Перейти до вмісту

Крупське (Стрийський район)

Координати: 49°27′43″ пн. ш. 24°1′48″ сх. д. / 49.46194° пн. ш. 24.03000° сх. д. / 49.46194; 24.03000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Крупське
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський
Тер. громада Розвадівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46100170050082644
Облікова картка с. Крупське 
Основні дані
Засноване 1394
Населення 1494
Площа 1,7 км²
Густота населення 878,82 осіб/км²
Поштовий індекс 81636[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°27′43″ пн. ш. 24°1′48″ сх. д. / 49.46194° пн. ш. 24.03000° сх. д. / 49.46194; 24.03000
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Водойми р. Дністер
Місцева влада
Адреса ради 81636, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Крупське
Карта
Крупське. Карта розташування: Україна
Крупське
Крупське
Крупське. Карта розташування: Львівська область
Крупське
Крупське
Мапа
Мапа

CMNS: Крупське у Вікісховищі

Кру́пське — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1494 особи.

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі Дністра за одинадцять кілометрів від колишнього районного центру. З півночі над ним піднімається на висоту 397 метрів над рівнем моря гора Крупська.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1487 99.53%
російська 5 0.33%
циганська 1 0.07%
інші/не вказали 1 0.07%
Усього 1494 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село сягає 1394 року[3]. 5 червня 1462 року село Крупсько, Березина і поле Розділ були надані Казимиром IV в управління шляхтичам Бидловським, а в 1569 році ці місцевості перейшли до Чернієвського.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин, а село було спалене волохами і татарами[4]. З 1578 року Крупськом та Березиною володів П.Чарторийський. Обидва ці села займали 12 ланів землі (близько 240 га). Восени 1648 році Крупсько було цілком знищене татарами.

Напад нацистської Німеччини на Польщу селянство краю, у тому числі й села Крупського, використало як сигнал до повстання проти польської влади. Озброєні косами, пилами, сокирами, селяни розігнали місцеву владу і рушили на Розділ, де вдалося їм захопити трохи зброї. Незабаром повстання охопило Березину, Пісочну, Надітичі та інші села. На його придушення із Жидачева було послано каральний загін, який складався з поліції, осадників і частини війська. Вночі карателі увірвалися у Крупсько і почали жорстоку розправу з повстанцями. Село було спалене, а кількох повстанців після катувань заколено багнетами.[5]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. 64. Владислав, польський король, дарує Данилові Задеревецькому села під Галичем i Зудечовом. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902.
  5. Степан Гринчишин. На чолі революційних подій. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]