Перейти до вмісту

Путнянський монастир

Координати: 47°51′58″ пн. ш. 25°35′48″ сх. д. / 47.866° пн. ш. 25.59652778° сх. д. / 47.866; 25.59652778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Путнянський монастир
47°51′58″ пн. ш. 25°35′48″ сх. д. / 47.866° пн. ш. 25.59652778° сх. д. / 47.866; 25.59652778
Країна Румунія[1]
РозташуванняСучава[1]
Типмонастир
Стильготика
Дата заснування1466

Путнянський монастир. Карта розташування: Румунія
Путнянський монастир
Путнянський монастир
Путнянський монастир (Румунія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Путнянський монастир (рум. Mănăstirea Putna) — православний чоловічий монастир у Румунії, в селі Путна Сучавського повіту. Належить Румунській Православній Церкві, Сучавсько-Радівецьке архієпископство Молдавсько-Буковинської митрополії. Заснований 1466 року молдавським воєводою Штефаном III. Названий за місцем розташування, на честь Успіння Богородиці. Був одним із найважливіших культурних центрів Молдавського князівства. У монастирській бібліотеці зберігається Путнянське Євангеліє.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Путнянський монастир (рум. Mănăstirea Putna; церк.-слов. монастирь ωт путнои) — українська назва[2].
  • Монастир Путна
  • Успенський монастир

Історія

[ред. | ред. код]

«Успіння Пресвятої Богородиці монастир Путна» є православною святинею часів Молдавського князівства, заснований 1466-го р. воєводою Штефаном ІІІ.

3 вересня 1470 року Путнянський монастир освятив молдавський митрополит Теоктист I[3] у присутності воєводи Штефана ІІІ і членів його родини.

Зведення основних споруд комплексу було завершено 1469 р. Зовнішні укріплення та в'їзні вежі були збудовані до 1481 року.

Монастир був центром слов'янсько-волоської писемності. Сьогодні в ньому знаходяться багато рукописів, церковних цінностей та інших артефактів (зокрема, Путнянське євангеліє). Одним з головних їх дослідників був український філолог Омелян Калужняцький.

Значну увагу Путнянському монастирю приділяв молдавський господар (1634-1653) Васілє Лупул — тесть Тимоша Хмельницького.

Територія монастиря є місцем поховання:

Сьогодні монастир є доволі потужним центром паломництва північної Румунії.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. Українські грамоти XV ст… 1965:118, 124; Північна Буковина її минуле і сучасне… 1969:34.
  3. Mitropolitul Teoctist I al Moldovei [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.] // Păcurariu, Mircea. Dicționarul Teologilor Români, Bucharest: Editura Univers Enciclopedic, 1996.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965.
    • № 59. Стефан воєвода дає грамоту в тому, що він купив у Оани, брата Олекси мечника, за сто двадцять татарських золотих село Балковці і тепер дарує його Путнянському монастиреві (10 вересня 1471 року, Сучава). С. 118—120.
    • № 62. Стефан воєвода дарує Путнянському монастиреві віск, що надходить з Сиретського торгу, млини та село Козминул у Чернівській волості і встановлює межі монастирських угідь (3 квітня 1488 року, Сучава). С. 124—126.

Монграфії

[ред. | ред. код]
  • Буковина: її минуле і сучасне. / під ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. — Париж — Філядельфія — Дітройт: Зелена Буковина, 1956. [1] [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Північна Буковина її минуле і сучасне / В. Курило, М. Лещенко, О. Романець, Н. Сирота, П. Тимощук. — Ужгород: Карпати, 1969.

Довідники

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Путнянський монастир