Перейти до вмісту

Кунг Ле

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кунг Ле
зображення
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яКунг Ле
ГромадянствоСША США
Народження25 травня 1972(1972-05-25) (52 роки)
 Південний В'єтнам Сайгон, Південний В'єтнам
Місце проживанняСан-Хосе, Каліфорнія, США
Кар'єра у змішаних єдиноборствах
Зріст179 см
Розмах рук175 см
Вагова категоріяСередня (77-84 кг)
Напівважка (84-93 кг)
СтійкаПравобічна
СтильКікбоксинг
Команда«American Kickboxing Academy», «Cung Le's MMA»
ТренерШань Сяньґіан Лю, Хав'єр Мендес, Боб Кук

Кунг Ле (в'єт. Lê Cung; *25 травня 1972, Сайгон (нині — Хошимін), Демократична Республіка В'єтнам) — американський спортсмен в'єтнамського походження, знавець бойових мистецтв широкого профілю (муай тай, кікбоксинг, тхеквондо, американський бокс, професійний боєць змішаного стилю та кіноактор. Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у середній ваговій категорії за версією Strikeforce (2008—2009 роки). Чемпіон світу з кікбоксингу у напівважкій ваговій категорії за версією IKF (2001 рік). Тричі бронзовий призер чемпіонату світу з кікбоксингу за версією WWC (1995, 1997, 1999 роки). Чемпіон США з кікбоксингу у першій важкій (1998—2000 роки) та напівважкій (1999—2000 роки) ваговій категорії за версією ISKA. Чемпіон США з тхеквондо.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кунг Ле народився у В'єтнамі, до трьох років проживав у Сайгоні, звідки був евакуйований разом з матір'ю американськими військовими. Залишив В'єтнам наприкінці війни, за три дні до т.з. «падіння Сайгона» (див. історію Хошиміна).[1] Після кількох місяців перебування у таборі для біженців на Філіппінах його неповна родина оселилась у Каліфорнії, США.

Кар'єра у спорті

[ред. | ред. код]

З промо-стрічок чемпіонату UFC відомі деякі факти з ранньої біографії Кунга Ле. Майбутній багаторазовий чемпіон світу був гнобленим у школі через своє етнічне походження і потребував захисту. Кунг був не спроможний силою протидіяти побиттям і приниженням, тому мати спонукала його до вивчення бойових мистецтв. Серед усього розмаїття єдиноборств, що їх пропонувала соціальна інфраструктура Сан-Хосе, Ле обрав [[тхеквондо] та муай тай. В сьомому класі Кунг почав займатись ще й кікбоксингом. До закінчення школи він двічі ставав всеамериканським бійцем, займав призові місця на чемпіонатах штату та перемагав у змаганнях за національну першість у дисциплінах: американський бокс, кікбоксинг і тайський бокс.

У 1990-х роках Ле зосередився на своїй базовій дисципліні — муай тай. Він брав участь у турнірах із різноманітних ударних єдиноборств, правила яких дозволяли б йому використовувати техніку ушу. Найбільшого успіху Ле досягнув у прикладному розділі ушу — муай тай, а також у кікбоксингу та тхеквондо. У 1995, 1997 та 1999 роках Кунг Ле посідав призові місця на чемпіонаті світу з ушу за версією WWC (тричі завойовував «бронзу»). З 1998 до 2000 року Ле утримував титул чемпіона США з саньда у двох вагових категоріях: напівважкій та першій важкій. У 1998 році виграв кубок США з карате кікбоксингу,[2] де у фіналі провів затяжний бій проти Арне Солдведела, який Ле згодом характеризував в інтерв'ю як один із найтяжчих в кар'єрі. У тому ж році Кунг вперше виступив на турнірі організації «Strikeforce». У першій половині 2000-х років Ле виступав лише під егідою цього чемпіонату, а також у чемпіонаті K-1, декілька разів виступав на Гран-прі K-1 у Лас-Вегасі у супер-боях (поза правилами Гран-прі, як особливій спортивній події).[2]

У «Strikeforce» Ле поступово перейшов від змагань з комплексних єдиноборств до змішаних єдиноборств. Перший бій за цими правилами він провів у 2006 році, і, залишаючись непереможеним протягом наступних двох років (всі перемоги — нокаутом), отримав право змагатись за титул чемпіона світу зі змішаних бойових мистецтв за версією «Strikeforce», який тоді належав досвідченому чемпіону Френку Шемроку. У їх насиченому бою Шемрок отримав перелом руки, аутсайдер[3] же Ле здобув титул чемпіона. Захист титулу Кунг не проводив, і за деякий час відмовився від чемпіонських амбіцій, взявши перерву у спорті. У грудні 2009 року він повернувся в клітку «Strikeforce» для не титульного бою проти ветерана Скотта Сміта, якого перемагав у домінуючій манері, але наприкінці бою допустив помилку і був нокаутований. Ця поразка, перша за багато років, була реваншована Ле за півроку: Сміт був нокаутований коронним заднім ударом ногою з розвороту.

У 2011 році Кунг Ле підписав контракт з UFC — де-факто вищою лігою змішаних бойових мистецтв. У першому ж бою Ле виступив проти екс-чемпіона світу Вандерлея Сілви. В ході поєдинку, одного із найвидовищніших і найтяжчих у кар'єрі Кунга Ле, він відправив Сілву в нокдаун типовою для свого стилю комбінацією «правий боковий ногою + лівий з розвороту кулаком», чим створив тимчасову перевагу, але в ході подальшого бою зробив низку помилок і був забитий ударами колін, якими у свій чемпіонський час прославився Вандерлей Сілва. Втім, Ле отримав рекордний для себе гонорар (найбільший з гонорарів шести чемпіонів світу, що змагались на тому ж турнірі), до того ж обидва бійці були нагороджені грошовою премією „Бій вечора“ за високу техніку та видовищність поєдинку.[4] У 2012 році Кунг провів ще два бої в UFC. У обох боях Ле вважався сильним аутсайдером,[3] ймовірно через поважний для такого виду спорту вік. У першому поєдинку він переміг екс-претендента на чемпіонський титул Патріка Коте, у другому — екс-чемпіона світу за версією UFC Річа Франкліна. Особливо ефектно Кунг переміг Франкліна, якого підловив на виконанні лоу-кіка, і правим хуком відправив чемпіона у дивоглядний нокаут, що був характеризований спортивними оглядачами як один з найкращих нокаутів 2012 року.[5]

Стиль ведення бою

[ред. | ред. код]

Особливого відзначення вартий стиль Кунга Ле, що заснований на комплексі прийомів і технік тих бойових мистецтв, які Кунг вивчав протягом життя. Велику популярність Ле принесла його ударна техніка, в основі якої лежить тхеквондо та муай тай. У боях Ле часто виконує неочікувані комбінації, які оглядачі називають „кінематографічними“. Наприклад, у дебютному бою за правилами MMA Ле переміг нокаутом Майкла Олтмена, виконавши стрімку комбінацію з правого заднього удару ногою, нанесеного в сонячне сплетення з розвороту і в стрибку та правого бокового удару рукою, нанесеного в голову на скачку. Такі складні динамічні комбінації є характерною ознакою стилю Кунга Ле. Своїми коронними прийомами Ле називає: 1) комбінацію «боковий удар ногою + удар кулаком з розвороту» (приклад застосування: бій проти Вандерлея Сілви, нокдаун); 2) задній удар ногою з підкроком та з розвороту (приклад застосування: бій проти Скотта Сміта, нокаут); 3) комбінацію «джеб + зворотній круговий удар ногою з розвороту" (приклад застосування: бій проти Тоні Фрікланда, 1-й раунд).[6]

У поєднанні з ударною технікою Ле застосовує в боях широкий арсенал кидків, а також неамплітудних звалювань, підсічок, підніжок тощо.

Кар'єра у кіно

[ред. | ред. код]
Кунг Ле на фестивалі «WonderCon». Сан-Франциско, 2009 рік.

Кунг Ле вперше з'явився на телеекрані 1997 року у фільмі під назвою «Спритність рук», що позиціонувався як незалежне кіно. У 2001 році Ле знявся у епізоді популярного телесеріалу «Вокер, техаський рейнджер». У 2004 році виконав невелику роль у кінокомедії про бойові мистецтва «Квун», у 2006 та 2007 роках Ле зіграв у бойовиках «Похмурий убивця» та «Ближній бій». Ці стрічки не виходили у широкий прокат, деякі виходили відразу на відео.[7]

Першою помітною роллю Ле у кіно став персонаж фантастичного фільму «Пандорум» — Мен, один із соратників головного героя кінооповідання. Участь Кунга Ле у фільмі та його просуванні на широкий екран привернула нову увагу глядачів до екс-чемпіона. Втім, у майбутньому, Ле не використав популярність для зміни жанру чи класу фільмів: він продовжив з'являтись у кінострічках на тему бойових мистецтв. Деякі з цих фільмів були відносно популярними: «Теккен» (2010 рік), «Очі дракона» (2012 рік), «Людина із залізними кулаками» (2012 рік).[7]

Кунг Ле грав у стрічках із такими акторами як Денніс Квейд, Ченнінг Татум, Жан-Клод Ван Дам, Рассел Кроу, RZA, Люсі Лью.[7]

Спортивна статистика

[ред. | ред. код]

Статистика в змішаних бойових мистецтвах

[ред. | ред. код]
Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога США Річ Франклін Нокаут (удар кулаком) 1 2:17 02012-11-1010 листопада 2012 КНР Макао, КНР «UFC on Fuel TV 6» Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Перемога Канада Патрік Коте Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02012-07-077 липня 2012 США Лас-Вегас, США «UFC 148»
Поразка Бразилія Вандерлей Сілва Технічний нокаут (удари коліньми і кулаками) 2 4:49 02011-11-1919 листопада 2011 США Сан-Хосе, США «UFC 139» Нагороджений премією «Бій вечора».
Перемога США Скотт Сміт Нокаут (удар ногою і удари кулаками) 2 1:46 02010-06-2626 червня 2010 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Fedor vs. Werdum»
Поразка США Скотт Сміт Нокаут (удари кулаками) 3 3:25 02009-12-1919 грудня 2009 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Evolution»
Перемога США Френк Шемрок Технічний нокаут (перелом руки) 3 5:00 02008-03-2929 березня 2008 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Shamrock vs. Le» Виграв титул чемпіона світу у середній ваговій категорії.
Перемога США Сем Морган Нокаут (удар ногою) 3 1:58 02007-11-1616 листопада 2007 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Four Men Enter, One Man Survives»
Перемога США Тоні Фрікланд Нокаут (удар кулаком) 3 0:25 02007-06-2222 червня 2007 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Shamrock vs. Baroni»
Перемога США Джейсон фон Флюе Технічний нокаут (розсічення) 1 0:43 02006-12-088 грудня 2006 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Triple Threat»
Перемога США Браян Воррен Технічний нокаут (удари кулаками) 1 4:19 02006-06-099 червня 2006 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Revenge»
Перемога США Майк Олтмен Нокаут (удар кулаком) 1 3:51 02006-03-1010 березня 2006 США Сан-Хосе, США «Strikeforce: Shamrock vs. Gracie»

Статистика в комплексних бойових мистецтвах

[ред. | ред. код]

Наведена статистика охоплює виступи Кунга Ле у змаганнях з саньда, кікбоксингу, карате, тхеквондо тощо.[2] Перелік боїв неповний.

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога США Браян Еберсоул Рішення суддів (одностайне) 5 02005-06-044 червня 2005 США Сан-Хосе, США «Strikeforce»
Перемога США Браян Воррен Рішення суддів (одностайне) 4 2:00 02004-04-3030 квітня 2004 США Лас-Вегас, США «K-1 World Grand Prix 2004 in Las Vegas I»
Перемога Канада Філ Петіт Рішення суддів (одностайне) 4 2:00 02003-08-1515 серпня 2003 США Лас-Вегас, США «K-1 World Grand Prix 2003 in Las Vegas II»
Перемога США Скотт Шілі Технічний нокаут (удари ногами і удар кулаком) 2 1:14 02003-05-022 травня 2003 США Лас-Вегас, США «K-1 World Grand Prix 2003 in Las Vegas»
Перемога США Шонні Картер Рішення суддів (одностайне) 5 02001-12-1515 грудня 2001 США Сан-Хосе, США «Strikeforce» Виграв титул чемпіона світу з саньда у напівважкій ваговій категорії за версією IKF.
Перемога США Джефф Торнхілл Нокаут (удар кулаком) 3 02000-09-1515 вересня 2000 США Сан-Хосе, США «Strikeforce»
Перемога США Мохаммед Ламін Кіта Рішення суддів (одностайне) 5 3:00 02000-08-055 серпня 2000 США Лас-Вегас, США «K-1 USA Championships 2000» Захистив титул чемпіона США з саньда у напівважкій ваговій категорії за версією ISKA.
Перемога США Майк Олтмен Нокаут (удар ногою) 3 0:30 02000-05-1313 травня 2000 США Сан-Хосе, США «Strikeforce» Захистив титул чемпіона США з саньда у першій важкій ваговій категорії за версією ISKA.
Перемога КНР Нашунь Ґежиле Технічний нокаут (звалювання) 3 3:00 01999 1999 США Гонолулу, США «Art of War: China vs. USA»
Перемога США Скотт Шілі Технічний нокаут (звалювання) 2 1:25 01999-05-1515 травня 1999 США Сан-Хосе, США «K-1 USA Championships 2000» Виграв титул чемпіона США з саньда у напівважкій ваговій категорії за версією ISKA.
Перемога США Ден Ґеррет Нокаут (удар ногою) 3 0:20 01998-10-1010 жовтня 1998 США Сан-Хосе, США «Strikeforce» Виграв титул чемпіона США з саньда у першій важкій ваговій категорії за версією ISKA.
Перемога США Арне Солдведел Нокаут (удар кулаком) 7 01998-08-2929 серпня 1998 США Чикаго, США «1998 Shidokan Cup»
Перемога США Мохаммед Ламін Кіта Підкорення (больовий прийом на ногу) 5 01998-08-2929 серпня 1998 США Чикаго, США «1998 Shidokan Cup»
Перемога США Бен Харріс Нокаут (удар ногою) 2 01998-08-2929 серпня 1998 США Чикаго, США «1998 Shidokan Cup»
Перемога Японія Мінару Таро Нокаут (удар ногою) 1 01998-05-2424 травня 1998 США Лос-Анджелес, США «Draka V»
Перемога Вірменія Ґаґік Ісраелян Рішення суддів (одностайне) 5 01998-05-2424 травня 1998 США Лос-Анджелес, США «Draka V»
Перемога США Джейсон Ї Рішення суддів (одностайне) 4 2:00 01997-08-3131 серпня 1997 США Орландо, США «1997 Kung Fu Championships»

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cung Le: I am a Fighter [Архівовано 17 червня 2014 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.youtube.com (англ.)
  2. ↑ а б в Cung Le Fight Profile [Архівовано 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.cungle.com (англ.)
  3. ↑ а б BestFightOdds — Cung Le's odds history [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.bestfightodds.com (англ.)
  4. ↑ UFC 139 salaries: Le ($350K) and Henderson ($250K) top fighter payroll Матеріал сайту www.mmajunkie.com (англ.)
  5. ↑ Cung Le Attributes Rich Franklin KO to ‘Lucky’ Punch in UFC on Fuel TV 6 Headliner [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.sherdog.com (англ.)
  6. ↑ UFC Ultimate Insider — Episode 35 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.youtube.com (англ.)
  7. ↑ а б в Cung Le — IMDb [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.imdb.com (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кунг_Ле&oldid=41718173