Координати: 49°56′40″ пн. ш. 30°59′53″ сх. д. / 49.94444° пн. ш. 30.99806° сх. д. / 49.94444; 30.99806
Очікує на перевірку

Кузьминці (Обухівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кузьминці
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Рада Кузьминецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA32120130110084953
Облікова картка Кузьминці 
Основні дані
Засноване 1709
Населення 338 осіб
Площа 10,22 км²
Густота населення 16,74 осіб/км²
Поштовий індекс 09232
Телефонний код +380 4573
Географічні дані
Географічні координати 49°56′40″ пн. ш. 30°59′53″ сх. д. / 49.94444° пн. ш. 30.99806° сх. д. / 49.94444; 30.99806
Водойми Мілководні річки Леглич, Руда. Озера Панське і Леглич
Місцева влада
Адреса ради 09232, с. Кузьминці, Юрія Гладченка, буд. 1
Карта
Кузьминці. Карта розташування: Україна
Кузьминці
Кузьминці
Кузьминці. Карта розташування: Київська область
Кузьминці
Кузьминці
Мапа
Мапа

CMNS: Кузьминці у Вікісховищі

Ку́зьминці — село в Україні, у Обухівському районі Київської області. Населення становить 338 осіб[1]. На території села знаходиться завод будівельної кераміки "Кератерм", агрохолдинг "Dan-Farm Ukraine". В межах села знаходиться гирло річки Леглич і гирло річки Руда.

Місце впадання річки Руда в річку Леглич
Місце впадання річки Руда в річку Леглич

Історія

[ред. | ред. код]

Село було утворенно у 1709 році. Сприятливі умови для ведення господарства, близькі водні ресурси і величезні поклади глини в околицях села обумовили його умовний розквіт, на території села було три школи, цегляний та винокурний заводи, а також постоялий двір[2].

Наразі у селі досі функціонує цегляний завод [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.], який надає багато робочих місць місцевим жителям і мешканцям околишніх сіл.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 405 98.54%
російська 6 1.46%
Усього 411 100%

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

На території сіл знаходиться: дитячий садок "Панікарчанський віночок", Відділення "Укрпошти", фельдшерський пункт, церква. Також на території села знаходиться Кузьминецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів із спортмайданчиком на її території.

Через село також проходить автомагістраль регіонального значення Р-32.

Виробництва

[ред. | ред. код]

На території села Кузьминці знаходиться цегляний завод "Кератерм" [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.], а на території об'єднаного із Кузьминцями, села Панікарча філіал аграрного підприємства "Dan-Farm Ukraine" [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Демографія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Веселикоприцьківської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 544 особи, налічувалось 80 дворових господарств, існували школа, постоялий будинок, винокурний завод[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 777 осіб (375 чоловічої статі та 402 — жіночої, з яких 775 — православної віри.

За переписом населення в 2014 році в селі мешкають 338 людей (159 чоловічої статі та 179 — жіночої статі).

Екологічні проблеми

[ред. | ред. код]
  • Влітку село часто зазнає нестачі питної води. Особливо, ситуація була помітна після безсніжної зими 2020-го року.
  • Річки Руда і Леглич під час посушливих сезонів повністю пересихають, через що, популяція риби в них мізерна.
  • Якість питної води по усій території села Кузьминці часто не відповідає нормам і має підвищенний вміст заліза і сірководню, вживати варто з обережністю.
  • Слабкий контроль фермерських господарств призводить до розорення родючих гумосових ґрунтів і зменшення кількості пасовищ для худоби. Також, часте використання хімікатів і забір води для поливу полів наносять шкоду річкам в селі.

Постаті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних