Кричевський Давид Львович
| Кричевський Давид Львович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 10 (22) листопада 1894  |
| Смерть | січень 1942 (47 років) |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} СРСР |
| Навчання | Інститут цивільних інженерівd |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Ленінград |
Давид Львович Кричевський (1892, Ромни — 1942, Ленінград) — радянський архітектор, представник конструктивізму. Автор проєктів безлічі громадських будівель в Санкт-Петербурзі[1][2][3][4] .
Батьки Кричевського були купець 2-ї гільдії Лев Давидович Кричевський і Сара (Софі) Ісаківна, уроджена Бродська. Давид Львович Кричевський закінчив Інститут цивільних інженерів в Петрограді .
- Виборзький Палац Культури (спільно з архітектором О. І. Гегелло, 1925—1927)[5]
- Будинок культури Московсько-Нарвського району (співавтор О. І. Гегелло, конкурс 1925 здійснення — 1927). Нині — Будинок культури ім. Горького[6][7]
- Лікарня імені Боткіна (співавтори: О. І. Гегелло, Г. А. Симонов, відкритий конкурс ОАХ, 1927—1930)
- Будинок технічного навчання (спільно з архітектором О. І. Гегелло, 1930)[7]
- Будинок культури Іжорського заводу в Колпіно (спільно з архітектором О. І. Гегелло, 1932—1938)
- Кінотеатр «Гігант» (спільно з архітектором О. І. Гегелло, 1933—1935)
- Школа на Моховій вулиці, 19 (спільно з архітектором О. І. Гегелло, Є. Г. Груздевою 1920-1930-е)
- Навчальний корпус Технологічного інституту з боку Московського проспекту (спільно з архітектором О. І. Гегелло, 1920-1930-е)
- Палац культури імені І. І. Гази (спільно з архітектором О. І. Гегелло, 1930—1935)[7]
- Будівля школи на проспекті Стачок, 94-96 (спільно з архітектором Є. Г. Груздевою, 1935)
- Будівля школи на Таврійській вулиці, 21 (спільно з архітектором Є. Г. Груздевою, 1936)
- Палац піонерів — нові корпуси (співавтор: О. І. Гегелло, 1936—1937)
-
Будинок культури ім. Горького -
Виборзький Палац Культури -
Будинок технічного навчання -
Палац культури імені І. І. Гази
- ↑ Кричевский Давид Львович [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] (abgerufen am 27. Februar 2018).
- ↑ Исаченко В. Г.: Зодчие Санкт-Петербурга. XX век.. Лениздат, St. Petersburg, S. 664.
- ↑ Ежегодник Ленинградского отделения Союза советских архитекторов. Выпуск 1-2 (XV—XVI). Leningrad, S. 78–91, 144, 148, 177.
- ↑ Кирикова Л. А.: А. И. Гегелло. Архитектурная графика в собрании Государственного музея истории Санкт-Петербурга. In: Труды государственного музея истории Санкт-Петербурга. Nr. 13, S. 127–170.
- ↑ Жилой дом Выборгского товарищества для устройства постоянных квартир, Дворец культуры «Выборгский» с двумя жилыми корпусами [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] (abgerufen am 26. Februar 2018).
- ↑ Дворец культуры им. А. М. Горького [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.] (abgerufen am 19. April 2018).
- ↑ а б в Кириков Б. М., Штиглиц М. С.: Архитектура ленинградского авангарда. Путеводитель. Коло, St. Petersburg, ISBN 9785901841495.
- Ежегодник Ленинградского отделения Союза советских архитекторов. Выпуск 1-2 (XV—XVI). Ленинград. 1940 г. Стр. 78-91, 144, 148, 177.
- Труды государственного музея истории Санкт-Петербурга. Выпуск 13. СПб. 2006 г. «А. И. Гегелло. Архитектурная графика в собрании Государственного музея истории Санкт-Петербурга». Сост. — Кирикова Л. А. Стр. 127—170.
- Зодчие Санкт-Петербурга. XX век. Сост. Исаченко В. Г. СПб.: «Лениздат». 2000 г. Стр. 664.
