Куцмай Вячеслав Васильович
Куцмай В'ячеслав Васильович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 7 листопада 1986 Київ |
Смерть | 21 травня 2018 (31 рік) Південне |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище ![]() |
Псевдо | «Цинк» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Вячесла́в Васи́льович Куцмай (нар. 7 листопада 1986 — пом. 21 травня 2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1986 року в місті Київ; навчався на юридичному факультеті КНЕУ.
З травня 2014 служив у взводі спецпризначення БСП НГУ «Донбас», пройшов бої за Іловайськ. Потрапив у полон, звільнений в грудні 2014-го. 2015 року повернувся в батальйон, воював у Широкиному у складі протитанкового взводу. У жовтні 2016 року з побратимами перейшов до 16-го батальйону; брав участь у блокаді торгівлі з ОРДЛО. Надалі служив у розвідвзводі 3-го батальйону 72-ї бригади. У бою 20 липня 2017-го зазнав поранення руки; тоді загинув молодший сержант Олег Черноконь, півроку лікувався у шпиталях. Після виведення 72-ї бригади з фронту — в 24-й бригаді, старший солдат, старший оператор взводу розвідки.
21 травня 2018 року вранці група розвідки вступила у бій проти ДРГ терористів з 10 осіб на околиці селища Південне (присілок Чигирі) Торецької міської ради; у ході бою загинули В'ячеслав Куцмай — від уламку гранати, що влучив у скроню, прикривши собою побратима — та молодший сержант Андрій Маслов, четверо вояків зазнали поранень; ворог зі значними втратами відступив під прикриттям шквального мінометного вогню.
Відбулося прощання на Михайлівській площі, до жалобного коридору долучились уболівальники мадридського «Реалу» — які приїхали на фінальний матч Ліги чемпіонів і були у цей час там.

Похований на Лук'янівському військовому кладовищі (ділянка № 4).
Без Вячеслава лишилась мама.
- указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 9 вересня 2020 року у Солом'янському районі Києва на школі де вчився В'ячеслав була відкрита меморіальна дошка.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 10, ряд 1, місце 30
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- Куцмай В'ячеслав Васильович [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- СБУ оприлюднила список звільнених полонених [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 7 листопада
- Народились 1986
- Померли 21 травня
- Померли 2018
- Поховані на Лук'янівському військовому кладовищі
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Києва
- Померли в Торецькій міській громаді