Перейти до вмісту

Кречко Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Михайлович Кречко
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження5 вересня 1925(1925-09-05)
Місце народженняПорошково (тепер Закарпаття)
Дата смерті25 лютого 1996(1996-02-25) (70 років)
Місце смертіЛуцьк
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР, Україна
Професіякомпозитор, хоровий диригент
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
КолективиЗакарпатський народний хор
Національна заслужена академічна капела України «Думка»
ПартіяКПРС
НагородиНародний артист УРСР
ДітиКречко Наталія Михайлівна

Миха́йло Миха́йлович Кречко́ (5 вересня 1925(19250905), Порошково — 25 лютого 1996, Луцьк) — український хоровий диригент, композитор, педагог, публіцист, культурно-громадський діяч, народний артист УРСР, керівник відомих хорових колективів: Заслужений академічний Закарпатський народний хор, Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА», хор Київської опери (Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 вересня 1925 року в селі Порошковому (тепер Перечинського району Закарпаття). В 1954 році закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування Е. Скрипчинської[1], по класу вокалу І. Паторжинського. З 1972 року її викладач[2], з 1990 року — професор.

У 19541969 роках — художній керівник і головний диригент Закарпатського народного хору, у 19691983 роках — директор і художній керівник Державної хорової капели «Думка»[3], з 1983 року — головний хормейстер дитячого музичного театру в Києві.

Також викладав у Київській консерваторії. Серед його учнів народний артист України Еміл Сокач, заслужений діяч мистецтв О. Тарасенко, головний хормейстер дитячого музичного театру А. Масленнікова[4].

Могила Михайла Кречка

Помер у 70-річному віці від серцевого нападу 25 лютого 1996 року в Луцьку, де очолював журі Міжнародного конкурсу хорових колективів імені Лесі Українки[5]. Похований у Києві на Байковому кладовищі разом з родиною (ділянка № 49а, 50°24′59.55″ пн. ш. 30°30′5.4″ сх. д. / 50.4165417° пн. ш. 30.501500° сх. д. / 50.4165417; 30.501500).

Меморіальна дошка Михайлові Кречку біля аудиторії № 52 Національної музичної академії України

Родина

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]
Нагородний кубок І Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хорового мистецтва ім. Михайла Кречка

У листопаді 2015-го у Порошкові відкрито меморіальну дошку Михайлу Кречку (скульптор Іван Цубина)[6].

Зокрема, постать митця неодноразово ставала предметом розвідок вітчизняних дослідників хорового мистецтва — М. Кравчук, Ю. Ткач, О. Лігус, А. Масленнікової, Н. Кречко, О. Кравчука.

Композиторська творчість Михайла Михайловича теж є об'єктом уваги у сучасній хоровій практиці. Зокрема, його твори широко використовуються у репертуарі вітчизняних хорових колективів. Серед відомих популяризаторів і шанувальників творчості композитора — Закарпатський академічний народний хор, камерний хор «Київ», «Хрещатик», ужгородський камерний хор  «Cantus»хор  Київської опери, академічний студентський хор «ANIMA» КНУКіМ, камерний хор «Moravski» тощо.

2010 року у стінах Національної філармонії України відбулася «Хорова асамблея пам'яті Михайла Кречка»[7], у 2015 році на цій же сцені, за ініціативи Н. Кречко відбувся «Вечір пам'яті народного артиста України, професора М. М. Кречка з нагоди його 90-річчя»[8]. 30 вересня 2015 р. у залі художнього музею ім. Й. Бокшая відбувся концерт камерного хору «Cantus» з нагоди 90-ї річниці від дня народження М. Кречка за ініціативи учня митця, Е. Сокача[9].  5 листопада 2020 р., навіть при карантинних обмеженнях, за ініціативи учениці диригента, А. Масленнікової у залі Київської опери відбувся концерт хору театру (керівник А.  Масленнікова) «Душа, окрилена піснею» до 95-ти річчя від дня народження[10], участь у якому, зокрема як диригент, взяла донька Н. Кречко.

Важливим, у популяризації постаті митця є реалізація І Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хорового мистецтва ім. Михайла Кречка[11], що відбувся 25 березня 2023 р. на базі Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора за ініціативи конкурсу «Голоси Яскравої країни». Гран-прі конкурсу здобув Студентський хор Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової (кер. Галина Шпак)

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Авторські твори:

  • «Чом, чом земле моя»
  • «Коломийки»[12]

Обробки українських (закарпатських) народних пісень:

  • «Віє вітер, віє буйний»
  • «Віночок українських закарпатських народних пісень» («За горою високою», «Пішов Іван в полонину косити», «Не ходь, Янку»)
  • «Гайчі, сину, гайчі» (колискова пісня) (для жіночого хору)
  • «За горами, за лісами»
  • «Засвистали козаченьки»
  • «Іванку, Іванку»
  • «Їхав козак на війноньку»[13]
  • «Летів пташок понад воду»[14]
  • «Не пий, коню, воду»
  • «Не рубай ліщину»
  • «Ой зацвіла рожа трояка»
  • «Ой на горі пень дуплавий»
  • «Ой на горі та женці жнуть»
  • «Ой на плаю»[15]
  • «Ой у лузі та ще й при березі»
  • «Ой у полі три криниченьки»[16]
  • «Паде дощ»[17]
  • «Я лелію поливаю»

Духовна музика:

  • «Многая літа»[18]
  • «Літургія Святого Іоанна Золотоустого»
  1. «Алилуя»
  2. «Антифон перший. Псалма 103»
  3. «Вірую»
  4. «Господи помилуй»
  5. «Достойно є»
  6. «Єдин свят»
  7. «Мала Ектенія»
  8. «Ми таємно з себе»
  9. «Милість спокою»
  10. «Нехай буде ім'я Господнє»[19]
  11. «Нехай повні будуть уста наші»
  12. «Отця і сина»
  13. «Отче наш»
  14. «Потрійна Ектенія»
  15. «Прийдіть і поклонімся»
  16. «Святий Боже»
  17. «Слава… Єдинородний»
  18. «У Царстві Твоїм»
  19. «Хваліте Господа»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кречко М. Натхненна музикою, сповнена доброти / М. Кречко // Виконавські школи вищих навчальних закладів України: тематичний збірник наукових праць. — Київ, 1990. —С. 156.
  2. Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — Київ: Муз. Україна, 2013. — С. 261, 366.
  3. Кречко М. «Думкою» окрилені літа: [спогади хормейстера] / Михайло Кречко // Музика. — 2000. — № 6. — С. 24—25 : фот.
  4. Анжела Геннадіївна Масленнікова ⋆ Київська Опера. Головна (укр.). Процитовано 9 квітня 2023.
  5. Хорова асамблея пам'яті Михайла Кречка
  6. На Закарпатті встановили меморіальну дошку Михайлу Кречку (ФОТО). MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 9 квітня 2023.
  7. Михайло Кречко.
  8. Вечір пам’яті народного артиста України Михайла Кречка. Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 9 квітня 2023.
  9. В Ужгороді відбувся концерт пам’яті Михайла Кречка - PMG.ua – новини Мукачева та Закарпаття. pmg.ua. Процитовано 9 квітня 2023.
  10. Михайло Кречко: душа, окрилена піснею ⋆ Київська Опера. Головна (укр.). 5 вересня 2020. Процитовано 9 квітня 2023.
  11. І Всеукраїнський фестиваль-конкурс хорового мистецтва ім. Михайла Кречка тривав в Ужгороді (відео). Karpat.in.ua (укр.). 28 березня 2023. Процитовано 9 квітня 2023.
  12. М. Кречко "Коломийки" виконує хор "Anima" диригує - Наталія Кречко (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  13. "Animam Lignum" (Древо душі) | Академічний студентський хор «ANIMA» КНУКіМ (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  14. Камерний хор "Хрещатик" (М. Кречко) - Летів пташок понад воду (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  15. М. Кречко "Ой на плаю" виконує Академічний студентський хор "ANIMA" КНУКіМ | 2007 (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  16. Михайло Кречко "Ой у полі три криниченьки" виконує академічний хор "Anima", КНУКіМ (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  17. Михайло Кречко "Паде дощ" виконує академічний хор "Anima", КНУКіМ (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  18. Михайло Кречко "Многая літа" (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  19. "Нехай буде ім'я Господнє" М. Кречко з Літургії Іоанна Златоустого (укр.), процитовано 9 квітня 2023

Література

[ред. | ред. код]
  • Лігус О. М. Добрий геній українського хорового мистецтва. Академічне хорове мистецтво України: (історія, теорія, практика, освіта): колективна монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. С. 95—100.
  • Лісецький С. Михайло Кречко — видатний музичний діяч, хоровий диригент і композитор. Культура і життя. 2020.  № 18 (25 верес.)С. 6
  • Масленніков А. Душа, окрилена піснею. Українська музична газета. 2020. № 3.  С. 2.
  • Полищук Т. Хоровая асамблея памяти Михаила Кречко — знаменитого украинского хорового дирижера. День. 2001. 16 февр. С. 7.  (рос.)
  • Кравчук О. О. Михайло Кречко: творча біографіка Митця у соціокультурному вимірі. «Молодіжна наука КНУКіМ — 2021. Культурно-мистецька освіта у викликах часу» : зб. мат. конф. Київ: КНУКіМ, 2021. С. 92-95.
  • Кравчук О. О. Михайло Кречко. Творчий портрет Митця. Молода музикологія КНУКіМ: наука і практика — 2021 : зб. мат. наук.-практ. конф. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 33-39.
  • Кравчук О. О. Педагогічна діяльність Михайла Кречка: методи, традиції, спогади. Молоді музикознавці : зб. мат. ХХІІ міжн. наук.-практ. конф. Київ: Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра, 10-12 січня 2022. С. 54-55.
  • Кравчук О. О. Методико-педагогічні засади Михайла Кречка у вихованні диригентів-хормейстерів. Молода музикологія — 2022: наука і практика: зб. мат. Всеукр. наук.-практ. конф. 10-11 листопада, 2022, Київ. Київ: КНУКіМ. С. 19-20.
  • Кравчук О. О. Україноцентричність поглядів Михайло Кречка в українській культурі. Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарних наук у сучасному соціокультурному просторі : зб. мат. всеукр. наук.-практ. конф. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 158—160.
  • Кравчук О. О. Освітні традиції хорової школи М. Кречка, як елемент наслідуваності поколінь. Освітні виклики соціокультурної сфери. Імплементація європейських цінностей в аудіовізуальній культурі в умовах воєнного часу : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 13 жовт. 2022 р. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 39-42
  • Кравчук О. О., Гуменюк Т. К. Самоідентифікація митця: життєві та творчі аспекти (на прикладі життєтворчості Соломії Крушельницької та Михайла Кречка). Соломія Крушельницька — королева світової оперної сцени (до 150-річчя з дня народження): мат. наук.-практ. інтер.-конф., м. Київ, 19 жовтня. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 144—147.
  • Kравчук О. О. Композиторська діяльність Михайла Кречка як фактор утвердження національної самоідентифікації. Стан та перспективи розвитку культурологічної науки: матер.  VІІІ Міжн. наук.-практ. конф. 22 груд. 2022. Миколаїв: МФ КНУКіМ, 2022. С. 52-54.
  • Кравчук О. О. Методико-практичні принципи Михайла Кречка при роботі зі студентами-хормейстерами (порівняльний аналіз). Питання культурології. Київ: видавничий центр КНУКіМ. 2022. № 39. С. 172—181. https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256923
  • Кравчук О. О. Світоглядний україноцентризм життєтворчості Михайла Кречка. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне: РДГУ. 2022. № 41. С. 81-87. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi40.549
  • Кравчук О. О. Національні освітні традиції: кристалізація хорової школи Г. Верьовки та Е. Скрипчинської-Верьовки крізь призму спадкоємності. Українське академічне вокально-хорове мистецтво: методико-педагогічний, історико-музикознавчий дискурс: колективна монографія. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 111—140. https://doi.org/10.31866/978-966-602-363-9.111-140
  • Кравчук О. О., Гуменюк Т. К. Національноорієнтована самоідентифікація митця (на прикладі творчого шляху Соломії Крушельницької та Михайла Кречка). Питання культурології. 2022. № 40. С. 44-53. https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269354

Посилання

[ред. | ред. код]