowa) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 101 особа (2011[1]).
Село розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Красичина, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 55 кілометрів на південний схід від центру воєводства— міста Ряшів.
За деякими джерелами село Кречкова існує вже від початку 15 ст.[2] Згадується як власність Михайла з Холовиць. Напочатку існування села назва варіювалась як Кречкова Воля , що потім стала вважатись деякою частиною села.
В 1507 році в селі вже існувала православна церква, що по деяким джерелам стояла в зовсім іншому місці від наступних.[2]
Спочатку село входило в склад королевщини староства Перемиського, в 15 ст. стало відʼєднаним і стало центром неміського староства з трьох сіл : Вільшан, Холовиць і власне Кречкової.
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
Також варто згадати те що в 1626 році Кречкова та навколишні села часто страждали від Турецької навали.[2]
В XVII ст засновником і патроном парафії був староста кречковський Феліціан Левицький.
У 1880 р. Кречкова належала до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 760 жителів і 3 на землях фільварку (всі — греко-католики, за винятком кількох римо-католиків).[3]
У 1939 році в селі проживало 1100 мешканців, з них 1070 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 5 поляків, 5 євреїв[4]. Село входило до об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[5]. В лютому 1941 в селі був організований колгосп ім.Хрущова.[6]
В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[7]. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
За указом імператора в селі Кречкова як і в інших селах Галичини було проведено перший земельний кадастр 1785-1787 років.
За даними кадастру власником села на той час був Йозеф Грабʼя Рогала Левицький а описувати кордони допомагали
такі жителі села :
Війт - Сенько Війтів (Senko Woytow)
Пересічний - Андрій Гречаник (Andrzej Hreczanik)
Іван Хомʼяк (Iwan Chomiak)
Старший з громади - Іван Фок (Iwan Foc)
Андрій Олесик (Andrzej Olesik)
Старий лісник - Іван Місєчков (Iwan Misieczkow)
В селі існували такі ниви:
- Огроди
- Могилки
- Вихадова
- Кривуля
- Гора Мутова
- Лаз
- Грабник
- Ровенець
- Кіков
- Горб Ушиви
- Камʼяна гірка
- Папортно
- Ділець
- Під Дебрами
- Гора Савчина
- Полюйки
- Максимовичі
- Лясів
рисунок 1928 року,
розібрана у 1963 р.
| Назва церкви | Роки Існування | Матеріал |
|---|---|---|
| Церква Успіння Пр. Богородиці | 1507-? | Деревʼяна |
| Церква Архангела Михаїла | 1700-ті - 1906(розібрана) | Деревʼяна |
| Церква Успіння Пр. Богородиці | 1906-1918 | Мурована |
| Каплиця | 1926-1932 | Деревʼяна |
| Церква Успіння Пр. Богородиці | 1935(Відновлена) - 1963 | Мурована |
Перша деревʼяна церква в селі існувала вже в 1507 році. До 1906 р. у селі була дерев’яна трьох купольна церква .У 1935 р. на місці попередньої мурованої у 1906 р. і зруйнованої під час війни українці відбудували муровану греко-католицьку церкву Успіння Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вільшани Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Розібрана поляками заселеними у село після виселення українців у 1963 році.
За деякими даними священника села вбили чи 18 липня 1944 чи 2 вересня 1945[8] , можливо це два різних парохи . 18 липня парох села Богдан Семків був замордований поляками.[9] А 2 вересня поляки замордували пароха який їхав на відправу служби у Купній.
З 1863 року в парафії існувала парохіяльна школа, що в 1874 стала філіальною.
В 1911 школа розділилась та було відкрито 4 школи: Двоклясову в Вільшанах, одноклясову в Кречковій, Мільнові і Холовицях.
Спочатку школа існувала як школа з руською мовою навчання, потім почала згадуватись як школа з навчання Української мови та літератури.
| Рік | Кількість |
|---|---|
| 1911 | 153 |
| 1912 | 153 |
| 1914 | 450(загалом в парафії) |
| 1928 | 114 |
В 1934 році в селі реєстрували гурток національно-українського педагогічного товариства "Рідна Школа" ім. Тараса Шевченка. В 1936 українське спортивно-гімнастичне товариство "Сокіл". А в 1931 читальню Просвіти.
| Рік | Кількість парафіян | Рік | Кількість Парафіян |
|---|---|---|---|
| 1848 | 525 | 1893 | 748 |
| 1849 | 515 | 1894 | 645 |
| 1856 | 496 | 1895 | 752 |
| 1857 | 492 | 1896 | 756 |
| 1858 | 495 | 1897 | 756 |
| 1859 | 476 | 1898 | 756 |
| 1863 | 476 | 1899 | 756 |
| 1870 | 478 | 1900 | 756 |
| 1869 | 486 | 1901 | 858 |
| 1873 | 578 | 1902 | 858 |
| 1874 | 553 | 1903 | 865 |
| 1875 | 598 | 1904 | 865 |
| 1879 | 634 | 1905 | 865 |
| 1880 | 636 | 1906 | 865 |
| 1881 | 636 | 1907 | 865 |
| 1883 | 649 | 1908 | 881 |
| 1884 | 711 | 1910 | 893 |
| 1885 | 711 | 1911 | 913 |
| 1886 | 714 | 1912 | 951 |
| 1887 | 716 | 1913 | 951 |
| 1888 | 719 | 1914 | 984 |
| 1889 | 719 | 1918 | 780 |
| 1890 | 720 | 1926 | 923 |
| 1891 | 726 | 1928 | 925 |
| 1932 | 924 | ||
| 1934 | 957 | ||
| 1937 | 1014 | ||
| 1938-39 | 1030 |
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 56 | 16 | 37 | 3 |
| Жінки | 45 | 10 | 32 | 3 |
| Разом | 101 | 26 | 69 | 6 |
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Historia. Parafia Olszany (pl-PL) . Процитовано 20 вересня 2024.
- ↑ Krzeczkowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 772. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Організовуються нові колгоспи. — Виробляємо замки з відходів. Збруч (укр.). Процитовано 20 вересня 2024.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ СТОСУНКИ В 1942—1947 РОКАХ У ДОКУМЕНТАХ ОУН ТА УПА (PDF).
- ↑ Неповний рахунок жертв УКЦеркви, що були переслідувані й загинули у межах комуністичної Польщі | Патріярхат (укр.). 3 листопада 2020. Процитовано 19 вересня 2024.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |