Перейти до вмісту

Круп'янське

Координати: 48°9′40″ пн. ш. 26°4′9″ сх. д. / 48.16111° пн. ш. 26.06917° сх. д. / 48.16111; 26.06917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Круп'янське
Знак при в'їзді в село Круп'янське
Знак при в'їзді в село Круп'янське
Знак при в'їзді в село Круп'янське
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Волоківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060110040020705
Основні дані
Населення 751
Поштовий індекс 60533
Телефонний код +380 3740
Географічні дані
Географічні координати 48°9′40″ пн. ш. 26°4′9″ сх. д. / 48.16111° пн. ш. 26.06917° сх. д. / 48.16111; 26.06917
Середня висота
над рівнем моря
240 м
Місцева влада
Адреса ради Волока, Чернівецька область, 60413
Карта
Круп'янське. Карта розташування: Україна
Круп'янське
Круп'янське
Круп'янське. Карта розташування: Чернівецька область
Круп'янське
Круп'янське
Мапа
Мапа

CMNS: Круп'янське у Вікісховищі

Кру́п'янськесело в Україні, у Волоківській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Назва

[ред. | ред. код]

Історичні назви села — Урвиколеса, Новоселиця, Пасат.

Історія

[ред. | ред. код]

Найдавніша письмова згадка зафіксована в грамоті воєводи Штефана Великого від 12 серпня 1461 року як Урвиколеса. Документом було підтверджено право Гусіна, княжого присяжного засідателя і руського (українського) парохіального священика в місті Сучаві, та його дружини Марушки, дочки Йона Мунтяну, на володіння селами Молниця, Строїнці та Урвиколеса. У 1503 році боярин Сіма подарував села Урвиколеса та Строїнці Путнянському монастиреві. У 1520 р. було підтверджене право монастиря на цю власність[1].

Назва «Урвиколеса» має українсько-слов’янське походження і відображала складні природні умови східної частини Козминського лісу, де часто рвалися (ламалися) колеса возів, що викликало справедливі нарікання візників.

У середині XVI століття село Урвиколеса згадуються під назвою Новоселиця, тобто «нове селище» Зміна найменування була пов’язана, наймовірніше, зі знищенням села під час воєнних лихоліть і його дещо пізнішим відновленням.

У 1664 році Путнянський монастир виставив село Новоселицю на продаж у зв’язку з браком грошей на оплату державного податку з овець (гостини). Новими власниками стали Стратулат Брага (Браха) та його дружина Аніца. У підтверджувальній князівській грамоті від 9 березня 1664 року зазначено, що село Новоселиця раніше називалося Урвиколеса[2]. У документі вказано, що Новоселиця межувала з селами Строїнці (Буда, тепер – Велика Буда і Мала Буда), Годинешти (Годинівка) і Луковиця.

У період входження краю до складу королівської Румунії село мало назву Пасат, а з утвердженням радянської влади в 1946 році було перейменоване на Круп’янське. Як зазначається в указі президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 року, з метою збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Чернівецької області «село Пасат іменувати село Круп'янське і Пасатську сільську Раду — Круп'янська»[3].

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
румунська 741 98.67%
українська 6 0.80%
російська 4 0.53%
Усього 751 100%

Особистості

[ред. | ред. код]
  • Афтодій Георгій Миколайович - журналіст, літератор, редактор (*22.11.1937 - рік смерті не відомий.)
  • Мазурашу Георгій Георгійович (17 квітня 1971 р., с. Круп'янське Глибоцького району, пізніше - Герцаївського) — спортсмен, спортивний діяч, журналіст, народний депутат України ІХ скликання. Найвищі досягнення у спорті: переможець юнацької першості УРСР з легкої атлетики в приміщенні 1988 р. (800 + 1500 м), переможець І молодіжного чемпіонату України в приміщенні 1992 р. (1000 м), бронзовий призер І Чемпіонату України в приміщенні 1992 р. (1000 м). Закінчив Чернівецький механіко-технологічний технікум (1990), історичний факультет Чернівецького держуніверситету ім. Ю. Федьковича (1995), магістратуру Чернівецького національного університету за спеціальністю «Державна служба» [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] (2009 р.). Писав на спортивну тематику у газети «Університетський вісник», «Відродження». Після закінчення університету працював у кримінальній міліції у справах неповнолітніх Ленінського РВВС м. Чернівці, звільнившись, працював спортивним оглядачем «Нової буковинської газети», видавав до неї спортивний додаток «Спорт-інфо», у 1996—2005 рр. — редактор відділу спорту чернівецької обласної газети «Молодий Буковинець», був автором і ведучим спортивної програми на телеканалі «НБМ» (майбутній 5 канал), готував спортивні сюжети на цьому та інших місцевих телеканалах, ведучий прямих ефірів на телеканалі «Чернівці», з 1996 р. – коментатор футбольних матчів за участю «Буковини», інших спортивних подій. Ініціював і багато років був капітаном аматорської футбольної команди «Преса-ТБ», яка грала пропагандистські товариські матчі та турніри. З 12 квітня 2005 р по 30 вересня 2008 р. — начальник відділу з питань фізичної культури і спорту Чернівецької обласної державної адміністрації. З травня 2011 р. — директор Чернівецького обласного центру фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх». Член Національної спілки журналістів України. Лауреат конкурсу серед журналістів «Україна олімпійська» (2004), переможець фотоконкурсу Національного Олімпійського комітету України (2009). Нині працює над «Літописом буковинського спорту» та «Історією буковинського спорту в особах».

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Старий Берладський шлях, 2023.
  2. Documente bucovinene de T. Balan. Vol. 3. — P. 12-13
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Чернівецької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

SportBuk.com [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.]