Липовий Ріг
| село Липовий Ріг | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Обухівський |
| Тер. громада | Ржищівська |
| Код КАТОТТГ | UA32120130120062160 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1594 |
| Населення | 303 |
| Площа | 12 км² |
| Густота населення | 25,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08811 |
| Телефонний код | +380 4574 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′49″ пн. ш. 31°7′51″ сх. д. / 49.89694° пн. ш. 31.13083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
191 м |
| Водойми | Чучинка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08811, Київська обл., Миронівський р-н, с.Пії, вул.Бузкова,14 |
| Карта | |
  Липовий Ріг | |
 Липовий Ріг | |
| Мапа | |
| |
Липовий Ріг — село в Україні, входить до Ржищівської громади Обухівського району Київської області. Населення становить 303 осіб.
До 1954 року у селі діяла Липово-Різька сільрада, що входила до Ржищівського району, і єдиним поселенням якої було село Липовий Ріг. У 1954 року сільраду було ліквідовано, а село було віднесено до Піївської сільради Ржищівського району.
Можливе походження назви села Липовий Ріг (як і села Медведівка) повʼязане з тим, що в цих місцях здавна займалися бджільництвом, медоносами.[1]
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Липовий Ріг Ржищівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.[2]
Липовий Ріг — село в 4-х верстах від Гуляник на межі Канівського повіту при вершині струмка Чучинки. Землі зарахованої до села 936 десятин. У 1741 році було 35 хат і 150 осіб здатних до сповіді (вище 7 років); в 1792 році 40 хат, а жителів обох статей 354. Станом на 1864 рік жителів обох статей в 62 дворах було 488. До 19-го століття село зараховувалося до Ржищівського маєтку. Станом на 1864 рік належало поміщику Йосипу Францовичу Перро, що жив у селі Півці Канівського повіту.
Церква Преображенська, дерев'яна, 7-го класу; землі має вказану пропорцію; побудована 1821 року. Попередня нинішньої церкви з дубових кругляків, кілька обтесаних, була побудована в 1732 році, і за прикладом інших тодішніх церков, була покрита соломою. Під час першої візити священиком при ній був Василь, освячений в 1721 році в Переяславі.[3]
У 1887 році маєток колишнього поміщика Владислава Монтрезора було розпродано частинами селянам.
Станом на 1900 рік власницьке село Липоворіг входило до Ржищівської волості Київського повіту Київської губернії. У ньому налічувалося 154 дворів, 865 людей (413 чоловіків і 452 жінок), 999⅓ десятин землі (приблизно 39 — у церков, 919¾ — у селян, 40.5 — у інших станів).
У селі налічувалися православна церква, школа грамоти, кузня і 4 вітряки.[4]
Станом на 1923 рік у селі діяла Липово-Ріжська сільрада і налічувалося 222 господарств, у яких проживало 1039 людей (543 чоловіків і 496 жінок).[5]
У 1923 році село і сільрада були включені до новоутвореного Ржищівського району Київської округи.[5]
27 березня 1925 року село було перечислено до складу Македонського району Київської округи, але вже 3 червня 1925 року Македонський (Ходорський) район було розформовано, і сільраду було повернуто до складу Ржищівського району.[6][7]
У 1926 році у селі налічувалося 224 господарств і 996 людей (474 чоловіків і 522 жінок).[8]
У 1929 році у селі був створений колгосп «Новий шлях».[1]
10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого Липово-Різьку сільраду було приєднано до Піївської сільради Ржищівського району з центром у селі Пії.[9]
30 грудня 1962 року Ржищівський район було ліквідовано, а село і Піївська сільрада увійшли до складу Кагарлицького району Київської області.[10]
4 січня 1965 року село і сільрада увійшли до складу відновленого Миронівського району Київської області.[11]
У 2017–2018 роках село і сільрада увійшли до складу новоутвореної Ржищівської об'єднана територіальна громада із центром у місті Ржищеві.[12][13]
12 червня 2020 року було перезатверджено входження села Липовий Ріг і колишньої Піївської сільради до складу Ржищівської громади.[14]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 298 | 98.35% |
| російська | 5 | 1.65% |
| Усього | 303 | 100% |
У селі бере початок річка Чучинка. На південному заході від села бере початок річка Шевелуха, притока Росави.
- ↑ а б Міста і села України. Київщина: книга друга. — Київ : Українська конфедерація журналістів. Український видавничий консорціум, 2011. — С. 107. Архівовано з джерела 23 грудня 2015
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] - Киев: В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. – [2], V, 763 c. – сторінки 55, 56
- ↑ Список населенных мест Киевской губернии (1900). irbis-nbuv.gov.ua. с. 196. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ а б Список поселень Київщини (1924) [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінка 55
- ↑ ЗУРРСУУ/1925/1/15/Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
- ↑ НАСЕЛЕНІ МІСЦЯ КИЇВЩИНИ. ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ ПЕРЕПИСУ 17 ГРУДНЯ 1926 РОКУ (1927), с. 58. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ Ржищівській територіальній об’єднаній громаді бути. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Ржищівська міська об’єднана територіальна громада - Київська область. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |