Кривчик
село Кривчик | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Дунаєвецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020050230037757 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1493 |
Населення | 412 |
Площа | 2,935 км² |
Густота населення | 207,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32447 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°48′37″ пн. ш. 26°49′49″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 26.83028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
281 м |
Водойми | річка Тернава |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Кри́вчик — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
В 1493 році село згадується під назвою Криве. Ряд археологічних знахідок дають підстави вважати історію поселення значно давнішою. В околицях села знайдено поселення епохи пізнього палеоліту на звивистих берегах річки Тернава, а на горі Грабина збереглися рештки скіфського городища.
Станом на 1888 рік в селі діяло близько 5 водяних млинів.
З архівних документів відомо що станом на 1905 рік в селі діяли: 1 православна церква, 1 єврейська молитовна школа, церковно-приходська школа, урядницький пункт, винокурня та цегельний завод. В наш час в селі можна знайти залишки старих погребів, у яких найвірогідніше зберігалася продукція винокурні.
Кінці 40-х — на початку 50-х років село було пов'язане з діяльністю загонів Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. Чи не найпотужнішу мережу конспіративних квартир мав саме Дунаєвецький надрайоний провід ОУН. Наприклад, конспіративні квартири були у селах: Зеленче, Нестерівці, Гірчична, Руда-Гірчичнянська, Іванківці, Кривчик, Чаньків, Ганівка, Стріхівці, Глушківці, Томашівка, Кадиївка.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади[1].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[2].
Колишній орган місцевого самоуправління — Рахнівська сільська рада.
Наприкінці XIX століття, зусиллями генерала та члена Державної Думи — Михайла Георгійовича (Єгоровича) Крупецького, у селі будується палац. Двоповерхова будівля з верандами поєднує в собі стилі бароко та пізньої готики. Особливістю маєтку є чотириповерхова восьмигранна вежа з годинником. Від залишків колишнього парку, фруктового саду, оранжереї та теплиць збереглись лише невеличкий фонтан та штучне озеро. Після жовтневого перевороту спадкоємці палацу втекли закордон. Сама будівля спочатку 2 роки слугувала піонерським табором, потім будинком відпочинку на 47 місць, інтернатом для незрячих. У 1945 році після закінчення Другої світової війни в будівлі розміщувався інтернат для інвалідів війни, яким нікуди було повертатися. З 1978 р. він був реорганізований у психоневрологічний інтернат, діючий і тепер.
-
Комплекс споруд садиби Крупинських
-
Комплекс споруд садиби Крупинських 2019 рік
-
Палац
-
Флігель
-
Палац
-
Водяний млин (травень 2020 року)
-
Вид на млин (травень 2020 року)
-
Деталь (травень 2020 року)


Серед природних пам'яток села варто відмітити товтру «Грабина», що розташована на південно-західній околиці. Гора є відомим місцем серед туристів адже з неї можна насолодитися панорамними видами на все село та навколишні місця. Крім того на Грабині розташовані малі печери, які у місцевому фольклорі нерідко пов'язують з повстанською діяльністю Устима Кармалюка, хоча достовірних свідчень цього немає.
Населення становить 412 осіб.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)
- ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Кривчик [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.].
- tutbuv.com — Забутий Кривчик [Архівовано 22 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- Krzywczyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 802. (пол.)
- Крылов А. — Населенныя мѣста Подольской губерніи, 1905. (рос.)
- Список Землевладельцев Ушицкого уезда на 1914 год.(рос.)
- Гульдман В. К. — Справочная книжка Подольской губернии, 1888, с.568 (рос.)
- Шеверногий Ю. — Кривчик — не «забуте Богом село»! [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимир Кроль, Володимир Кроль, Сергій Єрмаков — Вічний камянець — Кривчик, загадкова перлина Поділля [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |