Кривотинська сільська рада
| Кривотинська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Коростенська округа Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Ємільчинський район | ||
| Адм. центр | с. Кривотин | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 14 листопада 2017 року | ||
| Код КОАТУУ | 1821783200 | ||
| Облікова картка | Кривотинська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 12 | ||
| Голова ради | Тичина Любов Андріївна | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 70,835 км² | ||
| Населення | 566 | ||
| Густота | 7,99 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 4 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Хмельницького, 49, с. Кривотин, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11213 | ||
| |||
Кривотинська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Ємільчинському районі Коростенської і Волинської округ, Київської і Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Кривотин.
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Кривотин
- с. Косяк
- с. Малий Кривотин
- с. Яменець
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 3 017 осіб, кількість дворів — 595[1].
Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 2 985 осіб (з перевагою населення німецької та польської національностей), дворів — 541[2].
Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 2 728 осіб[3].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 828 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 566 осіб[4].
Рада складалась з 12 депутатів та голови.
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Тичина Любов Андріївна | Сільський голова, 1959 року народження, освіта, член Партії регіонів | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Тичина Любов Андріївна | Сільський голова, 1959 року народження, освіта вища, позапартійна | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[5]
Створена 1923 року, в складі слобід Кривотин, Яменець та колоній Близниця, Косяк, Крупошин і Стовпецька Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Емільчинського району Коростенської округи. 25 січня 1926 року колонії Косяк та Стовпецька виділені в окрему, Косяцьку сільську раду Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району. 5 лютого 1933 року, відповідно до постанови Київського облвиконкому «Про переведення Колцько-Кривотинської сільради Лугинського району до Кривотинської сільради Емільчинського району», до складу ради включено с. Колцький Кривотин (згодом — Малий Кривотин) та хутір Великоднє ліквідованої Колцько-Кривотинської сільської ради Лугинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року х. Великоднє не значився на обліку населених пунктів[6].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Кривотин, Малий Кривотин та хутори Близниця, Крупошин і Яменець[7].
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради приєднано с. Косяк ліквідованої Косяцької сільської ради Ємільчинського району. 2 вересня 1954 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 1087 «Про перечислення населених пунктів в межах районів Житомирської області», села Близниця, Крупошин та Яменець передані до складу Михайлівської сільської ради Ємільчинського району. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих рад області», Михайлівську сільську раду ліквідовано, села Близниця, Крупошин та Яменець повернуті в підпорядкування ради[6].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Близниця, Кривотин, Косяк, Крупошин, Малий Кривотин та Яменець[8].
9 грудня 1985 року села Близниця та Крупошин зняті з обліку населених пунктів[6].
Припинила існування 14 листопада 2017 року через об'єднання до складу Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[9].
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 127. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 15. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Національні меншини в Україні. 1920-1930-ті роки (PDF). https://babynyar.org/. с. 58. Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 83, 204, 222, 330, 534, 549, 552, 561. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 171. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.