Перейти до вмісту

Кубаніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кубаніт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураCbn[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаCuFe₂S₃ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 102.CB.55a[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисичорний Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьКуба[d][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Кубаніт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Кубаніт

Кубаніт — мінерал сульфід міді і заліза координаційної будови.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Кубаніт був вперше описаний у 1843 році Августом Брейтгауптом (1791-1873), який більш детально вивчив наданий йому зразок мінералу. Він привіз з Куби до Англії шість бочок невідомого мінералу, щоб провести експерименти з виплавки. Брейтхаупт назвав мінерал кубанітом на честь місця його походження — острова Куба [5].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: CuFe2S3. Містить (%): Cu 22-24; Fe 40-42; S 34-35. Сингонія ромбічна. Густина 4,03-4,18, твердість 3,75. Риса чорна. Блиск металічний. Сильно магнітний. Мідна руда. Бронзово-жовтого кольору з металічним блиском.

Кубаніт зустрічається в рудах високотемпературних сульфідно-нікелевих (Садбері, Канада), контактово-метасоматичних (Т'єрро, шт. Нью-Мексико, США) і золоторудних кварцово-жильних (Морру-Велью, Бразилія) родовищ в асоціації з піротином, пентландитом і халькопіритом. При зміні фіз.-хім. умов розкладається на піротин і халькопірит або пірит і ковелін.

У приповерхневій зоні заміняється вторинними мінералами міді і заліза. Використовується разом з інш. мінералами сульфідних мідно-нікелевих родовищ як мідна руда. Збагачується аналогічно ковеліну. Від назви острова Куба.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]