Кучкін Олексій Вікторович

Олексій Кучкін
Олексій Кучкін;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	22 березня 1995; Первухинка, Богодухівський район, Харківська область, Україна
Смерть	15 січня 2020 (24 роки); Авдіївка, Донецька область, Україна
Псевдо	«Кучкіс»
Військова служба
Роки служби	2016-2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Авдіївку;
Командування
	Командир відділення
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Ві́кторович Ку́чкін (Василевський) (1995—2020) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

З життєпису

Народився 1995 року в селі Первухинка (Богодухівський район, Харківська область). Почав працювати ще у шкільні роки — коли помер батько. Олексій власне і заробив на похорон свого батька. Роботи не цурався; працював на пилорамі та зварником.

31 травня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Від 22 серпня 2016-го проходив службу на посаді стрільця — у 133-му окремому батальйоні охорони та обслуговування ОК «Схід». Зі своїм коханням познайомився під час служби. Переїхав до неї в Карнаухівку, де прожив два роки. 12 грудня 2019 року одружився. Після весілля Олексій змінив своє прізвище на прізвище дружини й став Василевським — хотів усиновити її дитину.

З 2019 року — старший солдат, старший стрілець механізованого відділення механізованого батальйону 92-ї бригади.

15 січня 2020 року під час чергування на ВОП в промзоні міста Авдіївка у післяобідню пору зазнав кульового поранення обличчя внаслідок пострілу ворожого снайпера з напрямку селища Каштанове. Його діставили до лікарні, але врятувати життя не вдалося.

18 січня 2020-го похований у Кам'янському — на Алеї Слави військового цвинтаря Соцміста^[2].

Без Олексія лишилися мама, брат, дружина та її син.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)^[3]
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 15 січня^[4]^[5].

Примітки

↑ На фронті загинув 24-річний Олексій Кучкін
↑ У Кам'янському попрощалися з загиблим земляком. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
↑ Указ Президента України від 7 квітня 2020 року № 131/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 15 січня на YouTube

Джерела

Кучкін Олексій Вікторович [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Живіть у пам'яті людській

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На фронті загинув 24-річний Олексій Кучкін

[2] У Кам'янському попрощалися з загиблим земляком. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.

[3] Указ Президента України від 7 квітня 2020 року № 131/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[4] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.

[5] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 15 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]