Ксилографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксилографія
Зображення
Продукція woodcut printd
Описано за адресою moma.org/interactives/projects/2001/whatisaprint/print.html(англ.)
CMNS: Ксилографія у Вікісховищі
Мартін Лютер спалює буллу папи римського, ритина на дереві, 1557 р.

Ксилогра́фія (дав.-гр. ξύλον — дерево і γράφω — пишу, креслю) або деревори́т — гравюра на дереві. Виникла ксилографія в Китаї не пізніше VI століття.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші зразки західноєвропейської гравюри, що їх виконано в техніці обрізної гравюри на дереві, з'явилися на межі XIVXV століть. У 1780-х роках художник і гравер Томас Б'юїк винайшов спосіб торце́вої гравюри на дереві (на поперечному зрізі стовбура твердих порід). Він сам створив ілюстрації до «Загальної історії чотириногих» і двотомної «Історії птахів Британії».

Відома в Україні (в основному на Волині та Галичині) з початку XIV століття. Майже забута у XVIII—XIX століттях, втім до того часу належать роботи київського ієродиякона Севастяна. Мистецтво ксилографії відроджується у 1920-х рр. В цьому стилі працювали Хасевич Ніл, Яків Гніздовський.

Техніка

[ред. | ред. код]

В обрізній гравюрі використовують дошки подовжнього розпилу стовбура дерева.

На відшліфовану поверхню дошки (якщо передбачається тиражувати гравюру на друкарському верстаті, то завтовшки близько 2,5 см) наноситься малюнок, після чого лінії цього малюнка обрізаються з обох боків гострим ножем, а фон вибирається широкими стамесками до глибини 2—5 мм. Після цього дошку можна прокатувати фарбою і виконувати відтиснення на папері.

В колекції Національного музею у Львові є дереворитне двостороннє дерев'яне кліше, виготовлене на липовій дошці розміром 15,2 см х 8,7 см х 1,1 см. Дереворити роботи різних народних майстрів з кожного боку (видно за манерою виконання). З одного боку — поясне зображення Пр. Богородиці у квітчатих ризах з Дитям. Внизу надпис: MATKI NAAYS LESZN (у дзеркальному зображенні). З другого боку — повнофігурне зображення св. Миколая у ризах латинського єпископа. Внизу напис: MIKOLAY.
Це дереворитне кліше в 1920 році передав в музей о. Володимир Куновський, за дорученням свого батька Маркилія Куновського, тоді пароха Церкви Св. Миколая в с. Кривка на Турківщині, яка зберігалася в церкві с. Висоцько Нижнє без практичного застосування, з метою збереження її мистецької вартості для наступних поколінь (запис в книзі надходжень музею за № КВ — 8448).[1]

Майстри ксилографії

[ред. | ред. код]

Галерея дереворитів

[ред. | ред. код]

Дереворити Японії

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Зиновій Куновський, Василь Слободян. Погляд у минуле. Світлини о. Володимира Куновського. — Львів: ПП «Кварт», 2008. — С. 82-83. — ISBN 966-8792-17-3

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]