Кузман Капідан
Кузман Капідан (болг. Кузман Капитан; мак. Кузман Капидан) або Кузман Карамак, або Кузьманський воєвода [1] або Кузьман Кареман) — популярний легендарний герой болгарської [2] [3] а згодом і македонської епічної поезії. Його фігура заснована на історичній особистості, яким спочатку був Хайдук, [4] потім - Сердар в службі Джеладін-бея (алб. Xheladin bej Ohri ), губернатор Охридської каза на початку 19 століття. [5] [6] Він переміг загони грабіжників Османа Муру та Дервіша Муху. За одними легендами, його отруїли вороги, а за іншими його вбили в бою. Його боротьба з бандитами була ще живою серед македонців у 20 столітті, особливо в регіоні Дебар, звідки він воював та звідки він нібито походив. [7] Про нього згадують численні епічні пісні, зокрема «О Арматолос», визначний вірш болгарського поета XIX століття Григора Парлічева . [8]
На початку XIX століття область Охрида належала Османській імперії і мала статус каза санджака Охрі . Її губернатором був Джеладін-бей, якому доводилося підтримувати рівновагу між османською портою з одного боку та Алі-пашею, лідером групи дружинників у сусідньому Пашаліку Яніни, з іншого. [9] Групи Алі-паші часто грабували сусідні території, включаючи територію, підконтрольну Джеладін-бею. Джеладін-бей належав до впливової групи османських чиновників на західних Балканах, які чинили опір реформам, щоб захистити свої володіння, які вони примусово конфіскували у інших людей. Так Джеладін-бей «заробив» близько 100 чифліків на території підконтрольної йому каза. Щоб краще протистояти їм, османам довелося мобілізувати місцевих християн, щоб допомогти своїм регулярним військовим силам охороняти гірські перевали у напрямку до Албанії. [10] Коли Кузман помер, його син Джоре успадкував його посаду і продовжував захищати їх каза своїми силами, що складалися як з албанців, так і з македонських слов'ян. [1]
- ↑ а б Matkovski, Aleksandar (1983). Otpor na Makedonija vo vremeto na turskoto vladeenje. Misla. с. 91. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ История на българската литература: Литература на Възраждането, София, издателство на БАН, 1966, с. 207 [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]. Известни са значителен брй народни песни за героя на поемата Кузман капитан.
- ↑ Ненов, Николай. Българската хайдушка епика, София, 1999, с. 10-11, 38-39.
- ↑ Енциклопедия България, том 3 И-Л, София, Издателство на Българската академия на науките, 1982, с. 624.
- ↑ Makedonska književnost. Školska knj. 1991. с. 133. ISBN 978-86-03-00146-4. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
Kuzman Kapidan je povijesna ličnost iz vremena samozvanog ohridskog vladara Dželadin bega u kojega je on bio kapetan (kapidan).
- ↑ Clava Literalis, Нѣколко думи за сегашното и миналото на Дебъръ, Дебъръ, година І, брой 10, 3 юни 1906, с. 2 Джеладинъ бей е възложил на Кузманъ капитанъ, дебрянинъ, да организира дружини от сънародницитѣ си, за да пази Дебъръ от нападенията на албанцитѣ.
- ↑ Folklore macédonien. 1989. с. 189. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
Споменот за Кузман Капидан, за неговите подвизи во борбата со разбојниците, се уште e жив мегу македонскиот народ, особено во селата на Дебарца каде што дејствувал и од каде, според преданието, потекнувал.
- ↑ Ivanović, Radomir V. (1986). Govor dela: studije i ogledi o makedonskoj književnosti. Novo delo. с. 40. ISBN 978-86-7353-003-1.
Interesantna je napomena Georgi Staleva-Popovskog koji tvrdi da je Skenderbe.j deluje realisticnije nego Kuzman Kapi- dan, junak poeme Seràar i pïScev savremenik.
- ↑ Literaturen zbor. Društvo za makedonski jazik i literatura. 1986. с. 10. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
Џеладин-бег. кој управува во Охридската област, балансира помеѓу султанот и Али-паша Јанински.
- ↑ Macedonia), Institut za nacionalna istorija (Skopje (1970). Istorija makedonskog naroda: Od početka XIX veka do kraja prvog svetskog rata. Zavod za izdavanje ydžbenika Sodžijalističke Republike Srbije. с. xiii, xv. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
...џеладин бег располагао је у охридско преспанском крају са око стотину читлука које је "зарадио" путем конфискације од својих непријатеља.
- Siljan Štrkot i Kuzman kapidan: narodni umotvorbi. Narodna kniga. 1945. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- Iljoski, Vasil; Tošev, Krum (1959). Kuzman Kapidan. Prosvetno delo. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- Kitevski, Marko (1990). Kuzman Kapidan vo spomenot na narodot. Institut za folklor "Marko Cepenkov". Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.