Очікує на перевірку

Крива Кузнеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крива Кузнеця.

Крива Кузнеця (англ. Kuznets curve) — економічна гіпотеза про те, що в країнах, які стоять на ранніх щаблях економічного розвитку, нерівність доходів спершу зростає, але в міру зростання економіки має тенденцію знижуватися. Цю гіпотезу вперше висунув 29 грудня 1954 року економіст Саймон Кузнець, її оформили у вигляді перевернутої U-подібної кривої[1].

Сутність

[ред. | ред. код]

В даній гіпотезі, в якій, аналізуючи розподіл доходів серед різних груп населення, американський макроекономіст Саймон Кузнець висунув гіпотезу про те, що в країнах, які стоять на ранніх щаблях економічного розвитку, нерівність доходів спершу зростає, але у міру зростання економіки має тенденцію знижуватися. Це припущення пізніше лягло в основу так званої «кривої Кузнеця»[2].

Кузнець розглядав зміну у розподілі доходів, що викликається економічним зростанням, як його наслідок. Він висунув припустив, що нерівність у продуктивності призводить до високого рівня доходів в індустріальному секторі та збільшення його частки в економіці, сприяючи зростанню нерівності. Природний перерозподіл робочої сили з галузей з низькою продуктивністю праці (наприклад, сільське господарство ) у галузі з більш високою продуктивністю (промисловість) призводить до поступової появи та зміцнення тенденції на зниження нерівності доходів[3][4][5].

Цим самим, Кузнець, практично змоделював різницю у ефекті між економічним ростом та економічним розвитком.

Економічний ріст — це [просто] ріст кількісних показників галузів економіки[6], а економічний розвиток — це ріст якісних показників, які впливають на технологічний прогрес, соціальний рівень життя і забезпечення, охорону здоров’я і медицину, доступність і розвиток освіти[7].

Оцінки

[ред. | ред. код]

Французький економіст Тома Пікетті книзі «Капітал у XXI столітті» на основі статистичних даних виступив з критикою припущення про тенденції зниження нерівності доходів з економічним зростанням[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • John Tierney (20 квітня 2009). Use Energy, Get Rich and Save the Planet. New York Times. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015. Includes links to Further reading
  • Tierney, John (20 квітня 2009). The Richer-Is-Greener Curve. New York Times. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 14 березня 2015.
  • Tierney, John (22 квітня 2009). More on Kuznets curves. New York Times. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 14 березня 2015.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kuznets S (1955). Economic Growth and Income Inequalit (PDF).
  2. The New School for Social Research. Wikipedia (англ.). 13 березня 2023. Процитовано 15 березня 2023.
  3. Palma, J. G. (26 січня 2011). Homogeneous middles vs. heterogeneous tails, and the end of the ‘Inverted-U’: the share of the rich is what it's all about. Cambridge Working Papers in Economics (англ.). Процитовано 15 березня 2023.
  4. Kuznets, Simon. 1955. Economic Growth and Income Inequality. American Economic Review 45 (March): 1–28.
  5. Vuong, Quan-Hoang; Ho, Manh-Tung; Nguyen, Hong-Kong To; Nguyen, Minh-Hoang (3 грудня 2019). The trilemma of sustainable industrial growth: evidence from a piloting OECD’s Green city. Palgrave Communications (англ.). Т. 5, № 1. с. 1—14. doi:10.1057/s41599-019-0369-8. ISSN 2055-1045. Процитовано 15 березня 2023.
  6. Економічна Теорія (PDF). 2018. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2018. Процитовано 15 березня 2023.
  7. Економічний розвиток та економічне зростання. 2013. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 15 березня 2023.
  8. Thomas Piketty (2014). Capital in the Twenty-First Century. Belknap Press. ISBN 978-0674430006